Розмова Максима Розенка із Олегом Орєховим, екс-арбітром ФІФА, який десять років тому вважався топовим служителем української футбольної Феміди.
У 2010 році УЄФА довічно відлучив від футболу найкращого українського арбітра Олега Орєхова. У провину йому було поставлено контакт із злочинним угрупуванням, що займається букмекерськими махінаціями. Таке рішення УЄФА стало першим в історії європейського футболу.
5 листопада 2009 року Олег Орєхов обслуговував матч групового етапу Ліги Європи між швейцарським Базелем і болгарським ЦСКА, який завершився з рахунком 3:1. На думку прокуратури німецького Бохума, українець зустрічався зі злочинцями, які нібито пропонували йому 50 тисяч євро в обмін на "правильний" результат поєдинку. У відвертій розмові з Максимом Розенком Олег Орєхов детально розповів, як потрапив в опалу.
УЄФА запропонував угоду
– Пане Олеже, спортивний арбітражний суд у Лозанні залишив у силі рішення УЄФА. Вас це здивувало?
– І так, і ні. У рішеннях УЄФА говорилося про те, що моя вина була доведена. Нібито встановлено, що у мене були контакти зі злочинцями до і після матчу в Базелі. Але насправді нічого доведено не було.
– Коли над вами скупчилися хмари?
– Мене викликали в штаб-квартиру УЄФА 26 листопада 2009 року. Причина не пояснювалася. У листі, який мені надіслали разом з авіаквитками, йшлося, що потрібно поговорити про міжнародні матчі, які відсудив. 30 листопада був у штаб-квартирі УЄФА. Якби знав, що мене там чекає, напевно, прилетів би з адвокатом.
– Коли отримали лист від УЄФА, ніяких передчуттів не виникало?
– Абсолютно. Наша п'ятигодинна бесіда, враховуючи моє недосконале знання англійської мови, проходила в рамках синхронного перекладу. Синхронний переклад здійснювали два перекладачі – штатні працівники УЄФА. У мене потім виникло питання: якщо УЄФА ратує за відкритість, то чому на таку гучну справу не були запрошені журналісти? Чому наступні судові засідання проходили за зачиненими дверима?!
Як відрізнити договірний матч від чесної гри
Розмова з тоді ще главою дисциплінарного комітету УЄФА Пітером Лімахером відразу набула несподіваного повороту. На самому початку бесіди мене відразу назвали злочинцем і запропонували угоду. Мовляв, якщо підписую документ, що брав гроші, мою суддівську кар'єру залишають у спокої. А якщо не підписую – у мене будуть проблеми: не дадуть працювати у футболі. Мовляв, у нас є вагомі докази вашої вини. Але ці докази мені чомусь не надали.
– Зазвичай у такому випадку повинна вестися стенограма розмови.
– Ця пропозиція не була відображена в стенографічних записах. Також не було збережено аудіозапис бесіди. У всякому разі, записів мені не надали. Було збережено тільки протокол на двох сторінках. Другу сторінку протоколу я підписав. Під час оголошення в усному порядку перекладу я мав зауваження до тексту, які повинні були врахувати. Як виявилося згодом, зміни у протокол не внесли. Тобто, мої зауваження враховані не були. Якщо говорити юридичними термінами, протокол було сфальсифіковано. Він містив неповну, викривлену інформацію, про що я потім і заявив УЄФА.
І це ще не все. Потім відбулося засідання дисциплінарного комітету УЄФА. Мені оголосили первинне рішення. Що неможливо довести, отримував Орєхов гроші чи ні. Мені в провину було поставлено зустріч із ділками футболу, про яку я не повідомив. І прийняте рішення про довічне відсторонення від спортивного суддівства.
"До мене підходили, але я їх послав"
– Але ж ви підтвердили, що зустріч таки була…
– Так, підтвердив. Зі мною, підкреслюю, вже після гри Базель – ЦСКА зв'язалися люди. Представилися футбольними функціонерами. Попросили приділити їм час. Сказали, що займаються організацією турнірів. Зокрема у сфері дитячо-юнацького футболу. Я в цей час працював заступником керівника дитячо-юнацького футболу у ФФУ. Обіймав посаду віце-президента Дитячо-юнацької футбольної ліги України.
Думав, що мова піде про проект в цій галузі. Але коли співрозмовники торкнулися теми, які мене не цікавили і могли побічно суперечити моїй професійній етиці, різко обірвав бесіду. Розмова була закінчена. Ніякі домовленості не обговорювалися.
– У чому ж тоді були претензії УЄФА?
– Тиснули на те, що я зустрічався з людьми до матчу. У них була інформація, що хтось привозив гроші в Україну. І хтось їх забирав. Причому все було зовсім розпливчасто. Якби в УЄФА були прямі докази моєї провини, то мені б їх пред'явили. І при розслідуванні справи прокуратурою Бохума щодо членів злочинної групи мене не запрошували навіть в якості свідка.
– УЄФА взагалі не мав доказів вашої провини?
– Аргументом на користь нашої зустрічі зі злочинцями до матчу УЄФА служили замовлені цими людьми авіаквитки і візи в Україну. А те, що у мене були свідки, які проводили зі мною той день до матчу, коли у Київ прилітали засуджені потім ділки футболу, УЄФА не цікавило. Спочатку я був на роботі – це могли підтвердити товариші по службі. Потім вирушив додому. У мене гостювали друзі, які могли підтвердити, що з дому нікуди не відлучався. Троє свідків офіційно дали свої свідчення. Але УЄФА навіть не намагався в це вникнути.
Як здаються ігри. Варіанти договірних матчів
І ще один показовий момент. Люди, залучені до суду прокуратурою Бохума, з якими, як вважається, я зустрічався, більше півроку не давали ніяких свідчень, пов'язаних зі мною. Тільки в серпні 2010 року вони дали свідчення проти мене і мого колеги – боснійця Ново Паніча. Тільки по нас двох. Хоча їм ставили у провину організацію близько двохсот договірних матчів. Один із злочинців дав свідчення, що зустрічався зі мною до гри. І також вказав, що подальших зустрічей не було, бо не було будь-яких ознак прийняття їхньої пропозиції.
І це ще не все. Інформація після суду відрізнялася від показань, які були надані в Лозанні, де ця ж людина заперечує передачу мені грошей, а на суді, згідно з інформацією у ЗМІ, вже говорила протилежне.
Телефонні роздруківки нічого не довели
– Чи думали ви, як розгорталися б події, якби ви пішли на повідку у Петера Лімахера і підписали на першій зустрічі папір, що брали гроші від злочинців?
– Думаю, що сів би у в'язницю. Хоча, якщо підійти до цієї історії з гумором, можливо й варто було так зробити. Злочинці отримали по 5 років ув'язнення. Вийшли 5 років тому білі і пухнасті. Хтозна чим зараз займаються. А мене відсторонили довічно.
– Скільки загалом було засідань у вашій справі?
– Три. Два в УЄФА, одне в Лозанні. Почалося все ще в листопаді 2009 року, під час виклику в штаб-квартиру УЄФА. Коли від УЄФА в особі пана Лімахера фактично отримав пропозицію укласти угоду. Після тієї зустрічі мене тимчасово усунули від суддівства. Хоча і тут вийшло цікаво – інших не усували аж до рішень апеляційного комітету УЄФА. Як на мене, рішення було прийняте ще до розгляду справи в апеляційному комітеті. 16 грудня 2009 року повинен був судити матч групового етапу Ліги Європи в Австрії. Мене з цієї гри зняли. Про що поставили до відома 27 листопада.
– Коли відбулося перше засідання УЄФА?
– 18 березня 2010 року відбулося засідання дисциплінарного комітету УЄФА, на якому оголосили рішення. Наша перша зустріч з Лімахером вже називалася не бесідою, а допитом. Якщо це був допит, чому не збереглися стенограма і аудіозапис?! Багато разів запитував в УЄФА аудіозапис допиту. Мені тільки в процесі засідання в усному порядку відповіли, що нічого, крім протоколу на двох аркушах, більше не існує. Я заперечив: як таке може бути, адже підсумки допиту є основоположними в моєму звинуваченні! У відповідь – тиша.
– Що конкретно відбувалося на засіданні дисциплінарного комітету УЄФА?
– Я висловив свою позицію. Обвинувач від УЄФА – свою. Глава дисциплінарного комітету УЄФА сказав, що доказів провини Орєхова у них немає. Але позаяк ви самі зізналися, що зустрічалися з цими людьми, теоретично могли вступити з ними у змову. Тому і прийнято рішення про довічне відсторонення від спортивного суддівства.
– Звідки взялася цифра в 50 тисяч євро, які вам нібито були запропоновані за допомогу в забезпеченні "правильного" результату матчу?
– Гадки не маю. Можу лише висловити здогад, що із записів прослуховування телефонних розмов злочинців. До речі, по цій цифрі були різночитання. У рішеннях УЄФА вказано 40, в показах одного зі злочинців – 30 або 50 тисяч євро – точно він не пам'ятав.
– У телефонних розмовах злочинці згадували про Олега Орєхова?
– УЄФА надало мені окремі письмові витяги телефонних розмов німецькою, а згодом і англійською мовами. Але письмові витяги мовами оригіналу, які стосувалися моєї ситуації, незважаючи на мої численні запити, надані не були.
У тих витягах, які мені надали, у двох розмовах згадувалося прізвище Орєхов. В одному на тлі шуму (виходячи з приміток перекладача), в іншому – де злочинці хотіли приїхати для зустрічі після матчу Базель – ЦСКА. Також були витяги з телефонних розмов під час матчу. Там уже говорилося, як же так, ми йому дали гроші, а він все робить навпаки. Я так і не зрозумів, що це – свідчення моєї провини або навпаки.
УЄФА потрібен був прецедент
– Які ще нюанси справи викликали у вас запитання?
– Зараз вже розумію: якщо матч має договірний характер, ставки на нього в букмекерських конторах повинні "стрибати". Але експертної оцінки контор, чи були такі стрибки на матчі Базель – ЦСКА, немає.
Крім того, не були враховані покази свідків, які приїхали на засідання і чиї свідчення раніше в письмовому вигляді надавалися. А також не знайшли відображення додаткові пояснення і доповнення. Вони були надані в письмовому вигляді у день проведення засідання, оскільки тільки напередодні УЄФА були вставлені додаткові доводи – вилучення з протоколу допиту одного зі злочинців і так далі.
– Тобто, в УЄФА не звернули увагу на деталі і винесли політичне рішення?
– Безумовно. Існує світова практика: якщо є якісь сумніви у визнанні провини, потрібно судити на користь обвинуваченого. Я був членом багатьох комісій УЄФА, очолював комітет дитячо-юнацького футболу ФФУ. До мене ніколи не було зауважень. Тому на засіданнях сказав чиновником УЄФА: вам зараз вигідніше повірити злочинцям, ніж людині, яка служила футболу вірою і правдою багато років.
– Схоже, для УЄФА, караючи вас так суворо, було важливо створити прецедент...
– Мені так сказали на засіданні спортивного арбітражного суду в Лозанні. Це було вже третє засідання. Мовляв, цей прецедент активно обговорювався у мас-медіа, тому і покарання вийшло політичним. Анекдотична ситуація: якщо попався перший – довічно, а іншим буде м'якше.
– В УЄФА були запитання щодо вашої роботи під час матчу Базель – ЦСКА?
– Ні. Запитував: у чому ви мене звинувачуєте зі спортивного боку? Я призначив три "лівих" пенальті або вилучив не того гравця?! Відповіді на своє запитання так і не отримав.
"Інспектор матчу оцінив мене високо"
– Яку оцінку отримали за той матч від інспектора УЄФА?
– 7,9. Під час того матчу ще тривав експеримент з п'ятьма арбітрами. Нам дали рекомендацію: рішення, прийняті на футбольному полі, первинно повинні йти від асистента, який розташовується за воротами. Мовляв, у такому форматі можливі помилки, але ми в рамках експерименту просто повинні зрозуміти, як сприймає хід матчу рефері, що перебуває за воротами. У першому таймі матчу колегіально ми призначили пенальті.
– Він був стовідсотковим?
– Вагався, призначати одинадцятиметровий чи ні. Проконсультувався за допомогою радіозв'язку зі своїм колегою за воротами. Асистент вважав, що пенальті був. У підсумку я вказав на "позначку". Однак навряд чи цей пенальті впливав на результат гри, який нібито хотіли зробити злочинці.
– А який результат хотіла "букмекерська мафія"?
– В УЄФА мені це чітко не пояснили. Якщо міркувати, вони повинні були робити ставки в букмекерських конторах на якісь події в цьому матчі. Наскільки мені відомо, призначення пенальті там не фігурувало. Взагалі інформація від УЄФА до мене надходила суперечлива. Чиновники повідомляли, що в цьому матчі ставили на наступні події: у поєдинку буде забито більше двох голів, у другому таймі заб'ють більше двох м'ячів. Але, повторюся, експертної оцінки і звинувачення з цього приводу мені не було надано.
– На що після гри вам вказав інспектор матчу?
– При розгляді епізоду з призначенням одинадцятиметрового, інспектор сказав, що пенальті був "неочевидний, а його призначення – неправильне". Загалом поєдинок я відсудив непогано, але через цю помилку в першому таймі отримав оцінку 7,9. Це хороша оцінка. Врахуйте, що під час опробування нововведення з п'ятьма арбітрами такі помилки допускалися повсюди – судді притиралися один до одного. Для мене це був другий міжнародний поєдинок з форматом обслуговування в п'ять арбітрів.
– Як думаєте, якщо б ви були швейцарцем, французом, німцем чи італійцем, у цій ситуації все розгорталося б за схожим сценарієм?
– Можу про це тільки здогадуватися. Але якщо взяти і проаналізувати список суддів, які були покарані, можна зробити певні висновки. Спочатку в пресі фігурувала інформація про 200 матчів, які тією чи іншою мірою мали характер договірних. У підсумку були покарані тільки два арбітри – представник України Олег Орєхов та громадянин Боснії і Герцеговини Ново Паніч. Мені в провину поставили один матч, скільки Панічу – не знаю. Але ж не сотню!
– Ново Паніч обмежився розглядом справи в апеляційному комітеті УЄФА. Ви ж подавали апеляцію у спортивний арбітражний суд Лозанни. Які витрати понесли?
– УЄФА мені виставив рахунок у розмірі трьох тисяч євро – такі, на думку Союзу європейських футбольних асоціацій, вони понесли витрати на юристів при розгляді моєї справи в арбітражному суді Лозанни. І вісім тисяч євро залишився винен УЄФА за розгляд моєї справи в апеляційному комітеті цієї організації.
– Сплатили ці рахунки?
– Ні. Мені не зовсім зрозуміло, за що повинен був сплатити сумарно 11 тисяч євро. Припускаю, що, напевно, така ціна демократії в УЄФА. Паралельно мені в цьому органі пояснили, що з юридичної точки зору вони не мають права брати з мене гроші і тому ці 11 тисяч євро будуть списані з рахунків національної федерації.
– Що нового винесли для себе після цієї історії?
– Що в УЄФА корупції більше, ніж в Україні. УЄФА зараз – просто монополія на європейський футбол. І дуже потужна фінансова структура. А з впливовими організаціями у нас традиційно бояться вступати в суперечки. Хто такий Орєхов, якщо країна стояла на порозі грандіозного проекту під назвою Євро-2012?!
Максим Розенко, спеціально для Футбол 24