Норма, запозичена в УЄФА, ще не була використана в українському футболі, але настав час нею скористатись.
Спробую розставити крапки над "і" в питанні карток Марлоса та Дентінью.
За цілий день яких тільки фантазій не начитався про картки українця та бразильця. І про запити на Комітет етики, і про те, що чому б нам не взяти приклад з УЄФА і про всякі "зради" та теорії змови.
Розумію, що голос маленького журналіста це не телебачення, але почуйте і передайте своїм друзям, близьким і неблизьким: з жовтня 2017 року (в тому числі завдяки поданню Футбол 24) в Дисциплінарних правилах ФФУ є аналог пункту 1 (с) статті 15 Дисциплінарних правил УЄФА, згідно з яким за явне спеціальне отримання картки бан на 2 гри.
В ДП УЄФА пункт звучить наступним чином:
"Дискваліфікація на 2 матчі або певний період за явне отримання жовтої або червоної картки спеціально".
В матчі 28 туру УПЛ Шахтар – Ворскла (4:2) на дискваліфікацію напрацювали три гравці "гірників": Тарас Степаненко, Марлос та Дентінью.
Серйозно говорити про спеціальне "обнулення" Степаненка на 27-й хвилині не будемо. Але картки Марлоса (особливо) та Дентінью мають всі підстави бути розглянутими за даною статтею.
Шахтар – Ворскла: чи були картки Марлоса та Дентінью умисним обнуленням?
А розглянути має не Комітет етики, а КДК ФФУ. Діючий Комітет етики швидко може лише не "тих" членів виконкому покарати, а інші справи може вирішувати місяцями. Так що краще не треба.
Офіційної інформації з цього приводу немає, але побачити дану справу хоча б на розгляді КДК дуже висока. Обов'язково напишу, коли розглянуть справу, якщо це станеться.
З жовтня з дня прийняття змін до Дисциплінарних правил не було підстав застосовувати дану норму, але все рано чи пізно буває вперше.
Можливо, Марлос та Дентінью увійдуть в історію українського футболу як перші футболісти, що отримали бан за "обнулення", а якщо точніше за умисне отримання картки.
Кому належать українські клуби: олігархи, офшори, вбитий кримінальний авторитет