УКР РУС

Уже зовсім не селяни. Куди курсує "Хоффенхайм"?

9 листопада 2014
Автор: Андрій Муха

Історія "Хоффенхайма" - це історія однієї людини. Дітмара Хоппа, який з'явився з провінційних місць поряд з Хоффенхаймом і став мільярдером, наживши свій стан на комп'ютерному бізнесі.

Потрапивши на вершину життя, Хопп не забув, звідки він вийшов. Замість того, щоб вкласти гроші в перспективну команду Бундесліги, мільярдер, вірний девізу «не забувай своє коріння», вирішив допомогти рідному селу.

Хопп, який пограв, до слова, за «Хоффенхайм» в юності, знайшов команду на глибинах сьомого дивізіону. Очоливши клуб, він не став робити гучних обіцянок та удобрювати розбитий газон місцевого стадіончика пачками марок. Замість цього герр Дітмар розробив план по поступовому поліпшенню життя команди, почавши з основ. Його першою покупкою став комплект м'ячів і тренувальне обладнання. Здавалося б, нісенітниця, але насправді саме з таких дрібниць в підсумку складається успіх.

Власник налагодив інфраструктуру, особисто їздив з командою на виїзні ігри і всім своїм видом показував, що «Хоффенхайм» для нього не просто іграшка, а серйозна справа, яку він доведе до кінця. Команда, вболівальники та мешканці крихітного Хоффенхайма повірили Дітмару Хоппу і поступово загорілися його високими амбіціями. Толковое управління, підтримка громадськості і грамотна тренерська робота зробили свою справу. Якщо на початку 90-х «сільські» мешкали в глушині сьомого-восьмого дивізіону, то через 18 років, в сезоні 2007/2008 вони тріумфально забралися в Бундеслігу.

Там, де 99% прекрасних казок закінчуються, історія «Хоффенхайма» тільки починалася. Потрапивши у вищий світ, синьо-білі не стали при вигляді грізних суперників лякливо тулитися до зони вильоту, а видали сміливу, зухвалу і злагоджену гру. Поки Німеччина і слідом за нею вся Європа вчили прізвища гравців клубу, «Хоффенхайм» перемагав одного суперника за іншим. До кінця першого кола «сільські» рознесли бізнес не одної букмекерської контори, опинившись на першому місці. І нехай надалі витривалості на довгій дистанції у команди не вистачило, і вона впала на 7-е місце, її все одно запам'ятали, полюбили і чекали нових подвигів.

Чергових вибухів бундеслігівських буднів від «Хоффенхайма» справді довелося кілька років почекати. Спокійний перепочинок був необхідний, щоб після довгого забігу пригальмувати і перевести дух. Клуб проводив реорганізацію складу, змінив тренера, побудував стадіон, задовольняє вимогам вищої ліги. Але тихе життя серед середняків - це лише тимчасовий відступ. «Хоффенхайм» не з тих провінційних команд, що на автоматі вирішують одні й ті ж локальні завдання, перетворюючи своє життя в рутину. Погано, добре, але синьо-білі повинні палати, завжди повинні бути яскравою плямою на сірому тлі. Все-таки не для того вони проробили такий шлях наверх, щоб розчинитися тут на загальному тлі.

У сезоні 2013/2014 «Хоффенхайм» здивував безбашенною гольовою феєрією. Команда, на той час, Маркуса Гісдоля, молодого тренера, могла обіграти будь-який міцний клуб, а в наступному турі розгромно поступитися якомусь аутсайдеру. Навіть нічиї у «сільських» зводилися до рахунку 2: 2 або 3: 3. Це все подібно життю на широку ногу без оглядки на власні ворота, це принесло команді багато популярності, але все ж було визнано непрактичною і негативно позначалось на іміджі.

На старті нинішнього сезону перед Гісдолем постала задача зміцнити оборону без втрати якості атаки. Тренер провів велику роботу з захисниками і знайшов для основного складу нового голкіпера. Ним став молодий воротар «Фрайбурга» Олівер Бауманн. Зі своєю роботою він поки справляється гідно, як і його колеги по захисній лінії хоча рецидиви з недавнього минулого іноді трапляються, частина з яких ще молодше Бауманна. Наприклад, 19-річний Ніклас Зюле, граючий без замін і що склав разом з трохи більш зрілим Тобіасом Штроблем нову оборонну в'язку «сільських». По краях їх підтримують перекваліфікувався з півзахисника Себастьян Руді і капітан команди Андреас Бек, який у свої 27 на фоні юної порослі «Хоффенхайма» виглядає справжнім дядьком та наставником.

В покращенні ланки оборони команда як і раніше грізно атакує. Мова, насамперед, про Кевіна Фолланда - ще одному золотому самородку німецького футболу, якому пророкують швидке місце в основі Бундестім. Десь поруч з ним невтомно носиться чудо-бразилець Роберто Фірміні. Цей розторопний хлопчина, знайдений скаутами «Хоффенхайма» в скромному бразильському клубі, однаково добре вміє і забивати голи, і віддавати передачі. Його, як і Фолланда, клуб не зможе утримати на довгий термін, тому з них потрібно встигнути витягти максимум вигоди. Припустимо, отримати з їх допомогою довгоочікуване місце в єврокубках. «Хоффенхайм» за останні 20 років стільки раз дивував Німеччину. Тепер настала черга дивувати світ. Але це буде вже зовсім інша історія, а зараз можна лише підтримати «Хоффенхайм» та спостерігати за новими подвигами команди з глибокої провінції, в яку вклали тонни терпіння і душу, втіливши казку у реальності.