Трішки думок про те, що насправді важливо у футболі.
Існує міт, що чемпіонська інтрига – запорука популярності ліги. Мовляв, якщо є боротьба за титул – чемпіонат привабливий, якщо немає – нікому не здався. Але це помилкове спрощення.
Ліга Негрейри: Барса та Реал знецінили Прімеру – брудні розбірки і більше нічого
Зацікавлює не будь-яка чемпіонська боротьба, а чемпіонська боротьба між сильними командами. Як Манчестер Сіті проти Ліверпуля в АПЛ-2021/22 чи 2018/19, як Реал проти Барселони в першій половині 10-х.
Однак зараз часто підміняють поняття й вимагають інтриги навіть шляхом ослаблення ліги. У Серії А щороку новий чемпіон, але ж це Ювентус себе вгробив низкою поганих рішень, а не інші команди вийшли на його рівень. Хіба така інтрига дає щось хороше? Топ-команда змішалася з посередностями.
Бундесліга відлякує багатьох тим, що Баварія бере "салатницю" за 10 турів до кінця. Аж ось боротьба за чемпіонство через слабший сезон Мюнхена. І що, комусь цікавіше дивитися, як невиразна Баварія страждає з Майнцем і зберігає інтригу, ніж коли вона ефектно громить той Майнц і гарантує собі титул в березні?
Просто для розуміння – ці рядки пише вболівальник Дортмунда. Втім, така інтрига не гріє інтерес навіть у мене. Бо першою на фініші буде не краща з кращих, а найменш проблемна команда. Як той же Атлетіко-2020/21. Борусія залишається претендентом через везіння та біди Баварії. Прогрес в порівнянні з минулим сезоном майже не помітний.
Завжди краще, коли в чемпіонаті одна потужна команда, а не жодної. Австрійська Бундесліга мала більший інтерес перед проривом Зальцбурга? Францію будуть більше дивитися без ПСЖ?
У кубкових турнірах інтрига завжди жива. От тільки чомусь мало хто вмикає матч за трофей між Бетісом і Валенсією чи Лейпцигом і Фрайбургом. Якість футболу все одно важливіша.
Тепер до України. Зрозуміло, що рівень поточного чемпіонату зумовлений війною. Потрібно радіти та дякувати воїнам, що УПЛ взагалі відновилася. І нарікати на клас команд не варто. Але дуже нервує, коли нинішню чемпіонську інтригу намагаються подати, як щось позитивне та унікальне.
Ми радіємо, що Шахтар опустився на рівень Зорі, зібраної з орендованих футболістів? Коли бачиш муки СК Дніпро-1 з Інгульцем, тобі байдуже, на скільки очок ця команда відстає від лідера.
Хочеться насолоджуватися пристойним футболом, а вже потім дивитися в таблицю. Хочеться не такої прісної гри від Шахтаря, нехай навіть він відірветься від всіх на 20 очок. Хочеться, щоб Мірча Луческу нарешті пішов поставив гру не на основі Мелатоніну. І якщо Динамо в красивому стилі пройде наступний сезон без поразок і візьме титул за два місяці до кінця чемпіонату – це буде цікавіше, ніж боротьба до останнього туру між командами, які страждають на полі.
Чемпіонська інтрига приваблює тоді, коли на титул претендують 2-3 сильні команди, а не 2-3 слабкі.