"Футбол 24" виділяє особливі теми із подієвого потоку останнього тижня, який був насичений жорстоким німецьким "порно", бенефісом Мирона Маркевича і матчами чергового туру УПЛ.
Фішка перша. Мирон Богданович
Домашня гра з «Аяксом» була важкою, а підсумковий рахунок можна оцінювати двояко. З одного боку, «Аякс» у непростому становищі, адже в Амстердамі доведеться вигравати з різницею у два м’ячі. Проте зробити це буде дещо простіше з огляду на те, що ключові гравці «Дніпра» Зозуля, Ротань і Федецький змушені пропустити четверговий поєдинок – дискваліфікація. Тож журналісти, які зібралися на післяматчеву прес-конференцію, співчутливо принишкли, намагаючись не дратувати Мирона Маркевича недоречними запитаннями. І тут Богданович розпочав «феєрію»! Якщо ви ще не бачили – дивіться, якщо бачили – насолоджуйтеся знову.
І дивна ж річ, правда? Ми чи не вперше побачили Маркевича таким – жвавим і рішучим тролем (у хорошому розумінні цього слова). Адже звиклося, що це журналісти намагаються добудитися заслуженого тренера, який завжди відповідає знехотя. У таких випадках залишається лише дочекатись фірмового «Ну то таке». Цього разу все було по-іншому. Мироне Богдановичу, продовжуйте триматися нової хвилі! Вона дуже позитивна.
Фішка друга. «Браво, федерація!»
Вже описаний випадок імені Маркевича став солодкою цукеркою, якою вдалося хоча б частково втамувати неприємний післясмак від матчу «Шахтаря» у Мюнхені. Так, шотландський добродій відверто погарячкував, відправивши відпочивати Олександра Кучера вже на третій хвилині. Зрозуміло, що претендувати після такого удару під дих на вихід у чвертьфінал не було жодних підстав, зважаючи на силу опонента. А тому першочерговою метою команди мало б стати збереження обличчя і битва за престиж. Програли б гідно – і ніхто б не насмілився кривого слова сказати. Натомість ми побачили суміш трагедії із жорстким німецьким «порно».
Як і після кожної болючої поразки, «Шахтар» озвучив власну версію її причини. На думку Сергія Палкіна, тут доклали свою ручку безпосередньо в УЄФА. «Ще коли була гра у Львові і вилучення Алонсо, я відразу сказав, що нам дадуть червону картку в Мюнхені. Тільки не знав, на якій хвилині. Дуже несподівано, що відразу на третій хвилині, - каже пан Палкін. - Німеччина дає достатньо великий внесок з точки зору грошей в УЄФА. Втратити Німеччину на цій стадії було б для УЄФА неприпустимо. Навіть не сумніваюся, що якби не дали Кучеру, то потім Дугласа Косту б вилучили».
Цікаво, як відреагують на таку заяву у команді Мішеля Платіні? Англійська футбольна асоціація, наприклад, ретельно відстежує навіть найменші і дуже заувальовані закиди на свою адресу, а потім жорстко за них карає. Чи не підставляє таким чином Сергій Анатолійович себе і свою команду під санкції? І нехай цього разу минеться, проте в УЄФА, безперечно, цей факт зафіксують. Але що там репутація: головне – «Шахтар» знову знайшов крайніх.
Фішка третя. Бразильські холівари
Побутує стереотип, що бразильці – люди сонячні, доброзичливі і порівняно нечасто роблять яку-небудь підлість. Коли бразильці перетинаються в одній команді чи країні, то стають друзями-нерозлийвода. Думалося, що між латиноамериканськими легіонерами «Шахтаря» і «Баварії» буде так само. Та ще в першому матчі, на полі «Львів-Арени» можна було помітити, як жорстко грають один проти одного «українські» бразильці і їх баварський співвітчизник Рафінья. Ого, подумалося.
Історія несподівано отримала продовження вже після побоїща на «Альянц-арені». В нет просочився запис слів Рафіньї, де він каже, зокрема, таке: «Фред, Тайсон і Луїс Адріано сказали, що «Баварія» - посередня команда, наче в них був шанс перемогти. А Дуглас Коста розкритикував Швайнштайгера. Всі вони – огидна банда. Що у них в голові?» Потім баварець виправдовувався, мовляв, сказав це жартома: ну, гоню я собі так, чого приколупалися?
Але лайно вже пішло по трубах. Тайсон публічно пообіцяв не приймати жодних вибачень від Рафіньї, навіть якщо він і хотітиме перепроситись. Дуглас Коста лише розвів руками: «Думаю, це жарт». Фред і Адріано ще думають, що сказати. Хто тут має рацію, а хто – завинив? Хто - жертва, а хто – агресор? Як писав Артем Франков, «без сто грамм не разберешся». Таємнича бразильська душа.
Фішка четверта. Шамани, мольфари чи чорнокнижники?
Це запитання віднедавна собі ставить В’ячеслав Грозний. Ми думали, він зосереджений на тактичних напрацюваннях, експериментах, плануванні роботи команди. А ні, виявляється. Тренер заклопотаний більш тонкими речами – містичною матерією. Не вірите? Пряму мову – в студію: «Пам'ятаєте, я в одному інтерв'ю сказав, що хтось спеціально чаклує? Впевнений, що так воно і є». Ні більше, ні менше. Безкомпромісна заява для шанувальників «Битви екстрасенсів» була зроблена напередодні матчу із «Металістом». А вже під час самого матчу ми мали змогу пересвідчитися – дійсно! Переламавши хід поєдинку і забивши два м’ячі, «Говерла» все ж не втримала перемоги. Аномальні, нелогічні фейли оборони спричинилися до підсумкового рахунку 2:2.
Хочеш знайти винуватця – думай, кому це може бути вигідно. Мотив шаманити проти ужгородців могли мати а) сам «Металіст», позаяк був безпосереднім суперником; б) «Іллічівець», в) «Карпати» - обидва клуби намагаються наздогнати «Говерлу» в таблиці г) Олександр Севідов. Це головні варіанти, другорядних можна нашукати безліч. От і не спить тепер пан Грозний. Чаклуна намагається вичислити.
Фішка п’ята. Львівські аномалії
Сімнадцятий тур УПЛ розпочався у п’ятницю – матчем, що мав привабливу вивіску Галицько-Волинського дербі. «Карпати» після двох хороших за змістом поєдинків проти «Метадона» і «Дніпра» приймали «Волинь», однак, якщо довіряти офіційній статистиці, на трибунах «України» зібралося лише 2 тисячі 350 глядачів. Як один із реальних факторів такої печалі – погода, а вона у п’ятницю була холодною і дощовою.
У неділю небо прояснилося, а донецьке дербі на «Львів-Арені» (донецьке! дербі! на «Львів-Арені»!) зібрало вдвічі більшу аудиторію (4 тисячі 400 глядачів). От і зрозумій тепер логіку львів’ян: на своє дербі – зась, зате на донецьке – охоче. А тепер уявіть, якщо б новина про відродження ФК «Львів» була не фейком, а реальністю.
Фішка шоста. ФК «Сепаратист»
Сьогодні неймовірно повеселила новина із так званої ЛНР. Справді, а чому б не порадіти – чи не вперше за останній рік довелося прочитати не про гради і запеклі бої, вбивства, мародерства та інші дикі речі, які відбувалися на території Донбасу, а про хоча б якийсь позитив. Так от, виявляється, на окупованій території зібралася когорта майстрів копаного м’яча, які мають пафосну мету – створення збірної «ЛНР» і проведення товариських матчів на території такої ж невизнаної Абхазії.
Чим би сепаратист не тішівся, лиш би не стріляв. Правильно? Але от подейкують, що тренуватиме цю команду Анатолій Куксов – заслужений чоловік українського футболу, півзахисник «Зорі» 1960-80-х, а потім і тренер цієї команди. Наш сайт якось робив із ним інтерв’ю і нічого не свідчило про його сепаратистські нахили. Невже змусили під дулом автомата? Цікаво, що в складі цієї «збірної» ми побачимо кількох футболістів УПЛ. Я знаю, про кого дехто із вас подумав))) Не знаю, як щодо цього футболіста «Ікс», але от Руслан Мармазов має повне моральне право стати прес-аташе новоствореної команди, чим він, можливо, і скористається.
Фішка сьома. Це дно, Міша!
Днями найрелігійніший український футболіст Михайло Кополовець дебютував у своєму новому клубі. Дебютував після відчутної паузи у кар’єрі, пов’язаної із відходом з «Карпат». Дебютував, зрештою, із перемоги, що вдвічі приємніше. А тепер – до суворої прози.
"Я краще продаватиму яблука, ніж піду до Грозного в "Говерлу" (с) Кополовець
Клуб «Айнхайт», як виявилося, не лише є одним із десятків учасників п’ятого за силою дивізіону Німеччини, а й бореться у своїй групі за виживання, посідаючи передостаннє місце. Тобто із передостанньої команди (станом на грудень) елітного українського дивізіону Кополовець перейшов у такий же клуб, тільки менш престижний разів у п’ять. І байдуже, що це Німеччина. Як би Михайло не рвав собі жили, заявити про себе на таких задвірках – майже нереально. З іншого боку, за Кополовця можна й порадіти, адже йому давно подобалося в Європі, а від Голландії він узагалі був у захваті. В сусідньому Дойчлянді – не гірше, то хоча б поживе тепер, як нормальний європеєць.
Фішка восьма. Топові цитати від істинних майстрів
Я дивлюся так на вас, ви сидите тут усі пригнічені і на мене смуток навиваєте. Та ми виграли 1:0 (Мирон Маркевич)
Я хочу звернутися до своїх земляків-донбасівців: ви піддалися на провокації заїжджих ошуканців, ви з радістю сприймали створення всяких "ДНР" і "ЛНР", то що - радієте результатові?! Радієте розбомбленим містам, відсутності грошей, голодним смертям?! А ще - радієте відсутності футболу?! (Валерій Яремченко)
Там такий бардак, що я не хочу навіть говорити (Олег Лужний про «оновлену» ФФУ)
Якщо гравець рівня Рибалки у нас в резервному списку, то, виходить, Іспанію ми повинні загнати за Атлантичний океан (Віктор Вацко)
Не треба гроші красти мільярдами і вивозити. Їх тепер повбивали, тих "народних" депутатів, а гроші позникали в банках (Олег Лужний)
Перед тобою сидить хлопець, який «Барселону» вдесятьох обіграв на «Олімпійському» (Віктор Леоненко)
Голландський футбол – це голландський футбол, а «Аякс» - то серйозна команда. У нас є ще друга гра, так що не хороніть нас зарано (Мирон Маркевич)
Бонуси від "Брутального футболу"
Кісєльовщина
Два гравці однієї збірної
СаШо настільки суворий, що забиває за "Шахтар"
Хачеріді чекає на Лукаку
Олег Бабій, Футбол 24