Блог Сергія Тищенка – про можливий перехід Андрія Ярмоленка до Борусії та наслідки для всіх сторін.
Я ніколи не вірив в перехід Андрія Ярмоленка із Динамо, але схоже, що це і відбувається насправді. Тепер Рурське дербі матиме український присмак (Шальке та Борусія є принциповими суперниками). Давайте про все по порядку.
Андрій Ярмоленко
Гравець вже давно переріс рівень чемпіонату України. Тим паче, що цей самий чемпіонат сильнішим не стає. Тут потрібні нові виклики, нова мотивація для подальшого прогресу. Я думаю, що Борусія може стати тією самою мотивацією, тим самим викликом, який допоможе Ярмоленку далі розвиватися. Бо, чесно кажучи, я не вірю, що Андрій міг би мати подальший прогрес виступаючи за Динамо.
Наскільки підходящим для Ярмоленка є німецький чемпіонат зокрема та клубу взагалі? Тут однозначної відповіді немає. Можна робити тільки припущення. Борусія грає у швидкий комбінаційний, фланговий футбол. Я думаю, що в такому футболі місце для Ярмоленка знайдеться. Хоча Андрія важко назвати швидким футболістом. Чемпіонат Німеччини є швидким та силовим. Тут потрібно мати гарну фізичну підготовку, швидкість та швидко приймати рішення. Тут можливі проблеми, але із досвідом та часом гравець повинен адаптуватися до нової команди.
Я вважаю, що великою проблемою може стати конкуренція. Так сталося, що за час своєї кар’єри Ярмоленко майже ніколи не стикався із таким поняттям, завжди мав довіру від Газзаєва, Сьоміна, Реброва, Блохіна, Яковенка, Фоменка та Шевченка.
В Дортмунді конкурентом Андрію буде Марко Ройс, Маріо Гьотце, Андреа Шюррле, Емре Мор, Кристиан Пулішич та в разі чого навіть Сіндзі Кагава. Ройс, на жаль, пропускає багато часу через травми, Гьотце також пропустив більшу частину минулого сезону через особисті проблеми. Попередній тренер Томас Тухель бачив його гравцем середини поля, заміною Гюндогану, але за позицією він фланговий гравець атаки. Шюррле – колишній гравець Вольфсбурга та Челсі, а також гравець збірної Німеччини. Мор та Пулішич є дуже молодими та талановитими гравцями. Обоє неймовірно технічні, швидкі. Той же Мор добряче повозив нас у матчі проти збірної Туреччини. Щоправда, ціле літо ним цікавилися інші клуби (Інтер, Фіорентина, Евертон), але трансфер поки не відбувся.
Не виключав би появу на фланзі і Кагави, або навіть Обамеянга, бо до команди прийшов дуже талановитий нападник із Швеції Александр Ісак, якого вже порівнюють із Ібрагімовичем. Також до команди за 30-ть мільйонів прийшов нападник Арнольд. В такій ситуації Ярмоленку прийдеться вигризати своє місце під сонцем.
Звичайно, що потрібна адаптація. Ярмоленко приходить під саме завершення трансферного вікна, не пройшовши збори із командою. Ну і звичайно, що потрібна адаптація в новій країні, в новому футболі, мова, побут і тому подібне. Це все не так просто.
Динамо
Свого часу Борусія вже робила спробу підписати Ярмоленка через російського агента Германа Ткаченка. Це було в часи, коли Борусія продала до Баварії Маріо Гьотце. Але тоді Ігор Суркіс відмовився від такої можливості, мотивуючи це тим, що до завершення трансферного вікна залишилося не так багато часу і Динамо просто не знайде заміну своєму лідеру.
Звичайно, що втрата Ярмоленка для Динамо буде болісною, тому що це один із лідерів команди, капітан, гравець через якого будується атака команди. Але, на мою думку, зараз останній шанс для того, щоб вдало можна було продати гравця, бо в кінці осені Андрію вже буде 28. Ще рік і доля Гавранчіча, Мілевського та інших гравців, які вчасно не пішли та втратили мотивацію, ставала все ближче.
В ігровому плані замінити Ярмоленка буде дуже важко. Але в фінансовому плані Динамо заробить хороші гроші на цьому переході та скине із плечей найбільшу клубну зарплату, яка за повідомленням ЗМІ складає 3-4 мільйона євро на сезон.
Ким зможе Динамо замінити Андрія Ярмоленка? В команді зараз три вінгери – Олег Гусєв, Дерліс Гонсалес та Віктор Циганков. Матч проти Сталі показав, що кращі часи Гусєва вже минули. Вся відповідальність ляже на плечі Дерліса та Циганкова. Я думаю, що із цими гравцями по силі забезпечити вдалу гру в чемпіонаті (де сильних суперників майже не залишилося) та перемогу в групі ЛЄ. Гра Динамо повинна стати більше командною, різноплановою.
Дерліс свого часу був на хорошому рахунку в Швейцарії. Думаю, що при довірі він зможе показати набагато більше, ніж показав до цього. Про потенціал Циганкова вже говорили давно. От зараз прийшов час перестати бути перспективним, а брати всю відповідальність у свої ноги. Я думаю, що втрата Ярмоленка обом цим гравцям повинна додати зайвої мотивації, впевненості та сил.
Я проти того, щоб виходити на трансферний ринок за декілька днів до його завершення. Особливо, коли немає конкретного варіанту. Зараз ціни – стають завищеними. Свого часу Динамо вже продавало Єрьоменка майже в самому кінці літа. Але на заміну вдалося взяти тільки Дуду та Ескобара. Ніякої користі вони не принесли. Вже краще довіряти молодому Лєднєву.
Борусія
Команда є одним із лідерів першості Німеччини. Але Дормунд нагадує скоріше бізнес-машину, коли беруть молодих гравців, розвивають, а потім їх продають за хороші гроші. Так взяли Хуммельса із молодіжної команди Баварії розвинули його і з часом продали за 35 мільйонів (така ціна, бо залишався рік контракту). За останній час такий шлях пройшли: Дембеле (купили за 15, продали за 105, Гьотце, Гюндоган, Мхітарян та багато інших). За минулий рік Борусія придбала цілий ряд молодих гравців, які вважаються дуже перспективними. Мова про Мора, Пулішича, Ісака. До того ж мають власну сильну школу. Я трохи не розумію, де тут знайшлося місце майже для 28-річного Ярмоленка.
Свого часу Борусія вже купувала гравця із чемпіонату України. Мова про Генріха Мхітаряна. Він хотів піти із Шахтаря, але ніяк не міг здійснити свою мрію. Йому в цьому дуже допоміг агент Міно Райола (працює із Ібрагімовічем, Погба). Перший рік в Дормунді для Генріха був дуже важкий, але через сезон він показав себе у всій свої красі і минулого літа був проданий до МЮ за 42 мільйона євро.
Борусія влітку змінила тренера. Так пішов Томас Тухель, який мав конфлікт із спортивним директором Цорком. На його місце прогнозували швейцарця Фавра із Ніцци (теж має досвід роботи в Німеччині), але команду очолив колишній тренер Аякса Петер Босх, який вивів команду із Амстердама до фіналу ЛЄ. Ну тут як би все логічно: в обидві команди порівняно молоді та будують свою гру через атакуючий фланговий футбол.
Думаю, що свої шанси Андрій матиме. Але все залежить від нього. Покаже зуби, бажання боротися, адаптуватися до нової країни – все буде добре. Якщо буде думати, що матиме привілейованний статус – матиме долю Коноплянки минулого сезону.