Україна поступилася Австрії (0:1) у битві за друге місце у групі C на Чемпіонаті Європи. Рахунок і огляд матчу – на "Футбол 24".
Вирішальний поєдинок "синьо-жовтих" на груповому етапі Євро-2020 прийняв Бухарест, стадіон Арена Націонале. Матч, як і онлайн-трансляція Україна – Австрія на "Футбол 24", стартував о 19:00. Це третя зустріч команд і перша офіційна. Раніше вони обмінялися домашніми перемогами у спарингах. Ті дуелі добре пам'ятає один з героїв нинішньої команди Шевченка – Андрій Ярмоленко двічі віддавав гольовий пас у боях з австрійцями. Україні для виходу з 2 місця (за такого розкладу нас чекала Італія) потрібно було просто не програти. Алабу і компанію влаштовувала лише перемога.
Україна – Австрія: онлайн-трансляція матчу Євро-2020
Перший момент за австрійцями. Провал на нашому лівому фланзі, прорив Шлагера у штрафний – підстрахував Зінченко, інакше бути б розстрілу воріт Бущана! Забітцер пробивав метрів з 13, самовіддано заблокував Сидорчук – єдина зміна Шевченка після Північної Македонії (Степаненко відпочиває на лаві запасних). За перші 10 хвилин у збірної України 0 ударів і лише один вхід у чужий майданчик від Ярмоленка. В Австрії лише Забітцер тричі пробивав, але жодного разу не влучив. Екс-динамівець Драговіч з лінії воротарського пробив у боротьбі після подачі кутового від Алаби, знову над воротами.
Україна – Австрія – відео гола і огляд матчу
Ніби тривожний початок, але лише 0,23 очікуваного гола з 4 ударів суперника. У нас традиційно один з найгостріших Караваєв. Спочатку кинув у прорив Ярмолу, згодом прийняв перспективний дальній пас Маліновського, однак не розвинув атаку від лицьової лінії. Оце вже було гостріше. Караваєв обрізався під пресингом. Миттєве переведення на Арнаутовіча. Дальній удар екс-партнера Ярмоленка у Вест Хемі – з рикошетом повз ціль. Не витримують українці агресивного тиску австрійців. Команда Фоди володіє м'ячем 60% часу в перші 20 хвилин.
Пропущений гол не став несподіванкою. Баумгартнер випередив Забарного, Бущан не встиг скластися. Алаба свій гольовий пас зі стандарту оформив. Перша наша відповідь на 7 ударів Австрії. Шапаренко на 29 хвилині пройшов у штрафний і класно викрутив у дальній. Бахманн парирував, Ярмоленко мінімально не встиг на добивання. Забарний дозволив забити з-під себе, але Баумгартнера з гри вивів. Замість вінгера Хоффенхайма на 32 хвилині виходить Шопф з Шальке.
Лише 77% точності передач, навіть проти Нідерландів у нас так погано не було (82%). Це вже не море, а цілий океан дитячих втрат на своїй половині поля. Австрія, наче Зоря Скрипника в УПЛ, дуже впевнено душить Україну високим пресингом. Лаймер а-ля Шапаренко пробивав у дальній. Тут уже Бущан витягнув дуже ефектно. Шокуюча втрата на чужій половині. Блискавична атака, поки Миколенко займає високу позицію, самотньо граючи на фланзі в нападі. Шопф розігнав, Сидорчук встигав хіба що налякати, Арнаутовіч відверто пробачив.
Маліновський у ролі фальшивого лівого вінгера – абсолютно недієздатно проти сильнішого за македонців суперника. Ні на атаку, ні на оборону. Лише один пас під удар. Австрія давно повинна забивати другий гол. Забарний знову помиляється в центрі. Арнаутовіч якимсь дивом не влучає з вигідної позиції. Ще один постріл Лаймера повз ворота. Не тайм, а суцільна катастрофа – 1:13 за ударами, 1:10 з меж штрафного майданчика, 0,05 на 1.35 за xG. Єдине, що рятує інтригу, – збитий приціл австрійців. Лише 1:3 за влучаннями у площину воріт, тут розрив не такий значний. Маліновського вже у перерві міняє Циганков.
Активно увірвався у матч лідер Динамо. Непогано відкривається між лініями, ледь не замкнув подачу з правого флангу. Готовий був Циганков розривати австрійців, а ось Миколенко не вистачило більш тонкого чуття обіграшу з одноклубником. Сидорчук в останній момент виправляється за не зовсім впевнений 1 тайм. В останній момент страхує Сергій біля свого воротарського. Блискуча подача Циганкова зі штрафного, Караваєв збив з пантелику Лайнера, який пробив по своїм воротам – цей Бахманн пропускати колись буде? Божевільний сейв голкіпера Уотфорда. Марлос замість Шапаренко на 68-й.
Краще виглядає Україна після перерви, але жодного разу не влучила по воротах за понад 25 хвилин. Фактично єдиний момент – це подарунок суперника, який ледь не організував автогол. Яремчук хоч стандарти заробляє. Завалив Романа Драговіч. Марлос подав штрафний не дуже гостро. Падіння Забарного, блокування Яремчука, а Чакир свистить фол в атаці. Бєсєдін міняє Миколенка на 85 хвилині. Повний ва-банк. Гра без моментів, тотальний контроль ситуації від Австрії, хоча нам так потрібен якийсь вимучений голик.
Австрія виходить на Італію, готова перша пара плей-офф Євро-2020. Тепер команда Шевченка змушена сподіватися на диво – дуже багато всього має зійтися, аби ми вийшли хоча б як 4 найкраща команда серед тих 6, хто посяде 3 рядок. Наразі ми на тонкій межі проходимо в 1/8 фіналу Чемпіонату Європи. Однак свої матчі ще не зіграли Іспанія та Хорватія. Можна також сподіватися, що Португалія та Фінляндія (Данія має допомагати перемогою над Росією) погіршать свій показник різниці голів, якщо програють Франції і Бельгії відповідно.
Забудьте всі казочки про "структуру" – ми попереджали
Ваш автор ще після перемоги над Північною Македонією писав. Найгірше, що Шевченко з його італійським штабом просто заганяє команду, незамінних її гравців. Дуже сподівався, що до 3 туру якось дошкутильгаємо. А ось і ні. Без серйозної ротації Миколенко, Забарний і Зінченко просто не витримали фізично. Маліновського вистачило лише на тайм. Яремчук і Ярмоленко вже не витягували здійснювати стільки ривків, як у попередніх поєдинках. Зате ми вийшли грати у свою структуру проти грандів – короткі пасики, гра по рахунку (найгірший розклад, що може з нами статися, – коли нічия влаштовує), низький блок і відсутність думок про атаку.
Найсмішніше, що завдяки далеко не найвищому рівню гравців Австрії ми могли досягти вимученої нічиєї. Усе, що в них є: високий пресинг рівня топ, досвід атлетичної гри в Бундеслізі, непогана тренерська організація і дуже крутий захисник-плеймейкер Алаба – безумовний гравець матчу. Просто в нас було ще менше (ні фізики, ні психології), а про такого харизматичного і впевненого в собі вожака на полі могли тільки мріяти.
Шевченко не має права говорити: "Я бачив команду, якій не вистачало сил". Бо це він особисто (чи з підказками помічників) не дав жодної хвилин Судакову, Довбику, Соболю і Тимчику, а Безуса стабільно пригноблював за межами заявки на матчі. Це наш керманич навіть не намагався розширити базову кадрову ставку. Вся та структура, від якої в такі екстази впадають наші коментатори, трималася на дуеті Зінченка з Маліновським. А в них уже під кінець 2 туру не було жодних сил – ні фізичних, ні емоційних. Крім того, Руслан чи то розгубив божевільну форму, яку показував у Аталанті, чи то не може знайти себе ліворуч. І тут також питання до нашого "алленаторе".
Тренерська поразка? Більше так
Шевченко після одного з попередніх матчів шокував фразою, що для Маліновського позиція на лівому фланзі не нова. Так, він грав на позиції інсайда в Італії, але ж правого, а зовсім не лівого! Звісно, проти Північної Македонії він і там видав шоу – удари, паси, 11 дій, які могли завершитися голом чи асистом. Благо, суперник дозволяв дуже багато. Та чи достатньо ретельно дивиться тренерський штаб збірної матчі своїх гравців? Наші найзірковіші легіонери не можуть вічно підтримувати шлейки для старих затертих штанів. Таке враження, що кілька років тому ідеально спрацювала ця клята структура, і тепер її будуть тулити, поки не зрозуміють – пора остаточно викидати на смітник.
Футбол же – річ дуже мінлива. Старі "конспекти" перестали працювати. Одним з головних факторів є те, що Маліновський і Зінченко не грають у своїх клубах і 2 матчі за 4 дні, а Шевченко вимагає від них 3 – за 9. Ця парочка зовсім недавно не змогла витягнути спарку Фінляндія/Казахстан, що вже казати про Євро. А вболівальники, журналісти і тренерський штаб від них вимагають стільки, ніби вони Роналду з Мессі щонайменше.
Не придумати нічого нового, як випустити абсолютно не готового фізично Марлоса (жодного натяку на гостру дію за 25 вирішальних хвилин) і провального у психологічному плані Бєсєдіна (Артем так і не впіймав навіть тінь своєї гри)? Посередні заміни України стають фірмовим знаком на турнірі. Так, ця поразка не скасовує прогресу в грі та результатах, які ми досягли з Шевченком. Але фактом є і те, що екс-форвард Динамо і Мілана наразі не може розвинути команду та робить гучні помилки на головному турнірі.
Очевидно, багато невдалих рішень на совісті самих гравців. Караваєва закрили в лещатах пресингу. Олександр похитнувся, став абсолютним лідером за втратами (зокрема, на своїй половині), а це відобразилося також і на атаці. Головна біда – вічні обрізки на своїй половині. Забарний випускав своїх гравців двічі, і доброзичливий Арнаутовіч просто залишив нас у грі серед найкращих третіх команд групового етапу. Миколенко стабільно не впорався, Сидорчук часто губився і не міг покрити всі провали самотужки. Навіть двійника Зінченка на полі просто не було, Маліновського самі загнали на фланг, щоб потім нарікати, що він не увійшов у гру.
А що там по атмосфері? Кричати епічне "пропало всьо" рано
Коли ми перемагаємо, все ідеально – в нас є команда, тренер, зірочки, відкриття і претенденти на трансфери в топ-чемпіонати. Коли програємо, Миколенко і Яремчук лаються ще до завершення першого тайму. Причому Віталій міг би й смиренно промовчати. Скільки перспективних заходів по флангу він загубив. Скільки разів губив позицію по ходу турніру. Роман точно заслужив на більшу повагу – без його голів ми б зараз не сподівалися на вихід з 3 місця. Команда не витримує психологічно. Очевидно, величезна фізична втома впливає і на моральні кондиції. Ми – серед головних аутсайдерів Євро-2020 за кілометражем командного пробігу, але і так ледве ноги волочимо у, можливо, ключові хвилини турніру.
Та при цьому Україна має цілком реальні шанси проповзти у плей-офф – Фінляндію уже випередили, залишилася одна збірна і цілих 3 варіанти. Не зовсім заслужено, якщо судити по грі з Австрією. Але все одно як же хочеться отримати цей новий аванс і одним махом пробачити всі помилки. Бо це наша збірна, іншої нема. І завжди хочеш/доводиться вірити, що кожна подібна поразка стане початком чогось прекрасного.