«Футбол 24» намагається по гарячих слідах збагнути, в чому ж причина ганебної поразки від одного з головних аутсайдерів європейського футболу.
Сьогодні національна збірна України зазнала, мабуть, найганебнішої поразки в своїй історії. В один ряд з результатом нинішнім можна поставити хіба 0:2 на київському Республіканському стадіоні від литовців на старті відбору до чемпіонату Європи-1996. Але тоді, восени 1994-го, в тренера Олега Базилевича було бодай якесь виправдання. Через конфлікт з керівництвом найсильнішого клубу країни Динамо він з гравців команди-чемпіона зміг використати лише Сергія Ковальця. Українці вийшли на поле в експериментальному складі. Та ще й протистояла їм міцна за європейськими мірками команда, основу якої складали футболісти, котрі виступали у вищій лізі чемпіонату СССР за вільнюський Жальґіріс.
Нині ж підопічні Андрія Шевченка поступилися одній з найслабших європейських збірних, яка програла шість останніх поєдинків, зокрема усі п’ять зустрічей відбору до мундіалю-2018. Командам такого калібру українці досі не те щоб не програвали, а й навіть не дарували нічиїх. То ж що призвело до такого ляпаса?
Причина перша – недооцінка
Що про повну торбу голів у ворота Мальти в анонсі до матчу говорив канал-транслятор – одне. Зовсім інша річ – налаштування гравців і тренерів. Хоч після матчу Андрій Шевченко й сказав, що то хтось вважав Мальту слабким суперником, а він силу майбутнього опонента усвідомлював ще напередодні, достатньо згадати те, що наш тренер говорив на передматчевій прес-конференції: «Можливо, ми трохи змінимо систему гри в матчі з Мальтою, оскільки хочемо дати можливість зіграти всім». Де в цій фразі крихти усвідомлення сили, збагнути важко.
Власне, виглядало, що українці були сконцентровані на своїх завданнях, а можливої протидії від мальтійців не очікували взагалі. Аутсайдера розраховували побачити в ролі боксерської груші й зовсім не очікували, що «груша» може боляче віддавати.
Причина друга – капітан Кучер
Старожил збірної сьогодні вивів національну команду з капітанською пов’язкою ввосьме в кар’єрі. У своїх 34 роки, 7 місяців і 15 днів Олександр став восьмим серед найвіковіших футболістів, котрі коли-небудь виступали за нашу збірну. Його минулі заслуги сумніву не піддасть ніхто. Втім, останнім часом гра Кучера у синьо-жовтій футболці викликала чимало запитань. Правда, то коли він протистояв нападникам з топ-чемпіонатів калібру Ніколи Калініча, Маріо Манджукіча чи Альфреда Фінбоґассона. У Мальті таких футболістів начебто немає.
Україна – Мальта – 0:1. Відео гола та огляд матчу
Але єдиний у зустрічі гол Зак Мускат забив з-під Кучера. Інший нападник Андре Шембрі вибігав з П’ятовим на побачення, теж втікши від українського капітана. На довершення незадовго до перерви Олександр отримав єдине в цій зустрічі попередження нашої збірної. Після поновлення гри поле він мав покинути незалежно від того, змінював би Шевченко весь склад чи ні.
Причина третя – відсутність диспетчера
Уся основна загроза воротам суперника в першій половині виходила з правого флангу, де за підтримки Миколи Морозюка часто отримував м’яч Андрій Ярмоленко. Але оборонялися мальтійці масовано і нагоди розвернутися чи тим паче вийти на ударну позицію лідерові нашої збірної не дали. Віктор Коваленко, яким Шевченко на цей раз за умови слабкої форми Коноплянки вирішив закрити лівий фланг, у незвичному амплуа з гри випав майже повністю. Загубився на полі, вийшовши у складі збірної після дворічної перерви, й Руслан Малиновський.
У другій половині з виходом Коноплянки і Циганкова запрацювали обидва фланги одночасно. Нехай і ситуативно, відрізками, але запрацювали. Коноплянка зліва одіяло тягнув на себе, а Циганкова справа активно підтримував Богдан Бутко, можливо, найкращий гравець нашої команди в цій зустрічі. А ось центру знову не було. Євген Шахов розчинився на загальному сірому тлі ще більше, ніж Малиновський. Без Олександра Зінченка чи Дениса Гармаша з креативом наша збірна відчуває страшенні труднощі.
Причина четверта – фактор нападника
Євген Селезньов зробити того, що допомогло Дніпру вийти у фінал Ліги Європи в 2015-му, не зміг. Свою єдину справжню нагоду він наприкінці першого тайму запоров, пробивши метрів з шести після навісу зі штрафного вельми неточно. В решту часу Євген або займався штовханиною з оборонцями, або без особливого ефекту відходив глибоко назад.
Так само «робочою конякою» проявив себе у другій половині й Артем Бєсєдін. Але здійснити чогось нестандартного динамівець, так само як і його досвідченіший конкурент з Карабюкспора, не зміг.
Причина п’ята – слабка готовність
Складалося враження, що на поле українці вийшли після отриманих напередодні суттєвих тренувальних навантажень. Цього виключати не можна, адже ж зібрав команду Шевченко за три дні до матчу і встиг провести певну роботу ще вдома. Вочевидь дії тренерського штабу спрямовані на те, щоб в умовах відсутності ігрової практики підвести готовність гравців до спільного знаменника. З іншого боку, той знаменник може бути не таким, з яким можна перемагати навіть суперників рівня Фінляндії.
"Наш українець трохи заіржавів". Twitter Шальке потролив Коноплянку