Екс-хавбек Барселони Хаві Ернандес у інтерв'ю El Pais розповів про тенденції розвитку сучасного футболу, не забувши про одвічне протистояння двох іспанських грандів. "Футбол 24" вибрав найцікавіші фрагменти з розповіді легенди.
Роль фізики і тактики у футболі
Роль тренерів у сучасному футболі є дуже великою, занадто великою, як на мене. Ми вийшли на такий високий фізичний рівень, що обігрувати захисників стало набагато складніше. Це стосується також Мессі, Неймара, Роналду чи Бейла. Ми тренуємось зі спеціальним чіпом на грудях, який обчислює абсолютно все. Фізично не можна бути підготовленим краще.
Хаві: Неймар більш обдарований гравець, ніж Мбаппе
Тактичній підготовці також приділяється неймовірна увага. Гвардіола зосереджувався на найменших деталях, він контролював абсолютно усе. Цілий світ намагався скопіювати його стиль, наприклад, Льов, який пильно стежив за нашою грою. Однак деякі наставники пішли іншим шляхом, як Сімеоне. Це своєрідна антитеза. Такі талановиті гравці як Коке намагаються позбавляти тебе простору, знівелювати твої переваги. Футбол експлуатував фізику і тактику.
Зараз більше уваги потрібно приділяти техніці. Талант футболістів не використовується на повну потужність. Справа в тому, що у сучасному футболі значно більше Сімеоне, ніж Гвардіол. Це можна побачити в АПЛ. Скільки команд грає у стилі Гвардіоли? Три? Чотири? А скілкии клубів використовують тактику Сімеоне та дозволяють тобі домінувати? 70 відсотків. Це ж стосується і Ла Ліги. Багато наставників говорять: "Я не можу конкурувати з Реалом чи Барселоною". Але ж вони грають так само і проти умовного Леганеса!
Коли ми грали проти Реала часів Моурінью, їхні гравці завжди "висіли" у нас на спинах. Моурінью говорив своїм футболістам не тримати довго м'яч. Вони діяли швидко – одразу передавали сферу на Ді Марію, Роналду та Бензема. Реал не хотів грати у футбол!
Футбол Барселони у контексті простору та часу
У Барселоні ми розуміли футбол в контексті "простір-час". Хто домінує у цьому аспекті? Мессі, Іньєста і Бускетс: вони справжні маестро цієї ідеї. Вони завжди знають, що робити, коли перебувають одні, або в оточенні своїх партнерів. Є півзахисники, як Каземіро, які не розуміють цю гру. Однак, наприклад, Бускетс ніколи не зможе виконувати оборонні функції того ж таки Каземіро. Коли Реалу доводиться ризикувати, сім гравців підключаються до атаки, а бразилець залишається один в середині поля, щоб зупинити контратаку. Бускетс ніколи не зможе цього зробити, бо навіть я швидший за нього. Каземіро володіє дуже високою швидкістю, він класно перехоплює м'ячі, добре грає на оборону, але він не контролює такий аспект, як час та простір. Чому такі якості є у Тоні Крооса? Тому що в Німеччині над цим працюють. Чому це вміє робити Тьяго Алькантара? Бо він пройшов школу Барси.
Я дивлюсь на таких гравців, як Кроос, Модріч чи Сілва і не розумію, чому Барселона їх не придбала. Вони мають ДНК Барси. А Філіп Лам... Він бачив абсолютно усе!
Мессі домінує у всіх аспектах
Тактично Мессі розуміє абсолютно усе. Це просто ганьба, що його порівнюють з іншими гравцями. Лео домінує у всіх аспектах: час, простір, бачення поля. Він іде в дриблінг, роблячи з тебе дурня. Лео знає, що суперник його боїться і чекає, коли на нього накинеться більше гравців. Лише тоді він віддає передачу у вільну зону. Теж саме я бачу у Леброні Джеймсі. Він заманюватиме вас до тих пір, поки не побачить бодай одного партнера без опіки. Ми працюємо над цим компонентом з дитинства. Потрібно знати, де є вільний простір та вільний партнер. Навіть тер Штеген це розуміє.
Застереження для Іско та Асенсіо
Цим молодим хлопцям потрібно знати, що сказав мені Луїс Арагонес. "Тобі продобається красивий футбол чи хороший футбол?". Я не хочу називати імена, але в Ла Лізі багато футболістів вражали на початку своєї кар'єри, а потім безслідно зникали. Вони люблять виконувати на полі фокуси, але для чого? Месcі не робить фокусів, він працює. Мессі – це хороший футбол, настільки хороший, що автоматично перетворюється у красивий.
Різниця між Барселоною та Реалом
Барселона – це фінальний екзамен для футболіста. Це найскладніший та найбільш вимогливий клуб у світі. Реал не грає настільки акуратно. На "Сантьяго Бернабеу", якщо захисник виб'є м'яч на трибуни, то йому аплодують, а на "Камп Ноу" – тебе готові з'їсти. Це різна публіка. У Мадриді в тебе вимагають повністю віддаватись на полі. Фанати Реала не переносять лінивих гравців. Мадрид – це дух Хуаніто, а Барселона – це культура Кройфа.