"Рома" - "Лаціо" - вивіска, до якої колись (не так давно) не потрібно було додавати нічого зайвого. Тепер в Італії на неї може й "поведуться", але от у іншому світі...
Рим, "Олімпійський", дербі... Усі гравці, як гравці, усі вийшли на звичний матч чемпіонату, а тут один гасає по полі, як навіжений, а тут один не шкодує ані себе, ані суперників, а тут для одного - це матч життя. "Один" - це Тотті. Франческо Тотті - Імператор Риму. А Імператорам програвати негоже.
Саме Тотті провів найбільше ігор в дербі Капітале - 28, але у фіналі Кубка Італії римські гранди між собою зустрінуться вперше. Можна не сумніватися, що по-особливому налаштованими на цю гру вийдуть усі без винятку гравці, тільки от для багатьох з них найголовніше буде здобути трофей, а не перемогти кровного суперника.
От тут і подумалося, що немає зараз в "Лаціо" справжньої людини-символу. Символу, який би був на даний момент фірмовим знаком "орлів", символу, яким є Тотті в "Ромі" чи яким ще не так давно був Вінченцо Монтелла, який у 2002 році оформив покер і допоміг своїй команді впевнено перемогти - 5:1.
Немає зараз в "Лаціо" гравця, для якого б матч з "Ромою" був надпринциповим. Такого, яким колись був Паоло Ді Каніо. Немає там зараз і такого гравця, який би говорив, що мріє завершити кар’єру в "Лаціо", як це робить в "Ромі" Тотті. І саме це прикро. Тому що боротьба має бути не лише між фанатами, а й на футбольному полі. Інколи розчаровуєшся, коли дивишся, наприклад, міланське дербі, де гравці з різних команд після матчу тиснуть один одному руки і їдуть разом вечеряти в ресторан, в той час як фани їхніх команд, які дерли горлянку на стадіоні, готові роздерти один одного у буквальному значенні цього слова.
В Римі подібне важко уявити, бо поки в "Ромі" буде Тотті, римське дербі ніколи не втратить свого запалу і на полі завжди буде багато боротьби. Бо Імператор буде бити – бити по воротах і бити суперників, бо перемога в цьому матчі для нього надважлива. І тут йдеться не про гроші (які значно зіпсували футбол останнім часом), і навіть не про трофей. Тут йдеться про честь клубу. Клубу, який Франческо ніколи не зрадить, як це, зробив, наприклад, Джузеппе Синьорі.
Беппе у 1995 році вирішили продати у "Парму" за 22 мільярди лір, однак цього дуже не хотіли фани "Лаціо". Вони пройшли 5-тисячним маршем від клубного офісу до будинку президента "орлів" Джузеппе Краньйотті і у підсумку не дозволили трансферу відбутися.
Снньорі ж пізніше в автобіографії напише: «Не знаю, як зараз, але за мого часу існувала певна різниця між уболівальниками "Роми" і "Лаціо". Тіфозі "Лаціо" ходили на "Олімпійський" тільки тоді, коли команда перемагала, а тіфозі "Роми" приходили завжди, навіть коли їхня команда програвала три матчі поспіль. В моменти труднощів "б'янкочелесті" збивалися зі шляху, а "джалоросі" навпаки, об’єднувалися довкола команди". І це він написав після того, що для нього зробили фани "Лаціо"!
Насправді ж сьогодні окрім футболу буде багато ненависті навколо самої гри, тому що для фанатів, на відміну від багатьох гравців, це один із найголовніших матчів у їхньому житті. Ну а щодо футболістів, то якщо на полі буде Тотті, то він, як було написано вище, зуміє "завести" на справжню боротьбу і своїх партнерів, і суперників. Тому що для нього це також один із найважливіших матчів у житті. 29-й найважливіший.
"Звичайно, в іншому місці я міг би заробити набагато більше грошей, але я ніколи не шкодував про своє рішення. Ні на секунду. Я слухав своє серце.
Моя мама? 25 років тому вона віддала мене в "Рому". Якби вона цього не зробила, я б, напевно, вбив її (сміється).
Чи зможу я наздогнати Піолу? (Сільвіо Піола - найкращий бомбардир в історії серії А. Мені не вистачає 47 голів. Їх забити буде дуже важко, але у мене є конкретна мета.
Фінал Кубка Італії з "Лаціо"? У цей день місто завмре... Для мене це як фінал Ліги чемпіонів".
Андрій Думич, "Футбол 24"