В рамках ключового поєдинку 1-го туру нового сезону АПЛ чемпіон зазнав поразки в Лондоні від Тоттенхема. Звіт про матч читайте на "Футбол 24".
Центральний матч 1-го туру нового сезону АПЛ проводили у Лондоні, де Тоттенхем приймав Манчестер Сіті. Для англійської спільноти було цікаво, чи вийде у цій зустрічі Кейн, який добивається трансферу – у підсумку, для Харрі не знайшлося місця навіть у заявці. Крім того, місцевим фанам було цікаво поглянути на футбол "шпор" при Ешпіріту Санту, адже він ще ніколи не працював з топами й завжди тримався гри другим номером.
Українська публіка сподівалася побачити у цьому матчі Зінченка. Олександр пропускав гру проти Лестера у Суперкубку, але був заявлений на Тоттенхем – щоправда, він залишився на лаві запасних. Його позицію у старті знову зайняв Менді. Крім того, варто відзначити появу Гріліша в основі.
Перші 15 хвилин відверто розчарували, адже "шпор" на полі практично не було помітно. Манчестер Сіті одразу ж захопив ініціативу, нічого не дозволяючи господарям і створюючи один момент за іншим. Вже на 5-й хвилині "містяни" могли відкрити рахунок зі стандарту метрів з 22-х (Гюндоган пробив повз дев'ятку), а на 6-й Фернандінью скористався помилкою Льоріса на виході, замкнувши навіс з кутового – трохи неточно! Ще за хвилину Канселу обікрав Даєра у карному майданчику й вистрілив з мінімальної дистанції, однак м'яч пройшов у сантиметрах від лівої стійки.
Після цього підопічні Пепа Гвардіоли провели ще кілька хороших атак, але поступово Тоттенхему вдалося вирівняти хід зустрічі. В середині першого тайму лондонці навіть почали створювати моменти, тікаючи у швидкісні контратаки. Так, на 30-й хвилині одна з них завершилась штрафним, після якого Едерсон помилився на виході, а Моура пробив у майже порожні ворота – гостей врятував Гюндоган, який виніс м'яч зі стрічки!
Ще кілька контратак "шпор" завершились хорошими проникними передачами з невдалою обробкою м'яча. За це Ман Сіті ледь не покарав на 35-й хвилині, коли Гюндоган розігнав контратаку й віддав пас на лівий край штрафного, а Стерлінг виконав простріл. М'яч рикошетом від Танганги відскочив у центр штрафного на Мареза – втім, його подальший удар виявився дуже неточним! Це був останній момент "містян" до перерви.
Тоттенхем відповів ще кількома контрвипадами, ледь не відкривши рахунок на 40-й хвилині завдяки удару Сона метрів з 20-ти. Кореєць крутив у дальній кут, але м'яч рикошетом від Канселу пролетів поруч зі стійкою. Зрештою, відпочивати футболісти відправились за нулів на табло.
Старт другого тайму виявився повною протилежністю першого. Тоттенхем діяв дуже активно, організовуючи атаку за атакою й ледь не відкривши рахунок вже через три хвилини після відновлення гри – це Моура вистрілив метрів з 20-ти у правий нижній. Вийшло трохи неточно. Сіті огризнувся вриванням Стерлінга на лівий край штрафного з ударом у ближній кут, але Льоріс спокійно взяв його. Загалом, у діях "містян" було занадто багато академізму й занадто мало динаміки, а от "шпори" швидко повертали м'яч і лізли вперед.
Зрештою, на 55-й хвилині лондонці добилися свого. Після подачі гостей зі стандарту Моура підхопив відскок і перекинув м'яч через себе на Бергвейна, а той розігнав контратаку з передачею на Сона та вриванням корейця на правий кут штрафного. Звідти нападник наважився на удар – точно в дальню "шістку"! 1:0.
Манчестер Сіті одразу ж пішов відігруватись, видавши кілька неточних дальніх ударів, але на 60-й хвилині підопічні Пепа Гвардіоли ледь не ковтнули другий гол – це Бергвейн вилетів віч-на-віч з Едерсоном внаслідок розрізного пасу та вдалого рикошету, пробивши з ходу метрів з 15-ти. Повз ближню стійку!
В середині другоготайму Тоттенхем заспокоїв гру, сівши на власну половину поля й переставши тривожити Сіті контрвипадами. Наситивши задню лінію, "шпори" впевнено сповільнювали позиційні атаки суперника, яким і без того не вистачало ідей. На 60-х хвилинах у гостей були лишень два кутових та серія кросів без замикань, а на 70-х команда провела всього два небезпечних моменти.
Перший стався після дотепного розіграшу штрафного з пасом на Канселу та прострілом вздовж воротарського – Торрес був на замиканні, але нормально влучити по м'ячу не дав Хьойберг. Другий гострий епізод створив Гріліш, який на дриблінгу увірвався в штрафний і пробив метрів з 13-ти. Сфера полетіла точно у Льоріса. Тоттенхем огризнувся дальнім пострілом Сона повз правий нижній кут.
Стривожений таким станом справ Гвардіола на 80-й хвилині вирішив провести подвійну заміну, кинувши у бій Де Брюйне та Зінченка. Марез і Менді сіли в запас. Цей хід міг принести успіх вже через чотири хвилини, коли Кевін отримав передачу від Гріліша з лівого флангу й потужно пробив метрів з 23-х – м'яч летів у правий нижній кут, але Льоріс врятував Тоттенхем. Ще за три хвилини Торрес увірвався на правий край штрафного й вистрілив з гострого кута – Льоріс знову вступив у гру, відбивши удар ногою.
Втім, назвати тиск Сіті в ендшпілі зустрічі дуже сильним не можна. Тоттенхем доволі впевнено тримав "містян" на дистанції, дозволивши провести тільки два моменти, а на 90-й хвилині Ешпіріту Санту посилив оборону Крістіаном Ромеро. З виходом центрбека "шпори" перебудувались на схему в три захисники, остаточно закривши шпарини на шляху до власного штрафного.
На 90+3-й хвилині Зінченко у відчаї запустив високу подачу вперед, яка полетіла у ворота, але Льоріс спокійно спіймав м'яч. Зрештою, фінальний свисток зафіксував мінімальну перемогу Тоттенхема.
Манчестер Сіті потрібен Кейн
Не можна назвати поразку Манчестер Сіті провальною. Так, команді не вистачало динаміки, а реально ударний відрізок вдалося провести лишень на старті першого тайму. Так, чемпіони створюють не дуже багато моментів з гри, а їхня якість залишає бажати кращого. Схожі проблеми були характерними і для поєдинку проти Лестера в Суперкубку, але навіть за таких умов підопічні Пепа Гвардіоли награли на 1,6-2,1 очікуваних голів, зробивши 50 дотиків у штрафному й завдавши звідти 11 ударів.
Чому ж тоді чемпіон програє другий матч поспіль, не забивши жодного гола? Здається, проблема криється у відсутності нападника. І мова навіть не про завершальну фазу атак, хоча про неї теж не варто забувати – коли суперник дозволяє тричі пробити з 5-10 метрів, бодай один гол необхідно забивати. Проблема полягає у відсутності конкретного типу форварда, необхідного конкретно Пепу Гвардіолі. "Містянам" потрібна фальшива дев'ятка.
Минулий чемпіонат Пеп виграв, граючи без форвардів, а в перших двох турах каталонець спробував діяти у тому ж руслі – з Торресом у ролі фальшивої дев'ятки та з широкими позиціями крайніх центрхавів (Гріліша й Гюндогана). В теорії, це повинно розкривати автобуси, які паркуються у центральній зоні – Ешпіріту Санту, наприклад, виставив тут вузький блок 3+3. Через велику кількість підготовчих передач Сіті провокує розриви в лініях суперника, куди й вриваються футболісти з глибини, активно комбінуючи з партнерами.
Втім, у поєдинку проти Тоттенхема "містянам" критично бракувало динаміки, адже Торрес був відрізаним від команди. Структура володіння підопічних Гвардіоли виявилась U-подібною – м'яч рухався з флангу на фланг через поперечні передачі без використання напівфлангів та ситуативних трикутників. Атаки Манчестер Сіті виявились повільними й прогнозованими, тож навіть при великій кількості дотиків у штрафному оборонці "шпор" не відчували проблем. Їх не ловили у напівпозиціях та на перебудовах.
Кейн виглядає ідеальним варіантом для вирішення цієї проблеми. Його оперативний простір в останніх сезонах у Тоттенхемі розширився – Харрі приймав м'яч на межі центральної й фінальної третини поля, вдвічі збільшив кількість підбирань і підвищив точність передач уперед з 60% у сезоні 2018/19 до 75% у сезоні 20/21. При цьому вірогідність голів після його дотиків у штрафному зросла з 10% до 14%.
Звідки й куди робив передачі Кейн на Сона в першій половині попереднього сезону
На Євро-2020 Кейн продемонстрував прекрасні навички гри в ролі фальшивої дев'ятки, ефективно граючи між лініями й провокуючи розриви в обороні. Всього цього критично не вистачає Манчестер Сіті на старті нового сезону – і Даніель Леві (президент Тоттенхема) побачив це своїми очима. Саме тому "містянам" доведеться викласти за Харрі астрономічну суму (100 млн фунтів буде замало) – ну або ж треба шукати іншого такого форварда.
Ферран Торрес на цю роль не тягне, а результати вже зараз натякають на можливість програти чемпіонство внаслідок осічок у матчах проти автобусів.
Зінченку не слід хвилюватись
Менді вже другий матч поспіль закриває позицію лівого фулбека. У зустрічі проти Тоттенхема його теплова карта стала ширшою – тепер Бенжамен закриває не тільки фланг, а й активно працює у напівфлангзі та навіть заходить у центр, беручи участь у розіграшах. Це – функціонал Зінченка, якого поки що до основи не підпускають. Втім, футбол француза не повинен тривожити нашого співвітчизника.
Карта дотиків Менді у матчі проти Тоттенхема
По-перше, Бена та Сашка навіть близько не можна порівнювати за якістю роботи в ролі фальшивого фулбека. Менді іноді заходив у центр і закрив всю ліву половину поля, але він не обмінювався позиціями по ситуації, не грав активно в опорній зоні й рідко комбінував. Олександр робить дуже велику кількість коротких пасів уперед з точністю 90-100%, в той час як Менді на чужій половині поля якісно пасує лишень назад – навіть його поперечні передачі в центр мають точність нижче 50%. У матчі з Тоттенхемом французу сильно допомагав Гріліш, однак Олександр поруч з Джеком виглядає перспективніше.
Інша проблема Менді – темп передач. У поєдинку зі "шпорами" Бенжамен віддав всього 74 передачі за 90+4 хвилини з хорошою точністю (92%), але Олександр у попередньому сезоні в середньому видавав на 38% більше пасів. Тобто, сьогодні він віддав би 117 передач. Зінченко швидше працює з м'ячем, а це критично важливо для Сіті, у якого вся гра побудована навколо підготовчих перепасовок у високому темпі.
Прогресивні передачі (pass) та ривки (carry) у матчі Тоттенхем – Манчестер Сіті
Менді – це варіант для матчу, де потрібен класичний фулбек, який буде бігати від кромки до кромки. Це помітно по його поєдинку проти Тоттенхема, у якому Бен став третім у складі Сіті за кількістю просувань м'яча на дриблінгу й другим – за кількістю передач на просування. Француз звик бігати й запускати лонгболи на хід, а не комбінувати. В той же час, більшість з 15 пасів Зінченка у Лондоні були короткими й спрямованими уперед.
В обороні Менді також не показав достатньої надійності. Потужний, високий і швидкий фулбек примудрився програти 7 з 11-ти єдиноборств на землі, не виграв жодної з трьох верхових дуелей і був чотири рази обіграний на дриблінгу (з шести спроб). Це – занадто багато для футболіста Сіті в топ-матчі АПЛ.
В пропущеному голі також є частка вини Бенжамена, адже він пішов страхувати можливість вривання Сона в штрафний у випадку обіграшу Аке – втім, навіть у такому випадку кореєць опинився б під дуже гострим кутом, а варіанти для передачі були накриті. Логічніше було б зайняти напівпозицію на лінії, контролюючи обидва варіанти й не дозволяючи зміститись у центр під удар з-за меж карного майданчика.
Це – не стільки помилка (у Бена були причини опуститись глибше), скільки слабкість у прогнозуванні ігрової ситуації. Зінченко теж не є ідеальним захисником, однак саме в аналізі моментів він здебільшого виглядає переконливіше.
Олександр за 15 хвилин проявити себе не зумів, але перспективи на старті нинішнього сезону в нього значно вищі, ніж у Менді. Як тільки українець набере потрібну форму, він гратиме в старті. Можливо, це станеться вже за тиждень.
По Санту зарано робити якісь висновки
Так, Нуну знову зробив це. Обігрувати Гвардіолу для нього – звична справа. Він перемагав Манчестер Сіті два рази (обидва у сезоні 2019/20), а тепер на чолі Тоттенхема він здобув третю звитягу над командою Пепа в чемпіонаті. В АПЛ лишень Юрген Клопп, Жозе Моурінью та Уле-Гуннар Сульшер били каталонця стільки ж разів. Круто!
Чи був його Тоттенхем таким же крутим у матчі проти Сіті? Важко сказати. Однозначно сильно "шпори" відпрацювали на контратаках – в них велику роль відігравав Лукас Моура, який діяв у глибині, підбирав нічийні м'ячі й розганяв контрвипади на своїх дриблінгу та швидкості. Особливо часто лондонці ловили "містян" після їхніх стандартів, коли у штрафний шли центрбеки. Власне, гол прилетів саме після стандарту й підбирання від Моури.
Такий футбол є стихією Нуну Ешпіріту Санту. Саме на контратаках він розривав Сіті й інших грандів під час роботи у Вулверхемптоні, однак аналогічним чином проти грандів діяв і Тоттенхем Моурінью. Тобто, вболівальники у поєдинку проти чемпіона нічого нового не побачили – Нуну і Тотнем зіграли так, як від них і очікували.
"Родзинкою" Вулверхемптона при Нуну була надзвичайно надійна позиційна оборона у схемі 5-4-1 / 5-3-2 з максимальною компактністю та злагодженістю дій. Проблема полягала у великый залежносты від якості цієї моделі. Що б не вигадував Нуну, в атаці все зводилось до контрвипадів після якісної роботи в захисті. У Лондоні ж коуч змінив схему, граючи у 4-3-3 з вузьким розташуванням нападників та центрхавів при доволі вільній позиції Моури. Так Ешпіріту спрямовував атаки Сіті у фланг.
Чи спрацював його підхід? В принципі, так, адже з флангів "містян" майже не випускали. Атаки підопічних Пепа Гвардіоли вдалося сповільнити й зробити прогнозованими, але 50 дотиків у штрафному, 11 ударів з його меж і майже два очікуваних пропущених голи ніяк не можна пов'язати зі словосполученням "надійна оборона". Великою мірою, "шпорам" пощастило – особливо в першому таймі. Можливо, з інтеграцією Ромеро в основу ці проблеми зменшаться, але поки що головна родзинка Ешпіріту Санту працює з купою нюансів.
В будь-якому випадку, робити висновки по португальському тренеру варто після ряду матчів проти середняків та команд на кшталт Бернлі, де доведеться розкривати щільну оборону. Терпіти й контратакувати Тоттенхем вміє, але рівень клубу й керівництво вимагають від Нуну більш різноманітного й агресивного футболу.