УКР РУС

ТОП 100: Габріель "Batigoal" Батістута

21 листопада 2013 Читать на русском

Сьогодні у рубриці ТОП 100 розповідаємо про легендарного аргентинського нападника, рекордсмена за кількістю забитих м'ячів у збірній - Габріеля Омара Батістуту.

1 лютого 1969 - народження зірки

У цей день Глорія Батістута подарувала своєму чоловікові Омару сина, якого назвали Габріелем.

Габріель з дитинства виявляв неабиякі футбольні здібності, при цьому паралельно займаючись іншими видами спорту. Баті грав у волейбол і баскетбол. Згодом футбол витіснив всі інтереси молодого хлопця, і в 15 років він вже грав за одну з команд Реконкісти. У січні 87-го талановитого хлопця помітили скаути футбольного клубу "Ньюелз Олд Бойз". Так Батістута став на шлях професійного футболіста.

Вересень 1988 - дебют у великому футболі

У 1988 році Марсело Б'єлса привів "Ньюелз Олд Бойз" до звання чемпіона країни, наслідком чого став відхід кращих футболістів в зарубіжні клуби. Саме тоді майбутній тренер аргентинської збірної і залучив до головної команди молодого нападника, що грав у четвертому дивізіоні за дочірню команду "Ньюелз" - "Росарінью".

Початок 1989-го - перехід в "Рівер Плейт"

"Ньюелз" у підсумку вийшов у фінал південноамериканського аналога Ліги Чемпіонів, але у вирішальному матчі все-таки поступився колумбійському "Атлетіко Насьональ". Однак, гра Батістути справила на всіх чудове враження і навколо нього почали кружляти представники різних клубів, найактивнішими з яких виявилися скаути "Рівер Плейту".

Кінець 89-го - переїзд на "Ла Бомбонеру"

У  "Рівері" в молодого нападника не заладилося. Причиною швидше за все стало те, що команду очолив Даніель Пассарелла, який вже тоді ставився до Габріеля без особливих симпатій. І тут на сцену вийшов інший аргентинський гранд - "Бока Хуніорс". Кінцівку чемпіонату 89-90 Батістута провів саме в його рядах.

Березень 1991 - дебют у збірній Аргентини

Перший матч Батістути у складі національної збірної припав на гру проти збірної Бразилії. Вже через кілька днів Аргентина грає перший матч Копа Америка - 1991 проти Венесуели, в якому Габріель робить дубль. У підсумку команда стане переможцем турніру, а Батістута з шістьма голами його кращим бомбардиром.

25 червня 1991 - переїзд у Флоренцію

"Ми купили Батістуту!" - урочисто оголосив у цей день президент "Фіорентини" Вітторіо Чеккі Горі. "А хто це?" - запитали вболівальники, які чекали на покупку суперзірки.

Незважаючи на подвиги у складі національної збірної, Батістута поки аж ніяк не вважався супер талантом. Габріель дебютував за "Фіорентину" у матчі першого туру проти "Ювентуса", вийшовши замість Боргоново на 63-й хвилині гри. А вже в наступному турі він відкрив рахунок своїм голам за нову команду, вразивши ворота "Дженоа".

26 січня 1992 - Батігол

Саме в цей день тіфозі "фіалкових" остаточно визнають аргентинця і дають йому прізвисько "Батігол". Відбувається це після того, як "Фіорентина" тріумфально обігрує з рахунком 2:0 свого найлютішого ворога - "Ювентус". Перший гол на рахунку Батістути. Всього за перші два сезони Габріель забив 33 голи.

1993 - Виліт в Серію B

Дубль Баті у ворота "Фоджі" в останньому турі чемпіонату Італії 92-93 не врятував "фіалок" від вильоту в нижчий дивізіон. Незважаючи на велику кількість пропозицій і майбутній Чемпіонат світу, Габріель залишається у Флоренції і вже через рік команда повертається до Серії А.

Червень-липень 1994 - перший Чемпіонат світу

Незважаючи на чотири голи Габріеля, команда вилітає з турніру вже на першій стадії плей-офф. Допінговий скандал навколо Марадони занадто вплинув на колектив, який не зміг толком налаштуватися на збірну Румунії. Єдиною світлою плямою на турнірі став матч з Грецією, в якому "Батігол" оформив хет-трик.

Золота серія

Почавши штампувати голи на старті сезону 94-95 Батігол зупинився лише тоді, коли побив здавалося б вічний рекорд Езіо Паскутті за кількістю результативних матчів поспіль. Видавши рекордні одинадцять матчів, до кінця сезону Габріель мав на своєму рахунку 26 м'ячів і титул кращого бомбардира турніру.  Він став першим гравцем в історії "Фіорентини", який виграв снайперську гонку.

Сотий гол і пам'ятник

У переможному матчі з "Лаціо" обидва голи забиває наш герой. Другий м'яч став для Габріеля сотим у фіолетовій футболці. В подяку за всі заслуги недалеко від стадіону "Артеміо Франкі" встановлюється пам'ятник бомбардира. Зворушений голеодор у відповідь на це відмовляється від вигідної пропозиції мадридського "Реала".

1996 рік - перші трофеї

Першим трофеєм у складі "Фіорентини" для Батістути став Кубок Італії - 96. У фінальних матчах проти "Аталанти" аргентинський форвард забив два з трьох м'ячів своєї команди. А вже в серпні був здобутий ще один трофей - Суперкубок Італії. На переповненому "Сан-Сіро" Габріель вистрілив по воротах господарів дублем, позбавивши їх шансів на перемогу. Святкуючи один з голів він кричить у телекамеру "Ti amo, Irina! Ti amo!" ("Я люблю тебе, Ірина! "), чим спростовує чутки в пресі про свою подружню невірність.

Рекордсмен збірної

У відбірковому матчі до ЧС-98 проти Парагваю "Батігол" проводить свій 35-й гол у складі "альбіселести", завдяки якому б'є рекорд  Дієго Марадони. Загалом Батістута забив 55 голів в 78 матчах, і цей результат залишається рекордом у збірній Аргентини по сьогоднішній день.

16 лютого 1997 - сотий гол у чемпіонатах Італії

У цей день Габріель забив у ворота "Верони" свій 100-ий м'яч у чемпіонатах Італії, після чого вболівальники Скуадри Віоли кинули на поле 100 футбольних м'ячів, а на трибунах розгорнули гігантський банер "CENTO VOLTE GRAZIE, BATI" (Сто разів спасибі, Баті).

Червень-липень 1998 - другий Чемпіонат світу

Хет-трик Баті в матчі з Ямайкою, і знову виліт потенційно дуже сильної команди задовго до вирішального матчу. Незважаючи на це, Габріель забив у на турнірі п'ять голів, відставши від кращого бомбардира Шукера лише на один м'яч.

Сезон 98-99 - довгоочікувана боротьба за чемпіонство

Додавши до Батістути, Тольдо, Руй Кошти та Луїса Олівейри ще кількох зіркових гравців в особі Едмундо, Хайнріха і Торічеллі "фіалки" успішно розпочинають чемпіонат. Тривалий час "Фіорентина", тренером якої на той момент був  великий Трапаттоні, йде на першому місці. Все напевно закінчилося б чемпіонством, якби не трапилася біда - в матчі другого кола проти "Мілану" команда втрачає свого кращого снайпера через травму. Здобувши за час відсутності Батістути лише одну перемогу в шести поєдинках, "фіалки" вилітають з чемпіонської гонки.

Вересень 1999 - дебют у Лізі Чемпіонів

Дебют Батістути в Лізі вийшов яскравим, а його голи у ворота "МЮ" і "Арсеналу" смакувала вся Європа. "Фіорентина" вийшла з першого групового раунду і зайняла третє місце у другому.

Травень 2000 - прощання з Флоренцією

Баті робить хет-трик у ворота "Венеції", його переповнюють емоції і з очей починають литися сльози - це його останній матч і останні голи забиті у футболці "Фіорентини". Після цього сезону Габріель твердо вирішив залишити "Фіорентину". Всього у стані "фіалок" Баті провів 332 матчі, в яких забив 207 голів – хороший показник, погодьтеся.

Літо 2000 - перехід в "Рому"

Президент "Роми" в гонитві за Скудетто у міжсезоння неабияк зміцнює склад своєї команди, головною перлиною якої стає Батістута. Сума трансферу - 35 мільйонів доларів.

З перших турів "вовки" змітають усіх на своєму шляху. Головною ударною силою стає Габріель, який забиває практично в кожному матчі. У восьмому турі чемпіонату в гості до "Джало-россі" приїжджає "Фіорентина". Матч поступово котився до нічиєї, але за 10 хвилин до кінця саме Габріель забиває єдиний гол, після чого не може стримати сліз.

Червень 2001 - довгоочікуване Скудетто

Гол в останньому турі у ворота "Парми" допомагає "Батіголу" і компанії взяти такі бажані золоті медалі. За весь сезон Габріель забив 20 м'ячів – неоціненний внесок в успіх команди.

Зима 2003 - перехід в "Інтер"

Наступні півтора сезони у Римі в Батістути не склалися через постійні травми та погіршення відносин з головним тренером. "Рома" віддає Габріеля в оренду до міланського "Інтера". За "нерадзуррі" Батістута провів 12 матчів, відзначившись 2 рази. В кінці сезону Габріель розмірковує про завершення кар'єри, але все ж приймає вигідну з фінансової сторони пропозицію від клубу "Аль-Арабі" з Катару.

Березень 2004 року - завершення кар'єри

Взимку 2004-го активно ходять чутки про перехід Габріеля в стан каталонської "Барселони", яка підшукувала заміну травмованому Хенріку Ларсону. Але угода зривається через відсутність у Габріеля європейського паспорта. Провівши лише три стартові матчі нового катарського чемпіонату Батістута отримує серйозну травму і вирішує завершити кар'єру.

Андрій Бешлей, Футбол24