Новачок "Реала" Тоні Крос розповів про життя-буття у Мадриді та провів певний порівняльний аналіз.
- Чи легко зрозуміли стиль Гвардіоли?
- У нас однакові погляди на футбол. Ґвардіола відшліфував мій стиль гри та оптимізував мої вміння. Однак "Баварію" я покинув не через Пепа Ґвардіолу.
- Як Вам жилося з іншими наставниками?
- Юп Хайнкес став першим тренером, який повірив у мене. Причому цю віру я відчував, коли він тренував і "Байєр", і "Баварію". Довіра у Йоахіма Льова кожного року зростає. Наприклад, після вильоту Бундесманшафт з ЄВРО-2012 Льов мене дуже підтримав. Льов розуміє мій стиль гри і щораз відводить мені у збірній важливішу роль.
- Відчуваєте різницю між "Реалом" та "Баварією"?
- Мова про два величезні футбольні проекти у світі, незважаючи на те, що "Реал" більше розрекламований. Пригадую, коли на мою презентацію у Мадриді прийшли 20 тисяч уболівальників. Я ще й секунди не відіграв за "вершкових", а тут такий натовп. Таке у Німеччині годі й уявити. В Іспанії уболівальникам притаманна футбольна та емоційна ментальність.
- Тож про перехід у "Реал" не шкодуєте?
- Анітрохи. Я влучив у самісіньку "10". Я на всі сто задоволений у Мадриді.
- Замість Вас у "Баварії" опинився Хабі Алонсо...
- Чемпіони Німеччини, вочевидь, не планували цього трансферу. "Баварія" зважилася на перехід Алонсо через наплив травм. Певен, що наші переходи не мають нічого спільного. Алонсо - прекрасний гравець і він вестиме "Баварію". Сподіваюсь, йому буде добре у Мюнхені.
- Чим відрізняється Прімера від Бундесліги?
- Бундеслізі притаманний більш агресивний футбол, ніж Прімері. Натомість в Іспанії неймовірний рівень гри. Навіть аутсайдери намагаються вирвати перемогу у лідерів. Думаю, що цей фактор лише допомагатиме мені.
- Із зірковим Роналду вже подружились?
- Роналду - мій сусід. У Мадриді я якихось півтора місяця і, зважаючи на щільний графік ігор на початку сезону, у мене не було часу на особисте життя. Тепер я лише зосереджений на своїй сім'ї у новій обстановці.
- Як долаєте мовні проблеми?
- Після повернення з табору збірної планую пройти курс іспанської з двох уроків на тиждень. З Анчелотті поки що спілкуюсь англійською. Крім того, з рештою тренерського штабу ми також знаходимо порозуміння. Коли дивлюся на свою колекцію титулів, то не бачу там нагороди чемпіона Європи. Хіба недостатній стимул для подальшої боротьби з Бундесманшафт?
- Після здобуття титула чемпіона світу мотивація до виступів у Бундесманшафт не пропала?
- Стати чемпіоном світу - максимум, чого можна досягти футболіст. Заради цього ми важко працювали упродовж багатьох років. Після такого тріумфу важко переключитися на матчі відбору до ЄВРО-2016. Проте стимул у гравців збірної є, адже більшості з них лише двадцять з гаком. Хіба одного титулу вистачить? Ми знову хочемо відчути смак тріумфу.
Інтерв'ю "Більд" адаптував та переклав Андрій Холявка