Сергій Тищенко – про сумні реалії двох екс-зірок луганського клубу.
Ще два роки тому Євген Чеберко та Богдан Михайліченко були на слуху в Україні, мали статус зірок Зорі з перспективою стати провідними виконавцями для національної збірної. А, може, й найцікавішими українськими гравцями не з Динамо та Шахтаря, успішними в Європі. Зараз же про них згадують все менше.
В обох – дуже схожі складні історії. Чеберко є вихованцем Дніпра. Під керівництвом Михайленка у сезоні 2016/17 ціла плеяда талановитої молоді заявила про себе – Когут, Вакулко, Баланюк, Луньов, Чеберко... Останній через рік опинився з чотирма одноклубниками у Зорі. Там крок за кроком доріс до гравця основного складу.
Тодішній наставник команди Юрій Вернидуб мав доволі обмежені кадрові можливості, тож пробував підопічних на різних позиціях. Дніпровський опорник Чеберко діяв ліворуч у захисті, потім у ньому побачили гравця центру оборони.
Він ніколи не був надійним беком. Його чесноти – вміння починати атаки, хороше розуміння гри, вправна робота з м’ячем. За стилем багато в чому схожий на основного захисника Шахтаря та збірної України Миколу Матвієнка.
Михайліченко – вихованець Динамо. Це покоління Шепелєва, Циганкова, Тимчика. При Реброві дебютував у першій команді Динамо (на позиції лівого півзахисника). Але з часом опустився нижче та почав діяти в захисті.
Перспектив у першій команді не проглядалося. Хацкевич довіряв зовсім юному Віталію Миколенку. Після відходу Віторіно Антунеша клуб підписав Йосіпа Піваріча із Загреба. Михайліченку довелося вирушати в оренду. Тим паче, вже мав за спиною певну історію травм. Спочатку разом із Тимчиком виступали за Сталь із Кам'янського, а потім обоє пішли в Зорю. Михайліченко зумів поправити своє здоров'я і з часом став провідним гравцем луганців.
Богдану пішов на користь повноцінний контракт із Зорею. Динамо віддало всі права на гравця в якості частини трансферу Караваєва. Михайліченко зрозумів: якщо буде себе проявляти, то дуже скоро опиниться у хорошому клубі.
У кожного з цих хлопців – історія виступів за юнацькі та молодіжні збірні України. У минулому скликанні Чеберко був капітаном "молодіжки". Михайліченко вже має досвід виступів за національну команду. Потенціал в обох був величезним. Відтак, жевріла надія, що наших успішних гравців у Європі стане більше, але…
Зараз в активі Чеберка в Осієку тільки 8 матчів, Михайліченко зіграв за Андерлехт на один матч більше.
Все почалося з незрозумілої та каламутної історії на початку 2020 року. Виявилося, що в обох футболістів є пункт у контракті про суму відступних. Причому ці гроші – зовсім незначні. Звичайно, що на них одразу знайшлися охочі покупці, які виклали потрібні суми.
Чеберко обійшовся австрійському ЛАСКу у 300 тисяч євро. За Михайліченка заплатили 500 тисяч. Навіть зараз, без регулярної ігрової практики, вони коштують утричі дорожче. Щось явно нездорове відбувалося тоді всередині Зорі. Клуб втратив головні свої активи. Клуб, для якого важливі гроші за трансфери, не отримав зиску. Після цієї історії посаду втратив тодішній спортивний директор Сергій Рафаїлов.
Причому, обидва гравці перейшли не туди, де реально могли прогресувати та розвиватися. Вони опинилися в клубах, які спокусилися лише на невисоку ціну.
За повідомленнями ЗМІ, у послугах Михайліченка були зацікавлені Байєр та Динамо із Загреба. Богдан – силовий захисник, який може працювати по всьому флангу. Думаю, при схемі у три центрбеки він грав би латералем. Проблем із самовіддачею, фізикою не було. Для того ж Загреба це стало б прекрасним придбанням із можливістю через кілька років перепродати у топ-чемпіонат. За стилем Михайліченко підходить і для німецького футболу, але перейшов у... Андерлехт.
Королівська команда Бельгії переживала та переживає процес становлення. Сюди прийшов Венсан Компані, який багато років грав у Ман Сіті (зокрема – під керівництвом Гвардіоли). От молодий тренер і ставить схожу за стилем гру у Брюсселі.
Робота з м’ячем чи гра у контроль ніколи не були чеснотами Богдана. Зараз він сидить переважно в запасі, бо на його позицію влітку взяли із Дортмунда гравця молодіжної збірної Іспанії Серхіо Гомеса, за якого заплатили 2,5 млн євро, до того ж іспанець молодший на три роки за Михайліченка. Якби Компані серйозно розраховував на українця, то не купував би новачка на цю позицію… Гомес став одним із активів клубу, тож для його вдалого продажу зроблять все можливе. А сидіти і чекати у 24 роки – якось не дуже правильно. У такий час потрібно грати.
Чеберка сватали в ряд бельгійських команд, навіть у Динамо та Шахтар. Але він опинився в австрійській Бундеслізі. Тут історія протилежна: Чеберко – м’який футболіст, який прекрасно діє з високою лінією оборони, вміє починати атаки. За стилем він, як ніхто, підходить для бельгійського чемпіонату. Але змушений був їхати в Австрію, де багато силового футболу і боротьби…
Зрозуміло, що нічого хорошого не вийшло. Адаптація, нова схема гри і тому подібне. За півроку Чеберко опинився вже у Хорватії в складі Осієка, який має амбіції скинути Динамо Загреб із чемпіонського трону. У такій ситуації команда буде максимально посилюватися, а не працювати з проблемними футболістами.
Нинішній наставник Осієка Ненад Б’єліца прекрасно знав потенціал Чеберка. Думаю, він до нього прицінювався ще коли працював у Загребі. Коли його Динамо грало із Шахтарем у Лізі чемпіонів, Ненад вивчав гру свого суперника. Якраз тоді "гірники" приймали у Харкові Зорю, а гра завершилася перемогою команди Луїша Каштру – 4:3. Проте Зоря вправно високо пресингувала суперника, що надихнуло Б'єліцу у матчі ЛЧ, який закінчився нічиєю 2:2 і був проведений чемпіоном Хорватії дуже сильно. З того часу Б'єліца мав симпатії до Чеберка. Коли в Євгена не вийшло проявити себе в Австрії, тренер при першій нагоді покликав його в Осієк.
У чемпіонаті Хорватії українець зіграв дуже мало. Коли прийшов на початку минулого року в оренду, то ще якось бігав. У новому сезоні – глибокий запасний. Тільки 8 матчів. При тому, Осієк набрав хід і має реальні шанси випередити Динамо Загреб.
Наскільки мені відомо, у Хорватії розчаровані українським футболістом і не мають наміру продовжувати оренду чи викуповувати трансфер. Одна з головних причин – погана адаптація Чеберка. Хоча в команді донедавна виступав інший вихованець Дніпра – Дмитро Льопа. Культура, побут та навіть мови – багато в чому схожі. Не скажу, що в обороні Осієка грають якісь топові виконавці навіть за мірками Хорватії. Так, це багатий клуб. Але його головна сила – в якісному тренері Б'єліці.
Що далі? На сьогодні маємо картину, що Чеберко у майже 24 роки (виповниться на початку наступного року) не зміг закріпитися у двох добротних та амбітних європейських клубах із не найсильніших чемпіонатів. Попереду – перехід у команди слабшого рівня, або у слабший чемпіонатат. Умовно – клуби-середняки з Австрії, Польщі чи Угорщини. Або ж камбек в Україну.
У Михайліченка трохи інша ситуація. Він гратиме, коли травмується його конкурент Серхіо Гомес. Іспанець добре себе зарекомендував і вже влітку може повернутися на батьківщину чи поїхати в АПЛ. Якщо ж цього не буде, Михайліченку доведеться задуматись над зміною клубу. Незабаром йому "стукне" 25. Це вже не "молодий-перспективний". Йому, як і Чеберку, доведеться спускатись у команди нижчого рівня.
Я б дуже високо оцінив ймовірність повернення обох в Україну. Динамо чи Шахтар вони навряд чи зацікавлять. Зоря купувати їх не зможе, тільки орендувати. Металіст робить ставку на латиноамериканців. Залишається варіант зі СК Дніпро-1.
Дніпровська команда повна амбіцій. Вони активно працюють на трансферному ринку. Збирають у себе талановитих та перспективних. Чеберко і Михайліченко були б точно незайвими для Йовічевіча.
Основним лівим захисником команди наразі є Владислав Дубінчак. Але штука в тому, що він грає на правах оренди. Викупити його буде непросто. Якщо Динамо продасть Миколенка, то саме Дубінчак має його замінити. Єдиний варіант, який реально може залишити Влада у Дніпрі, – можливий трансфер Довбика у Київ та розрахунок гравцями від Динамо.
У принципі, Михайліченко здатен грати на тому ж рівні, що й Дубінчак. Йому не потрібно часу. Футболіст кваліфікований, адаптований, готовий зробити команду сильнішою відразу. Центр оборони СК Дніпро-1 теж потребує посилення. Влітку втратили ключового гравця Дугласа. Логінов чи Сваток більше силові хлопці. Їм обом непросто грати з високою лінією захисту. Універсал Адамюк – гравець такого ж плану. Робота з м’ячем та початок атак ніколи не були їхніми фішками. СК прагне домінувати, грати з високою лінією оборони. Влітку підписали португальця Нельсона. Він універсальний, може зіграти на обох позиціях у центрі та навіть на флангах. Але правоногий, на відміну від Чеберка.
Дніпро – не чуже місто для Євгена. Навряд чи ЛАСК за нього буде сильно триматися. Гравець не зміг закріпитися у клубі та провалився в оренді. Якщо австрійцям компенсують витрати, або їх мінімізують, то вони його відпустять. Не варто забувати про фактор Йовічевіча. Ігор – прекрасний психолог та мотиватор. Він здатен реанімувати Чеберка і Михайліченка.