"Футбол 24" знайомить із суперниками українських клубів у раунді плей-офф Ліги Європи - казахстанським "Актобе", албанським "Шкендербеу" та естонським "Нимме Калью".
"Актобе"
Історія цього казахстанського клубу починається з 30-тих років минулого століття. Тоді в місті Актобе була команда "Динамо", яка в сезоні 1936 брала участь у першому кубку СРСР. Потім були 30 років без великого футболу і відродження у 1966 році. З наступного сезону "Актюбінець" отримує статус команди майстрів і починає виступи в нижчих лігах чемпіонату Радянського Союзу. Особливих успіхів у чемпіонатах СРСР команда не мала. Вона двічі ставала переможчем своєї зони у Другій лізі, однак у всіх випадках програвала в перехідних матчах.
В чемпіонаті Казахстану команда виступала під назвами "Актюбінець", "Актобемунай" та "Актобе-Ленто", а з 2005 року - під нинішньою назвою. Саме в тому сезоні "Атобе" вперше став чемпіоном країни. Це досягнення команда повторила ще тричі - у 2007, 2008 та 2009 роках. Найближче до групового етапу Ліги Європи команда підібралася в сезоні 2009/2010. Тоді казахстанців зупинив бременський "Вердер" - 3:8 за сумою двох матчів. Усі інші спроби пробитися в осінню стадію єврокубків завершувалися максимум виходом у третій кваліфікаційний раунд.
Минулий чемпіонат Казахстану "Актобе" завершив на третьому місці. В кваліфікації Ліги Європи команда здолала вірменський "Гандзасар", норвезький "Ходд" та ісландський "Брейдаблік".
Найвідомішими гравцями команди є молдавсько-україно-російський хавбек Сергій Ковальчук, відомий виступами за московський "Спартак" і "Чорноморець", а також форвард Сергій Давидов, який попередні два сезони провів у казанському "Рубіні" та московському "Динамо". Тренує команду 56-річний Володимир Нікітенко.
"Актобе" грає за схемою "4-5-1", яку можна назвати і "4-3-3". Найчастіше у старті виходить один опорний хавбек і один чистий форвард, а ще четверо півзахисників постійно міняються місцями, відпрацьовуючи в обороні і в атаці.
"Шкендербеу"
Клуб заснований ще в 1909 році. Названий на честь національного героя Албанії Шкандербега, який в ХV столітті очолив антиосманське повстання. За більш ніж сторічну історію "Снігові вовки" чотири рази перемагали в чемпіонаті Албанії. Востаннє - в минулому сезоні. "Червоно-білі" на 6 очок випередили "Кукес" - команду, яка в попередньому кваліфікаційному раунді Ліги Європи сенсаційно здолала донецький "Металург".
Команда грає за схемою "4-4-2". Головною ударною силою "Шкендербеу" в атаці є хорвати Желько Томіч та Перо Пеїч. Перший найчастіше виступає в ролі асистента, другий - завершує атаки. Цього літа з "Тірани" в "Шкендербеу" перейшов 20-річний форвард Маріо Моріна, якому пророкують велике майбутнє. Також варто звернути увагу на 34-річного плеймейкера Бледі Шкембі, який свого часу виступав за "Кривбас" та запорізький "Металург".
Окремо варто відзначити вболівальників клубу, які на матчах єврокубків заповнюють 12-тичний стадіон і забезпечують просто божевільну підтримку своїм улюбленцям.
"Нимме Калью"
Дуже скромний естонський клуб, який в минулому сезоні доволі сенсаційно став чемпіоном, залишивши позаду багатших і відоміших "Левадію" та "Флору". "Калью" - інтернаціональна команда. В її складі є два бразильці, два італійці, два японці, португалець, босенієць, француз і навіть гамбієць. Дехто з них до "Калью" не виступав за жоден професійний клуб.
Найкращим бомбардиром команди в чемпіонському сезоні став 31-річний Тармо Неемело, який у 26 матчах забив 22 голи. Найбільше його підтримували Юрій Євдокімов (13 голів) та Хідетоші Вакуї (10). В цьому сезоні зі стартових хвилин в атаці часто виходить італієць Даміано Кінтьєрі. Саме він забив два голи у ворота чеської "Вікторії" в третьому кваліфікаційному раунді Ліги чемпіонів. Щоправда, "Калью" це не допомогло - естонці "згоріли" у двох матчах із загальним рахунком 2:10.
"Рожево-чорні" використовує класичну британську схему "4-4-2". Все побудовано на принципі "бий-біжи". Особливо це помітно у матчах єврокубків. Найчастіше атаки "Калью" завершують "сліпими" подачами з флангів в напрямку когось із центральних нападників, або ударами з дальньої дистанції. Якщо в чемпіонаті Естонії цього цілком вистачає, то в Європі так не грають вже років десять. Попри це команда лідирує в поточному розіграші Мейстерліги, і, скоріш за все, в наступному сезоні знову спробує свої сили в Лізі чемпіонів.
Роман Нагірний, Футбол 24