"Футбол 24" з'ясував, хто з представників французької Ліги 2 квапиться в еліту - до Ібрагімовіча, Бартона та інших богемних персонажів.
"Монако". Вже другий сезон поспіль клуб "Монако" змушений очищуватися від всілякої скверни у другому ешелоні французького футболу. Після минулорічної восьмої сходинки у підсумковій таблиці до справи взявся Клаудіо Раньєрі, а цей фахівець, попри реноме невдахи, все-таки здатний підняти колектив із дна. Зараз, коли до фінішу залишається шість турів, монегаски не лише лідери за очками, але й за кількісю перемог та забитих м'ячів. Власне, тільки диво може завадити "Монако" повернути собі елітну прописку (Ліга 2 делегує в Лігу 1 три команди).
Період з 4 лютого по 1 березня - найуспішніший в сезоні для команди Раньєрі. Саме тоді "Монако" здобув п'ять перемог поспіль, відірвавшись від переслідувачів на захмарну висоту. Щоправда, згодом чотири нічиї дещо пришпорили тріумфальну ходу головної команди князівства. Зараз перевага "Монако" над "Нантом", який іде другим, становить 5 очок, а календар матчів, що залишилися, повинен посприяти лідеру у збереженні його позицій. Монегаски зіграють із трьома аутсайдерами, двома середнячками і "Каном". Це єдиний клуб, який бореться за путівку в Лігу 1.
Хто ж робить погоду на полі у футболках "Монако"? Місце у воротах Раньєрі зазвичай довіряє Даніелю Субашичу, хорватському кіперу, вихованцеві "Хайдука" (Спліт). У захисті - сплав молодості і досвіду. Є тут достатньо цікавий персонаж із Уругваю - Гарі Кагельмахер. 25-річний оборонець розпочинав кар'єру з університетів мадридського "Реалу", вийшовши одного разу на поле за головну команду. Досвід - це Андреа Раджі та Андреас Вольф. Перший багато років бився у Серії А за честь "Болоньї", "Сампи", "Палермо", "Емполі". Другий - екс-гравець "Нюрнберга" та "Вердера". Поруч виступає ще один представник Бундесліги - грек Георгіос Цавеллас із франкфуртського "Айнтрахта".
У центрі поля бачимо марокканця, екс-гравця "Брюгге" Набіля Дірара, Лукаса Окампоса з "Рівер Плейта", а також двох місцевих вихованців - 19-річного бельгійця Янніка Карраско та мініатюрного француза Нампаліса Менді. Попереду ж на помилку суперника чигає дует форвардів Валері Жермен - Ібраіма Туре. Сенегальський форвард, до слова, забив у цьому сезоні вже 16 голів і перевершив свій минулосезонний рекорд результативності. Не знаю, як ви, а автор цих рядків із нетерпінням очікує на повернення монегасків до еліти. Клуб з багатою історією, клуб, що громив у Лізі чемпіонів "Депортіво" - 8:3, повинен виступати на головній арені.
"Нант". Після вильоту з Ліги 1 у сезоні 2008/09, "канарки" дуже повільно набирали обертів, маленькими кроками рухаючись до мети. Спершу 15 місце за підсумками сезону 2009/10. Потім фініш двома сходинками вище. У попередньому чемпіонаті "Нант" був вже дев'ятим, і ось - дивовижний стрибок на п'єдестал. Позиції клубу, який свого часу знущався над нашим "Кривбасом" у Кубку УЄФА, наразі дуже хиткі - лише три очки переваги над третьою та четвертою командами першості. Проте стабільна гра упродовж всієї дистанції (ритм приблизно такий - дві перемоги, нічия, поразка), а також друга за надійністю оборона ліги, дають тренеру Мішелю Тер-Закаряну привід для оптимізму. Багато що вирішиться за два тури до фінішу, коли "Нант" зіграє на полі безпосереднього конкурента - "Кана".
З головних дійових осіб "канарок" варто виокремити кіпера Ремі Ріу, який відіграв у 32 турах від дзвінка до дзвінка і пропустив лише 25 м'ячів. У півзахисті діє наддосвідчений 32-річний Фабріс Панкрат, колишня зірка "Ньюкасла", ПСЖ та "Бетіса". А наконечником атак "Нанта" став серб Філіп Джорджевіч - 28 матчів, 17 голів. Балканець виступає на "Божуарі" вже шостий сезон, тож є улюбленцем місцевої торсиди. Непоганий внесок у гольовий доробок зробили венесуелець Фернандо Арістегута і Серж Гакпе: на двох - 11 м'ячів.
"Анжер". Зоряні часи цього клубу припали на 50-60-ті роки минулого століття, коли він здобув дві бронзи чемпіонату Франції, а на вістрі атаки виступав Раймон Копа - майбутній володар "Золотого м'яча". Зараз підопічні Стефана Мулена близькі, щоб зробити перший крок до відновлення колишньої слави. У новому сезоні "Анжер" стартував непереконливо - три поразки в перших п'яти турах. Але згодом команда із заходу Франції опанувала себе і впевнено попрямувала вгору. У воротах вірою і правдою служить "Анжеру" Грегорі Малікі, 39-річний голкіпер, чия футбольна молодість промайнула у "Ліллі". Ну а понад третину гольових атак команди своїм розчерком пера завершив румун Клаудіу Кесеру. В наступному турі "Анжеру" протистоятиме все той же "Кан", тож на кону стоятимуть одразу шість очок.
"Генгам". Стільки ж очок, скільки в "Анжера", має і "Генгам". Якщо ви полюбляєте матчі із заплутаним сюжетом і великою кількістю м'ячів, обирайте "Генгам" і не помилитеся. В цьому сезоні бретанці розіграли бойову нічию з "Гавром" (3:3), а "Осер" і "Ньор" вклали на лопатки з однаковим рахунком 4:3. Було безліч інших, дещо менш результативних, проте настільки ж цікавих поєдинків - "Генгам" полюбляє зіграти в яскравий футбол, не обмежуючи при цьому суперника. При завершенні атак практично завжди беруть участь форвард Мустафа Ятабаре з Малі (16 голів) і хавбек Тібальт Жіресс (8 м'ячів). У "Генгама", до речі, прекрасний календар останніх матчів - жодного тобі представника топ-п'ятірки. Тож шанси побачити цю команду в Лізі 1 надзвичайно високі.
"Кан". А замикає когорту команд, які розіграють поміж собою путівки в еліту, клуб, що ще в минулому сезоні мав щастя виступати в Лізі 1. Календар у підопічних Патріса Гранде такий, що й ворогу не побажаєш - попереду поєдинки з "Анжером", "Монако" і "Нантом". Себто, кожен матч буде розцінюватися, як битва за шість пунктів. З іншого боку, все в руках і ногах самих футболістів "Кана". Якщо продемонструють характер і волю до перемоги - обов'язково повернуть собі елітну прописку.
Що інші? "Діжон" та "Осер", які разом з "Каном" понизилися у класі, усі реальні шанси на оперативне повернення "прописки" вже втратили. Перші надто часто грали внічию, другі ж узагалі програли практично половину своїх матчів. Поруч з "Осером" розташувався "Ланс". Знаменитому клубові ніяк не вдається піднятися з колін. Однією з причин такого стану речей є незрозумілий потяг до нічиїх - у "Ланса" їх 15. До речі, паритетні рахунки - це чи не найбільше зло Ліги 2. В "Діжона" та "Арля" їх по 13, у "Клермона" - 14, у "Шатору" - 16, а в "Ньора" - 17. Свого часу в СРСР боролися з таким явищем, впровадивши ліміт із десяти нічиїх. Якщо перевищував цей обсяг - очок за "мир" не отримував. І матчі одразу ж безкомпроміснішими стали.
Олег Бабій, Футбол 24
Тwitter автора - @Gullit_87