Я люблю слідкувати за чемпіоншипом. Різниця між двома найсильнішими дивізіонами Англії велика, тут не посперечаєшся.
І різниця ця передовсім у доходах, а як наслідок – і у всьому іншому. В D2 немає ані тих захоплюючих комбінацій, ані різноманітних технічних штучок. Але від цього футбол тут не стає гіршим. Адже всі недостатки він компенсує одним, але дуже важливим козирем – пристрастю…
Турнірна таблиця чемпіоншипу станом на сьогодні, коли позаду залишилася п’ята частина дистанції, особисто мене тішить надзвичайно. «Саутгемптон» рветься назад до еліти. Ще два роки тому ця команда розпочинала сезон у Лізі 1 (D3) із -10 очок у пасивi. Тепер же «святі» не просто воскресли – вони рвуться в прем’єр-лігу!
Як для Англії, історія «Саутгемптона» є не надто багатою. Довгою – так, але не багатою. Клуб, заснований у 1885 році членами Молодіжної асоціації церкви Святої Діви Марії, до цього часу здобув лиш один титул – Кубок Англії 1976 року. В фіналі нижчолігова команда переграла бронзового призера того сезону – «Манчестер Юнайтед». Класична гра – відбили чисельні атаки фаворитів, подякували каркасу воріт за допомогу (не інакше, як Діва марія допомогла), а на 82-ій хвилині матчу реалізували контр-атаку. Одним словом, дивіться самі…
До чемпіонського титулу «Саутгемптон» був найближчим у сезоні 1983/84. На воротах із легендарним голкіпером Пітером Шилтоном та парою чудових молодих форвардів Моран-Воллес «святі лише в останніх турах пропустили поперед себе «Ліверпуль», фінішуючи другими. У 80-ті роки, «Саутгемптон» закріпився в англійській еліті. Команда з півдня була одним зі співзасновників прем’єр-ліги. І, хоча в ній зірок із неба не хапала, вважалася тут міцним горішком. На зорі нового тисячоліття «святі» ледь не виграли Кубок Англії вдруге. В 2003-му команда під керівництвом Гордона Стракана дійшла до фіналу. Однак на «Міленіумі» «святим» не допомогла навіть така ж, як у 76-му жовто-синя форма. Гол Піреса приніс перемогу «Арсеналу». Олег Лужним, до слова, відіграв тоді весь матч.
Я впевнений, що, вийшовши до еліти, «Саутгемптон» залишиться в ній на довго. Адже в цього клубу є те, чого бракує багатьом командам прем’єр-ліги – просто фантастична футбольна академія. Колись із неї вийшли Метью Ле Тісьє, Алан Ширер і Деніс Вайс.
Останніми роками футбольна школа «святих» працює просто як конвеєр. Однак клубу-банкруту це ніяк не допомагало. Лиш трохи змужнівши, Саутгемптон покинули Вейн Брідж («Челсі», «Ман. Сіті»), Кріс Бейрд («Фулхем»), Скот Макдоналд («Селтік»), Леон Бест («Ньюкасл»), Кенвайн Джонс («Сандерленд», «Сток Сіті»), Тео Волкот («Арсенал»), Ґарет Бейл («Тоттенхем»), Найл Рейнджер («Ньюкасл»). Остання втрата – Алекс Окслейд-Чемберлен, який у серпні зодягнувся в кольори столичного «Арсенала». Хлопцю 18 років, а він уже забив у Лізі Чемпіонів, вразивши ворота «Олімпіакоса» та ставши наймолодшим ґунером забившим у ЛЧ. Більше того – наймолодшим англійцем, що забивав у найпрестижнішому європейському турнірі!
Погодьтеся, якби «Саутгемптон» зумів зберегти названих футболістів, то зараз боровся би за місце в Лізі Чемпіонів. Саме тому так хочеться, щоби «святі» втрималися на вершині. Якщо проскочити чемпіоншип за один сезон зумів «Норвіч», то чому б це не зробити й ще комусь? А вже там клуб зможе нарешті отримувати солідний прибуток від трансляцій, а не від продажі футболістів. Тоді англійські гранди з жохом згадуватимуть про академію «святих»… До слова… Запам’ятайте прізвище: 16-річний захисник Люк Шоу – майбутня зірка англійського футболу. І горіти вона буде, сподіваюся, на стадіоні «Сент-Мері»!