"Футбол 24" знайомить вас з біографією найнебезпечнішого нашого противника в протистоянні зі Словенією в плей-офф Євро-2016.
Балканський космополіт - патріот Словенії
Народжений в словенській Любляні в сім'ї хорватів, Сречко Катанец в роки кар'єри гравця виступав за словенську "Олімпію" (Любляна), хорватське "Динамо" (Загреб), сербський "Партизан" (Бєлград) і збірні Югославії (до 1990) і Словенії. Тренував національні команди Словенії та Македонії. Тобто: тільки в Боснії і Чорногорії зі 6-ти колишніх республік СФРЮ Катанец не відзначився. Міг очолити і команду Хорватії, але каменем спотикання стали настирливі побажання хорватів: мовляв, ти ж хорват по крові - як щодо зміни громадянства? На що Сречко відповів, що від крові не відмовиться ніколи, але раз народився словенцем, то це - назавжди.
Соратник Михайличенка
Крім Югославії, Сречко успішно виступав у чемпіонатах Німеччини ("Штутгарт") та Італії ("Сампдорія"). З німцями в 1989-му дійшов до фіналу Кубка УЄФА, де поступився "Наполі" Марадони (і це не останній випадок, коли Дієго перейшов дорогу словенцю, про що - нижче). З "Сампдорією" виграв Кубок кубків у 1990-му, став чемпіоном Серії А в 1991-му, а в 1992-му грав у фіналі першого розіграшу Ліги чемпіонів (програли "Барселоні" - 0:1). Причому на Апеннінах грав разом з нашим Олексієм Михайличенком. За їхньою співпрацею тих часів ви можете поспостерігати на цьому відео:
І в збірній Сречко досяг відносних успіхів (всього 31 матч, 5 м'ячів). Учасник Євро-1984 і бронзовий призер Олімпіади в тому ж році. Свій останній матч за збірну Югославії зіграв на ЧС-1990 в Італії, де в чвертьфіналі юги поступилися Аргентині Марадони. Ось і другий випадок! Міг бути ще й третій, коли вже під час тренерської кар'єри словенця Дієго мало не змінив Катанеца в 2011-му на посту головного тренера збірної ОАЕ. Але шейхам вистачило розуму не призначати химерного аргентинця на цей пост. Втім, від відставки Сречко це не врятувало.
Як посварилися Сречко і Златко
Головних успіхів Сречко домігся на посаді наставника з національною командою Словенії, яку двічі виводив на головні турніри планети - на Євро-2000 (на жаль, обігравши при цьому в плей-офф якраз збірну України), і на ЧС-2002. В обох випадках словенці відзначилися лише участю і не вийшли з групи, що, в принципі, очікувалося.
Але не результати стали причиною відставки Катанеца з поста наставника, а сварка з головною зіркою команди Златко Заховічем. На ЧС-2002 у грі проти Іспанії Сречко замінив свого лідера по ходу матчу, що не сподобалося Златко, який не знайшов нічого кращого, окрім як... обматюкати наставника привселюдно. Співробітники федерації футболу намагалися згладити конфлікт, але Катанец сказав, що піде у відставку, якщо Заховіча не відправлять додому. Його і відправили. Але на батьківщині думки щодо конфлікту розділилися: не всі встали на сторону Катанеца. У підсумку останній свого слова дотримав і пішов у відставку, а скандальний Заховіч, навпаки, повернувся в команду.
Їх сварці в Словенії присвячували цілі документальні фільми, а зведення місцевих новин в розпал скандалу починалися саме з нових подробиць їхнього конфлікту.
Лише через довгі роки конфлікт був не те, що забутий, але "заморожений". У 2012-му Катанец несподівано промовив: "Що було - забуто. Заховіч завжди класно грав для мене, він був справжнім "кілером" на полі. Я більше не серджуся на нього. Сподіваюся, він на мене теж..."
Рік потому, у 2013-му, Катанец через 11 років перерви був знову призначений головним тренером збірної Словенії. І в неї знову є шанс пробитися на четвертий у своїй історії великий турнір.