Цей текст, можливо, не сподобається журналістам, які поширювали сумнівну інформацію.
Нещодавно я писав блог про історію поширення неправдивого мема про нібито історичну паралель з перемогою Ліверпуля в ЛЧ, смертю Папи Римського та одруженням принців Англії – що все це відбувається в один рік через певний проміжок часу, в 1981, 2005, а тепер може повторитись в 2018-му.
Віра в цей "факт" призвела до багатьох тисяч поширень в усьому світі про дану "історичну паралель", але мало хто перевіряв інформацію, чи дійсно все викладене правда.
І ось тепер схожа історія сталася в українському футболі. Але з великою відмінністю – хтось розпочав цілеспрямовану кампанію проти Федерації футболу України в Facebook. Кампанію свого роду цинічну, граючись на почуттях людей. Але кампанію, що досягла своєї цілі.
Так як довіри до журналістики в суспільстві мало, я одразу хочу написати, що мета цього допису розповісти про дану ситуацію, кейс і не давати оцінки інформації, що надана в цій кампанії – це ще доведеться з’ясувати в майбутньому, чи правдиві ті дані, що викладені. Зараз лише про методику піар-кампанії. Думаю, що це досить цікавий кейс для піарників, навіть не футбольних.
***
Кілька днів тому стрімко почав набирати популярності в Facebook пост Даші Лавровської. Дівчина написала, що володіє дуже серйозною інформацією, компроматом про тему будівництва полів зі штучним покриттям заводу Федерації футболу України. Інформацію їй надала її мама, Наіля (Неля) Лавровська, яка раніше працювала в ТОВ "Спорт Технологія" та ТОВ "ФФУ Продакшн".
Можливо, звичайні інформаційні пости і не спрацювали би, але автори кампанії почали писати про погрози з боку керівницта ФФУ, про те, що в небезпеці як сама Даша, так її мама і вся родина.
Паралельно була створена сторінка "Спасите мою маму", яка збирала перегляди не тільки органічно, але й за допомогою проплаченої реклами.
Пости про погрози та небезпеку сім’ї почали збирати сотні поширень, як від звичайних людей, так і від доволі відомих журналістів та блогерів.
Для того, щоб вирішити публікувати чи не публікувати інформацію, я звернувся до акаунту Даші Лавровської, яка мені "відповіла", що може надіслати докази провини керівництва Федерації. З невідомого номера на мій телефон прийшов файл "Хищения Павелко". Частково або повністю ці дані публікувались на сторінці "Спасите мою маму".
Сумніви щодо справжньості "історії Даші" почались, коли з’явилося відео з мамою, Нелею Лавровською (в якому та спростовувала всю історію) (до речі, сторінку Нелі Лавровської згодом було заблоковано).
Крім того, в коментарях до дописів по даній темі активну діяльність вели аккаунти, схожі на тролів (нульова історія на сторінках).
Побічним доказом фейковості історії була спроба довести, що Даша "несправжня" за допомогою троля.
Акаунт з нульовою історією розповідає, що Даша схожа на шахрайку за іншою справою
Ще один акаунт з нульовою активністю, що публікував одну й ту ж картинку під різними дописами
Сьогодні сумнівів не залишилось. Даша Лавровська розблокувала свою сторінку та опублікувала відеозвернення, а від імені генсекретаря ФФУ Юрія Запісоцького на його сторінці були опубліковані нові дані, при цьому виявилось, що його аккаунт також був хакнутий (перевірити це було простіше, ніж знайти справжню Дашу Лавровську).
***
Отже, висновки.
В наш час інтернету та соціальних мереж з’явились нові методи інформаційних атак. Зруйнувати репутацію стало простіше, відбитися від атак діями у відповідь стає все важче. І мабуть, дорожче.
Зараз не йдеться мова про те, чи були викладені дані правдивими. Якщо це справжній компромат, то організатори піар-кампанії свого домоглися. Документи, які поширювали організатори, потрапили до рук журналістів, про тему штучних полів дізнались тисячі людей. Можливо, дані потрапили й до правоохоронних органів.
І якщо дані справжні, то вражає розмах кампанії. Десятки копій документації щодо штучних полів, документація генерального секретаря ФФУ Юрія Запісоцького... І залишається загадкою, скільки ще документів та яких чиновників є у замовників акції. Масштаб неймовірний.
Хто міг замовити піар-кампанію? Давайте я не буду робити припущень, щоб це не виглядало дивно і нібито звинуваченням.
Ну а журналістам (в тому числі і мені) це черговий урок, що з інформацією треба працювати дуже бережно. Зараз взагалі не проблема розповсюдити будь-яку інформацію на весь світ, і задача медіа полягає в тому, щоб фільтрувати те, що попадає в очі нашим читачам та глядачам, максимально перевіряти дані.
Андрій Павелко vs Григорій Суркіс: жорстка війна на знищення, яка набирає обертів