"Футбол 24" представляє підсумки 15-го туру чемпіонату України.
1. Обережність, миролюбивість і нудьга УПЛ
У чому для нашого чемпіонату важко знайти рівних – так це у самоантирекламі. 40% матчів поточного чемпіонату завершуються нічиїми, серед яких домінує рахунок 0:0. Звітний тур розпочався саме такими "сухими" мировими – Верес, Зірка, Олександрія та Чорноморець залишили українську футбольну суботу без забитих м'ячів. У неділю до гольових імпотентів додалися Карпати та Сталь. Половина матчів туру не принесла голів, і це далеко не випадковість, а сумна тенденція.
Сталь – Карпати – 0:0 – Відеоогляд матчу
Адже проблема не в рахунках, а у відношенні до результату. Складається враження, що більшість команд не ставлять собі за мету перемогти. Страх програти настільки великий, що вони воліють зайвий раз не бігти в атаку навіть проти рівного суперника, щоб раптом не пропустити. Коли рахунок нічийний – все спокійно, всіх все влаштовує, для чого форсувати події та наражатися на небезпеку.
Головним чином це стосується щільної нижньої частини турнірної таблиці, де кожне очко на вагу золота. Тренерів і футболістів можна зрозуміти, але через цю "філософію" бажання слідкувати за таким чемпіонатом впевнено прямує до нуля. Відсутність інтересу вболівальників не дасть змогу нашій першості навіть стояти на місці, не говорячи вже про поступ.
2. Зоря – антипод сірої маси
У такій ситуації гра луганської команди стає ковтком свіжого повітря для українського глядача. Зоря не лише викликає гордість за наш посередній чемпіонат своїми виступами в Європі, а й радує яскравим інтригуючим футболом на внутрішній арені.
3:3 у протистоянні з Олімпіком – окраса нудного туру. Можна і, напевно, варто говорити про те, що луганці на фоні втоми припустилися численних помилок біля власних воріт і пропустили три голи, але хочеться акцентувати увагу на тому, як Зоря вирвала цю нічию.
За останні 10 хвилин ігрового часу "чорно-білі" в меншості відіграли два м'ячі. Пішли вперед, притиснули суперника і завдяки голам Опанасенка та Харатіна добилися свого. Не варто також забувати, в рамках якого насиченого графіку працює команда протягом останнього місяця.
Тренер Зорі Грицай: Після таких голів на останніх хвилинах емоції тільки позитивні
Пригадуємо нещодавній камбек з 1:3 проти Динамо, гідну боротьбу в меншості в кубковому овертаймі проти Шахтаря та інші незвичні для українського футболу сценарії від Юрія Вернидуба. Зоря – це те, що не дає вмерти нашому футболу за межами топ-2, це красива гра, це характер, це емоції, без яких писати про луганський колектив дуже важко (та й чи потрібно).
3. Динамо не видужує
Кияни перервали безвиграшну серію та здобули дві поспіль звитяги, але говорити про якесь видужання дуже рано. Головні проблеми команди – низький рівень футболістів і психологія – досі актуальні. І в переможному матчі з Ворсклою без них не обійшлося.
Динамо видало вдалий відрізок у першій третині поєдинку, забивши два голи, після чого з почуттям виконаного обов'язку знову зупинилося. Навіть за такої гри "біло-сині" організували кілька прекрасних шансів на контратаках, однак кваліфікація гравців не дозволила їх реалізувати.
Радіючи позитивному результату, вболівальникам київського клубу потрібно враховувати статус опонента, який протягом місяця не може набрати жодного очка. Футболісти Ворскли більшу частину матчу інертно пересувалися по полю, а коли увімкнулися – в Динамо все одно почали виникати проблеми. Столичний колектив міг вкотре втратити очки, і це було б заслужено.
4. У "дружньому" дербі своя атмосфера
..."со стороны ее не понять". Дербі Донецької області традиційно пройшло в приємній дружній обстановці. Фаворит спокійно погрався, вшанувавши місто своєю присутністю, а гостинні господарі забили гол престижу на радість заповненому стадіону.
Всі щасливі, от тільки за межами вболівальницьких кіл Шахтаря та Маріуполя за цим дійством спостерігають, м'яко кажучи, без особливого ентузіазму. Цікаве таке дербі, в якому одна зі сторін за 20 років не здобула жодної перемоги.
Втім, розбираючи причини вчорашнього успіху "гірників", навіть не потрібно шукати ніяких теорій змови. Паулу Фонсека привіз у Маріуполь майже всіх найсильніших, а місцева команда втратила півскладу основних виконавців, які не могли бути заявлені через контракти з Шахтарем. Результат матчу зрозумілий? Щоб вгадати його – не знадобиться і 5 спроб.