Колишній гравець "Волині", українець Ігор Биканов в ексклюзивному інтерв’ю "Футболу 24" розповів про соккер по іншу сторону Атлантики.
2007 року вихованець дитячо-юнацької школи «Металіста» та гравець дубля поки ще найголовнішої команди Харкова, Ігор Биканов, «засвітився» у Франції. Молодий футболіст перебував на перегляді в «Осері» (директором якого значився легендарний Гі Ру), «Седані», трішки пограв за «Ам'єн» (попередньо відмовивши харківському міні-футбольному «Локомотиву»), після чого юнак подався до дубля бельгійського «Мускрона». Далі Ігор встиг побігати за основу першолігової «Волині» (сезон 2008/09), польські «Флоту» (Свіноуйсьце), «Хробри» (Глогув) та за провідні аматорські колективи Харківщини. Кілька років тому екс-підопічний Віталія Кварцяного розпочав працювати в харківській дитячо-юнацькій школі, яку курували голландські спеціалісти. А нещодавно 28-річний Ігор Биканов перебрався проживати із рідного Харкова до США. Враження Ігоря від життя у Америці до вашої уваги у інтерв’ю сайту «Футбол 24».
На фото: Ігор проти «металіста» Соси
«Працюю по системі total soccer method, якої мене навчили голландці»
– Ігоре, розкажи українським вболівальникам, як тобі вдалося опинитися по той бік Атлантичного океану? І взагалі – довго вагався перед тим, як пакувати валізи до найбільшого міста США?
– Почнемо з того, що іще далекого 1997 року я вперше потрапив до Штатів, коли дитиною грав за харківську хокейну команду «Дружба-78» – американці запрошували нас протягом трьох років. Ну а потім пощастило лишитися в США терміном на два роки. На чужині відвідував місцеву школу, займався спортом. 15-річним знову опинився на батьківщині, де записався до дитячо-юнацької школи футбольного «Металіста» (ні, ну чим вам не український Всеволод Бобров? – прим. авт.). Однак думка про повернення до Америки мене не полишала. Трохи менше року тому, весною, на сімейній нараді було піднято питання про остаточний переїзд. Після чого зібрав всі документи, отримав візу і – Goodbye, Ukraine! Good morning, America!
На фото: З партнером і другом по «Волині» Артемом Бобухом
– Мабуть, робота в Нью-Йорку на тебе вже чекала?
– Нічого подібного! Попередньо жодних запрошень та договорів про працевлаштування на руках не мав, але чомусь був впевнений, що ніяких проблем із цим питанням не стане. Завдяки знайомому прийшов до дитячої футбольної академії, провів тренування. Керівникам закладу все сподобалося, і вони запропонували мені працювати з малечею. Але це не повноцінна робота – займаюся так, аби не сидіти вдома. Ще треную індивідуально: допомагаю дітям розвивати техніку, координацію… Працюю по системі total soccer method, якої мене навчили голландці. Європейський підхід до вподоби американцям.
– Нового Лендона Донована чи Клаудіо Рейну (між іншим, останній родом з Нью-Джерсі) серед своїх вихованців бачиш?
– Можливо, хтось з них і стане професійним футболістом, але тут футбол не так потужно розвинутий, на відміну від Європи. Для американців соккер – спорт для загального фізичного розвитку. Мало хто планує в майбутньому реалізувати себе як профі.
На фото: Ігор Биканов забиває чернігівській «Десні»
– Які види спорту найбільш популярні в Нью-Йорку?
– Загалом картина приблизно аналогічна, як і по всій країні: американський футбол, баскетбол, бейсбол, хокей, соккер…
На фото: Подружжя Биканових у Центральному парку
– Але напевно хокей не надто популярний, скажімо, в Техасі, так само, як на півночі не надто захоплюються бейсболом?
– Всюди всього потрохи вистачає. Знаю, що шайбу на льоду ганяють навіть в спекотній Мексиці.
«Турнір імені Лобановського, приурочений до вшанування пам’яті Валерія Васильовича, щорічно приймає Бруклін»
– Найвідомішою командою в місті є «Нью-Йорк Космос», «Нью-Йорк Ред Буллз» чи «Нью-Йорк Сіті»?
– Найретельніша увага вболівальників прикута до «червоних биків», «Нью-Йорк Ред Буллз». Задля їхньої популярності в США розгорнута чимала рекламна кампанія.
– Ти відвідав історичну гру «Нью-Йорк Ред Буллз» – «Філадельфія», коли Майк Грелла провів найшвидший м’яч в історії місцевої першості. Скільки віддав «зелених» за квиток на матч?
– Наскільки пам’ятаю, тікет вартував 25 доларів, але я дістав його за десять баксів.
– Колись ти, перебуваючи на огляді у Франції, проводив вільний час із тоді маловідомим гравцем, якого звали Бакарі Санья. В Нью-Йорку не вдалося перехилити по 50 грамів кави чи чогось міцнішого з Джоном Террі чи Тьєррі Анрі?
– Ха-ха, ще не довелося. Та й якось поки що не зустрічав «зірок» на американській землі. Хіба стикався із Юрієм Калітвінцевим. Колишній «динамівець» приїжджав на турнір імені Лобановського. Змагання, приурочені до вшанування пам’яті Валерія Васильовича, щорічно приймає Бруклін. Минулого року на турнір завітали ветерани «Чорноморця». Нещодавно мені теж пощастило взяти участь в цій спортивній події – захищав кольори команди «Нью-Джерсі». ЇЇ основу складають вихідці із пострадянського простору. Наша «банда» посіла почесне друге місце. Взагалі-то, за правилами змагань, вік учасників повинен стартувати від 35-ти років, але можна заявляти двох молодих.
На фото: Під час перебування у Франції
– Українець Дмитро Коваленко, що чимало пограв у MLS, шокований роботою наших тренерів та їхнім ставленням до футболістів. Кажучи іншими словами, педагогічний метод Віталія Кварцяного демократичні американці прийняли би в штики?
– Думаю, саме так би і було. У США відносно цих моментів все досить і досить суворо. Дитина може подати до суду на своїх батьків не тільки за тілесні покарання, а навіть за те, що вони підвищили голос у виховних цілях.
На фото: З автором інтерв’ю. Луцьк, грудень 2008-ого
– Які зміни, на твою думку, варто внести до американського чемпіонату? І взагалі, яким чином влаштована футбольна реклама, трансляція матчів?
– Думаю, в Штати потрібно запросити побільше європейських спеціалістів, аби вони підняли на вищий щабель рівень майстерності МЛС. Щодо реклами футболу, то тут все організовано на найкращому рівні.
На фото: Девіч Казань ще не взяв, а Ігор – Нью-Йорк
– Жіноча збірна США – 3-разовий чемпіон світу. Цікаво в чому секрет таких успіхів?
– З дівчатами мені працювати поки не доводилося. Однак наскільки мені відомо, вони дуже працелюбні та відповідальні. На мій погляд, секрет успіху будь-якого спортсмена полягає саме в цих простих речах.
– Ім’я Юджин, він же Євген, Чижович тобі про щось говорить?
– Ні, не чув про такого. А хто це?
– Тренер збірної США в 70-х роках. Українець за походженням. Можливо, з часом Ігор Биканов змінить Юргена Клінсманна?
– Розсмішив. Але в житті можуть трапиться всілякі приємні сюрпризи. Звісно, якщо ти багато працюєш задля цієї мети.
«Чимала кількість говорять про Україну – співчувають та звинувачують в наших бідах президента сусідньої держави»
– Мешкаєш в Нью-Йорку чи його околицях?
– Із дружиною знімаємо помешкання в місті Манапалан. Це в штаті Нью-Джерсі, що розташований неподалік від NYC, New York City. Автомобілем шлях від мого будинку до Мангеттена займає близько години. Але це без заторів. До слова, в Нью-Джерсі та його околицях проживає чимало українців. З багатьма вже познайомився, земляки допомагають мені адаптуватися.
– Скільки в середньому витрачаєш на продукти, одяг?
– Скільки щодня віддаю на харчування, підрахувати важко. Якщо брати до уваги витрати на місяць, тоді сума становить приблизно п’ятсот доларів. Їжа тут не надто дорога, звісно, якщо ти працюєш. А от за якісний одяг доведеться добряче потрусити гаманець. Однак не забувайте, що в США можна натрапити на хороші знижки.
– Нічним Гарлемом краще не гуляти?
– Не знаю, поки там ще не бував.
– Знаю, в молодості ти захоплювався караоке (якщо серед аудіозаписів соціальної мережі «ВКонтакте» натрапите на виконавця під іменем «Bikan», тоді знайте – це співає Ігор). Нині на Бродвеї можна почути Джеймса Бланта, а Володимира Кузьміна на Брайтон-Біч в твоєму виконанні?
- Та ні, не дочекається (посміхається). Насправді на відвідування караоке-клубів немає часу, тому з вокальними виступами поки потрібно зробити паузу (Ех, Ігоря та й в «Оперу» – лучани зрозуміють! – прим. авт.).
– Після паризьких терактів у Нью-Йорку посилили заходи безпеки?
– Так. Зокрема на Мангеттені побільшало охоронців, поліції…
– Як американці реагують на донбаські події?
– Не всі люди, але чимала кількість говорять про Україну – співчувають та звинувачують в наших бідах президента сусідньої держави. Зрозуміло, про кого йде мова.
– Закінчимо бесіду речами куди важливішими за футбол. 22 жовтня дружина Юля…
– … подарувала мені сина. Назвали на честь Мессі – Ліонелем.
– Якщо Лео в майбутньому робитиме гучні футбольні успіхи – хочеш, аби він виступав за збірну США чи все-таки прагнеш бачити Биканова-джуніора у синьо-жовтій формі?
– Він сам буде приймати таке відповідальне рішення. Коли запитає моєї поради – залюбки йому підкажу.
На фото: Щасливий батько показує Лео Нью-Йорк. Не схоже вам на сцену з мультфільму «Король Лев»?
Андрій Соколовський