УКР РУС

Символічна збірна з топ-гравців, які спробували себе у політиці

20 березня 2018 Читать на русском

Сайт Goal.com пропонує список з топ-11 футболістів, які спробували свої сили у політиці. Серед інших у рейтингу є головний тренер збірної України Андрій Шевченко.

Голкіпер: Ян Томашевський (Польща)

Один з найкращих голкіперів польського футболу. У 1970-х вважався чи не найкращим у світі на своїй позиції. У складі збірної Польщі Ян завоював бронзу ЧС-1974 та був визнаний найкращим воротарем турніру. Найбільше матчів у кар'єрі провів за Лодзь.

У 2010 році під час президентських виборів у Польщі входив у штаб Ярослава Качинського. Через рік був обраний у польський парламент від партії "Право та справедливість". У 2015 році жорстко розкритикував ініціативу Президента України Петра Порошенка бойкотувати ЧС-2018 у Росії.

Лівий захисник: Каха Каладзе (Грузія)

Провів чудову кар'єру в складі Динамо, Мілана та Дженоа. Завжди був одним з лідерів своєї національної команди. Запам'ятався своєю універсальністю на полі.

У 2012 році був обраний у парламент Грузії. Також був віце-прем'єром та Міністром енергетики цієї країни. Восени 2017 року Каладзе виграв вибори на посаду мера Тбілісі.

Веа та ще топ-5 зіркових футболістів, які знайшли себе у політиці

Центральний захисник: Сол Кемпбел (Англія)

Один з найкращих оборонців збірної Англії. Він встиг стати легендою одразу двох клубів, які ворогують між собою: Тоттенхема та Арсенала.

У 2016 році балотувався у мери Лондона від консервативної партії, однак лідери "консерваторів" вирішили, що їх представляти на виборах буде інший кандидат. Також Кемпбел активно агітував за вихід Великобританії з Євросоюзу перед референдумом 2016 року.

Центральний захисник: Ліліан Тюрам (Франція)

Легендарний француз встиг пограти за Монако, Парму, Ювентус та Барселону. Чемпіон світу та Європи увійшов навіть у топ-100 гравців всіх часів за версією Пеле.

У 2005 році був одним з небагатьох, хто дискутував з тодішнім Міністром внутрішніх справ Франції Ніколя Саркозі. Останній образив людей, які вийшли на протести у центрі Парижа. Тюрам ніколи не був пов'язаний з політичними партіями. Ліліан допомагав різним організаціям боротись за права біженців та створював кампанії проти расизму. У 2009 році відмовився стати членом Кабінету міністрів Франції.

Правий захисник: Томас Реньйонес (Іспанія)

З Атлетіко цей оборонець вигравав Кубок Іспанії та чемпіонат. Зі збірною грав на першість світу та Європи.

Томас повісив бутси на цвях у 1998 році. У місті Марбелья входив у спортивний комітет. У 2006 році тимчасово виконував обов'язки мера. Після цього був заарештований за підозрою у корупції. Просидівши у в'язниці чотири місяці та вийшовши на волю, вирішив піти з політики.

Лівий півзахисник: Йожеф Божик (Угорщина)

Півзахисник заробив репутацію одного з найкращих півзахисників світу в 50-60-х роках минулого століття. Будапештський Гонвед, за який футболіст провів усю кар'єру, перейменував на честь Божика стадіон. На ЧС-1954 виборов зі збірною срібло.

Ще будучи гравцем, Божик потрапив у Національну асамблею Угорщини. Помер у 1978 році.

Центральний півзахисник: Марк Вільмотс (Бельгія)

Вільмотс провів хорошу кар'єру в складі Стандарда та Шальке. Також вдало виступав за збірну Бельгії. Його найбільше досягнення: Кубок УЄФА з гельзенкірхенським клубом. Досі є рекордсменом збірної за кількістю голів на чемпіонатах світу (5).

Тренерська кар'єра також була успішною. Разом з Бельгією виходив у чвертьфінали ЧС-2014 та Євро-2016. Зараз очолює збірну Кот-д'Івуару.

У 2003 році був обраний у сенат від партії "Рух за реформи". Через два роки вирішив, що політика не його, та склав повноваження.

10 найбільш короткотривалих трансферів в історії футболу

Правий півзахисник: Джанні Рівера (Італія)

Легенда Мілана та збірної Італії встиг виграти майже все: Кубок чемпіонів, чемпіонат Італії, чемпіонат Європи, "Золотий м'яч".

З 1986 року Рівера пішов у політику. У 1987 році він приєднався до Християнсько-демократичної партії і був обраний в нижню палату парламенту. З 1994 по 1996 рік був секретарем парламенту Італії. Пізніше Джанні працював державним секретарем міністерства оборони Італії. Зараз є членом Європейського парламенту.

Лівий форвард: Андрій Шевченко (Україна)

Зараз легенда Мілана та Динамо тренує збірну України. Тріумфатор Ліги чемпіонів та володар "Золотого м'яча" був одним з найкращих гравців свого покоління.

У 2012 році Шевченко завершив кар'єру та став другим у списку партії "Україна – вперед" на парламентських виборах. Однак партія на виборах набрала 1,58% та не пройшла у Верховну Раду.

Правий форвард: Ромаріо (Бразилія)

Один з найтитулованіших бразильців в історії. За кар'єру забив більше тисячу голів, встигши пограти у Європі за ПСВ, Барселону та Валенсію. Найкращий гравець ЧС-1994 навіть спробував себе у пляжному футболі.

У 2010 році був обраний в нижню палату Національного конгресу Бразилії від Соціалістичної партії. З 1 лютого 2015 року Ромаріо є федеральним сенатором Бразилії від штату Ріо-де-Жанейро. Також завзято виступав проти проведення у Бразилії ЧС-2014, звинувачуючи владу в корупції та відмиванні грошей.

Центральний форвард: Джордж Веа (Ліберія)

Екс-гравець ПСЖ, Монако, Марселя, Мілана, Челсі та Манчестер Сіті свого часу став першим неєвропейцем, який отримав "Золотий м'яч". Веа також вигравав чемпіонати Франції та Італії.

Джордж балотувався у президенти Ліберії тричі, і лише з третьої спроби Веа все ж таки переміг у виборах. Наприкінці 2017 року екс-футболіст офіційно став 25-м президентом Ліберії.