УКР РУС

Шахтар – лакмусовий папірець терпіння Суркіса, або Луческу переслідує привид Блохіна

21 квітня 2023
Автор: Сергій Тищенко

Сергій Тищенко вважає, що настав остаточний момент істини.

Сімнадцятого квітня 2014 року Олег Блохін був звільнений із посади головного тренера Динамо після домашньої поразки Шахтарю на НСК Олімпійський – 0:2. Програвати Шахтарю не соромно, поразки в очних матчах не призводять до відставок. "Гірники" – команда високого рівня. Питання в тому, як програти? У 2014-му між командами існувала прірва в плані гри. Донеччани переважали киян у всіх компонентах. Було зрозуміло, що перспектив у Блохіна на посаді наставника рідного клубу немає. Команда не рухалася вперед, не прогресувала. Для виходу з кризи потрібні зміни.

Юрія Сьоміна звільнили після розгрому від Шахтаря у Кубку України. Справа не у самому вильоті з турніру, не у поразці від принципового конкурента, а в тому, що за грою суперник дуже переважав. Динамо не могло нічого серйозного протиставити.

Відставки Олексія Михайличенка та Олександра Хацкевича трапилися незадовго після поразок головному конкуренту. В обох матчах кияни саме за грою виглядали кволо на фоні Шахтаря.

22 квітня 2023 року клуби знову зіграють між собою. Динамо зараз тільки четверте. Якщо не буде позитивного результату чи хоча б якості гри на тлі Шахтаря, то рішення про зміну тренера виглядає логічним.

Варто бути реалістом. Влітку склад Динамо не стане сильнішим. Можливі якісь косметичні зміни, але кістяк команди залишиться. Фінансові можливості клубу не такі великі. У час війни з якісних гравців ніхто в Україну не приїде. Ми всі знаємо, що навіть із другорядних румунських клубів їхати не хочуть. Безпека важливіша за гроші та перспективу.

Потрібен тренер, який вміє працювати з молоддю. Якби був розвиток молодих гравців, то на невдалі результати дивилися б не так критично. Серед кандидатів називають Патріка ван Леувена. Але посеред сезону його ніхто не відпустить. Іноземець зараз теж не приїде. Тільки з початку сезону і під певні гарантії посилення складу.

Луческу варто піти: головна проблема румуна, дороговказ від Шахтаря і гідна заміна іншим іноземцем, якого ви знаєте

Я не бачу проблем із ймовірним наступником Луческу. Команда нижче четвертого місця не впаде. На мою думку, це найкращий час для шансу Ігорю Костюку. Ігор Володимирович працює в юнацькій команді з 2017 року. Кількістю молодих гравців у першій команді і результатами він заслужив на свій шанс. Показує себе, як самодостатній наставник. Якщо не зараз, то коли?

Досвід Реброва

Коли 2014-му звільнили Блохіна, статус в.о. отримав його асистент Сергій Ребров. Результати команди не покращилися. Кияни фінішували на четвертому місці. Але відбулися структурні зміни у якості гри. Динамо виграло в Шахтаря Кубок України. Причому подолали "гірників" за грою. За короткий час почалися зміни, команда два роки поспіль вигравала чемпіонат України. Зараз теж тренер із системи, який довів свою конкурентність із юнацькою командою.

Найкраще знає гравців

Динамо спирається на власну школу. У період війни немає ніякої можливості посилюватися якісними футболістами. Із сьогоднішнього складу відразу 8 осіб пройшли юнацьку команду під керівництвом Ігоря Володимировича: Нещерет, Вівчаренко, Дячук, Попов, Волошин, Ванат, Сирота, Царенко. Сподіваємося, що таким стануть Боль, Яцик, Діалло. Виходить так, що Костюк найкраще знає склад нинішньої команди. У нього є своє бачення футболу, де ці виконавці можуть показувати якість та результат.

Самба Діалло

Наразі на клубному рівні Самба грав успішно лише у Костюка. За потенціалом сенегалець може стати не тільки лідером першої команди, але і головним активом клубу. Із флангами атаки у першій команді далеко не все добре. Особливо після відходу Віктора Циганкова. Свій шанс отримав Беніто, на якого раніше не сподівалися зовсім. Або ж виходить Володимир Шепелєв. При цьому довіри до молодих футболістів на цих позиціях немає. Навіть коли Самба не їздив у збірну, на нього особливо не розраховували. Не має довіри і Назар Волошин. У юнацькій команді Костюка ці футболісти були ключовими.

Реанімація Цітаішвілі

Справи Гіо в Польщі йдуть не кращим чином. Він – глибокий запасний у познанському Леху. Якась логіка у цьому є, бо ніхто не буде розвивати чужого гравця. Після такого сезону навряд чи знайдеться багато охочих підписувати грузинського вінгера, навіть у статусі футболіста із призупиненим контрактом. Враховуючи особисту угоду, яку має Цітаішвілі у Динамо, саме киянам потрібно думати, що робити далі із колись перспективним талантом. У Костюка Гія грав. Причому доволі успішно. Це буде шанс для футболіста на перезавантаження кар’єри і шанс для клубу зберегти свій актив. Але то перспектива вже під наступний сезон. Як і Сергій Булеца та Володимир Бражко, які також були ключовими гравцями у команді Костюка.

Усе почалося із шантажу Динамо, або Чому Цітаішвілі не став динамівським Мудриком