Це роздуми про обличчя нової "Севільї" і місце в ній Коноплянки.
Кожен такий експеримент, як запрошення Хорхе Сампаолі до "Севільї", цікавий, в першу чергу, тим людям, які за клуб не вболівають. Їм точно не буде нудно. Швидко, швидше, максимально швидко і ще швидше – згідно однієї легенди видатний композитор саме так вимагав виконувати свій твір. За Унаї Емері команда дійшла до третьої стадії. Сампаолі готовий вимагати четвертої. От тільки не розумійте швидкість прямолінійно, бо тоді Рахім Стерлінг має бути на місці Кріштіану, а Оуен копати дідуся Пеле з вигуком "Самозванець!".
Гравці "Севільї" пережили неймовірні сезони, і змінами складу там здавна нікого не здивуєш. Трофеями завалили льохи під стелі, навіть не скажеш, чого ще їм бажати. Звичайно ж з урахуванням можливостей клубу, а вони далекі навіть до рівня "Атлетіко", що й говорити про ПСЖ, купу англійців, іспанських двох монстрів, "Баварію" чи "Ювентус". Тому Сампаолі Санта не принесе мішок з вухастим кубком чемпіонів, нізащо.
Єдине, що йому до снаги, і навіщо його покликали, зробити команду не гірше за попередні. Ви ж розумієте, що стояти на місці може перехожий, АвтоЗАЗ чи ментальність ватників, а команда рухається або вгору, або вниз. У глобальних результатах серйозно додати андалусійці не можуть (за найфеєричнішого збігу обставин – треті, що вже було, і ще одна Ліга Європи; та й це за теорією вірогідності на рівні мільйонного виграшу бомжа у казино). Залишається гра, ефективність, видовищність. Лише в такому контексті запрошення Сампаолі має сенс.
А такий тренер буде все міняти під себе. З рештою й Емері так чинив, єдине, що тоді команда вешталася у нетрях Прімери, нині ж це бренд і тренд.
Хорхе зарекомендував себе прихильником схеми 3-4-3. Про неї він і сам завжди говорить. Це чиста правда, хіба що за відсутності яскравого "фантазісти" чи класного центрфорварда вона перетворюється на 3-5-2.
Коли Сампаолі прийняв збірну Чилі з рук Боргі, який нічого не міняв після Бьєлси, тренер пішов проти напрацювань свого вчителя. Хорхе завше таким називає Марсело Бьєлсу, видатного тактика, стратега, теоретика, проте не надто успішного у справі здобуття результату дядька. Марсело залишив йому дуже високий захист, різку роботу на відборі при втраті м’яча і трохи незрозумілі моделі гри з напівфальшивим плеймейкером-форвардом. Від останнього новий наставник просто відмовився, а перші два пункти зробив менш акцентованими. І це лише на час перебудови гри під себе. Коли ж навчив гравців розуміти свої вимоги, повернулися і захист на рівні центру поля, і різкий вихід у відбір.
Такий самий процес цілком може пережити й "Севілья". Три захисники це обов’язковий елемент гри команд Сампаолі. І майже скрізь найцентральнішим з них ставав колишній опорник (Медель, Діас). З цим на новому місці проблем немає, під рукою Каррісу, універсальний бек і хавбек – бери й працюй з таким. Також Хорхе потрібні латералі, тобто гравці усієї бровки. Аргентинець звик брати не типажі а-ля класичний фланговий бразилець, а бокс-ту-бокс виконавців підлаштовувати під це амплуа. Дехто, як Босежур, взагалі були абсолютно універсальними працівниками, що функції крайнього форварда, що крайнього захисника виконували впевнено. На гру з "Реалом" фланги віддали Васкесу (або плеймейкер, або форвард) і Маріано (крайній захисник південноамериканського штибу). Стосовно автору першого голу в матчі Суперкубку УЄФА немає впевненості. Начебто то зовсім не його позиція, але… на те й Сампаолі вважають божевільним з геніальною інтуїцією, він бачить парадоксальні речі та готовий їх відразу спробувати у грі. Праворуч ж, окрім Маріано, є старанний новачок Меркадо, котрий ще й в центрі здатен косити ворогів.
Не готовий говорити за усі попередні команди сеньйора Хорхе, а от "Універсідад де Чіле" та збірна Чилі грали у півзахисті персонально по усіх креативних (чи просто з пасом) гравцях суперника. На Чемпіонат світу 2012 у грі проти Іспанії головне завдання полягало у тому, аби закрити Бускетса, Хабі Алонсо та Сілву. Далі ж вже "Ла Роха" гнула свою лінію. Так само в грі проти Голландії першочерговими цілями опіки стали Снейдер та Вейналдум, а от Роббену з Ленсом дали чимало простору. Результат був негативним, щоправда суто по грі збірна Чилі виглядала нічим не гірше за команду Ван Гаала, от тільки ризикувати мала більше – їй потрібна була перемога.
У цьому контексті матч проти "Реалу" не був показовим – там суперник не виставив ключових зірок з пасом, для серйозної персональної роботи не було матеріалу. А от функції "собак" у півзахисті "Севільї" готові виконувати спраглий до футболу Краневіттер та багато разів оспіваний і похований на середньому рівні Н'Зонзі.
На новому місці Сампаолі набрав чимало атакувальних гравців, з котрих тільки Вьєтто та Бен Йеддер схожі на класичних форвардів. Хлопців ж типажу Бакки чи Луіса Фабіано немає взагалі.
Та чи потрібні вони з новою грою? В збірній Чилі Сампаолі частенько грав лише з Санчесом та Варгасом. Обидва вони крайки, або допоміжні форварди. Якщо треба, то ці двоє банально розташовувалися максимально широко, аби створювати порожнечі в центрі, куди ситуативно вривався хто завгодно.
У списку таких крайків нині Євген Коноплянка, а поруч Вітоло, Корреа, Сарабія, Кійотаке і ще кілька варіантів для любителя експериментів. Очевидно, що роль стовідсоткового флангу Євген не потягне, тому його єдине місце, яке зараз можна прогнозувати, то лівий форвард. Не важливо, у схемі з трьома нападниками чи двома.
Голи Коноплянки у міжсезоння не могли не надихнути усіх, включно з самим "Коно". Те, що пенальті з "Реалом" йому подарували – теж. Але скепсис все одно лишився. Я особисто не сприймаю перший сезон Євгена в Іспанії невдалим, швидше очікувано дуже важким. Та й клуб цей рік прожив з великими ігровими труднощами, котрі забулися тільки через Лігу Європи, яка вже банально асоціюється з біло-червоними.
За манерою гри Коноплянка швидше футболіст більше під гру Сампаолі, ніж для Емері. Тож ніхто гнобити його не буде. Інша справа, що у Євгена ще за часів виступів в Україні була проблема зіграти якісно два матчі на тиждень. На значно вищому рівні вона не може швидко зникнути, або й взагалі не зникне.
Єдине чого не варто робити навіть після ігор з "Реалом" та "Барселоною" (14 та 17 серпня), це намагатися визначити основу "Севільї". Її Сампаолі сам зараз тільки намагається намацати. У якості абсолютно незрозумілої карти в рукаві тримаючі ще й бразильця Гансо. Тихоходний плеймейкер від бога виглядає надто сумнівним варіантом, проте геніальні задатки досі з ним, а Сампаолі добре знає, що за фрукт поклав до свого кошика.
Зухвалість, хороша ігрова злість і навченість головні чесноти команд Хорхе Сампаолі. З рук Емері він взяв гравців, котрі володіють багатьма потрібними навичками. Та цього буде замало, тренер все одно мінятиме все тільки під себе. Не забуваймо й про купу новачків.
Поки перспективи Коноплянки в цій команді "нового життя" виглядають навіть більш цікаво, ніж самої "Севільї" у сезоні 2016/2017. А от Сампаолі може чекати великий кар’єрний стрес, але він точно не зганьбиться, як його співвітчизники Бьянкі та Бьєлса у Європі.