Сергій Серебренніков не так давно кар’єру футболіста почав суміщати із роботою наставника. Він працює граючим тренером у команді другого дивізіону чемпіонату Бельгії (аналог першої ліги в українському чемпіонаті) "Руселар". Про свою роботу і не тільки Серебренніков розповів в інтерв’ю сайту "ФУТБОЛ 24".
- В "Руселар" перейшов не просто як гравець, а також як і тренер, - каже Сергій. - Цей клуб впродовж двох років після вильоту із першого дивізіону зазнав суттєвих змін. Відбувся розвал у фінансовому плані, постраждала інфраструктура. У цьому році змінився комерційний директор, спортивний директор. Ці люди раніше уже працювали в "Руселарі", зараз вони повернулися до цієї роботи. Вони хочуть створити команду, яка з часом гратиме у першому дивізіоні. Зараз перед нами поставлено завдання провести "спокійний сезон", тобто уникнути боротьби за виживання, зіграти так, аби не було наприкінці турніру зайвих хвилювань. Потрібно, щоби уболівальники та спонсори побачили, що команда відроджується. На цей момент ми із цим завданням справляємося, команда в турнірній таблиці десь посередині. Не погано граємо, у нас є командний малюнок гри, молоді гравці прогресують, а це дуже важливо. У нас взагалі молода команда. Поки що як тренер, я задоволений тим, як прогресує команда. Сподіваюся, ця тенденція збережеться до кінця сезону.
- Сергій, ви як тренер, як оціните гру футболіста Сергія Серебреннікова?
- (Сміється) В принципі, ним я задоволений. Звісно, інколи важко оцінювати свою гру, тому прошу своїх асистентів у цьому допомагати. Якщо вони бачать, що я гальмую команду, відразу повинні мені про це сказати. Нічого поганого в цьому не має, якщо впродовж гри мене замінять. Але наразі "тьфу-тьфу-тьфу" усе нормально. Вважаю, що я, як футболіст виступаю на хорошому рівні.
- Сергій, це правда, що у січні збираєтеся отримати тренерську ліцензію?
- Так, збираюся піти вчитися. Для футболістів, які зіграли певну кількість ігор у першому дивізіоні, мають досвід виступів за збірну, існують прискорені курси. У січні почну займатися.
- Чимало українських фахівців, які працюють за кордоном, за тренерською ліцензією їдуть до Києва. В столиці України вам не простіше буде отримати диплом?
- Чесно кажучи, про це не думав. Курси розпочинаються у січні, це мене влаштовує. Взагалі, тут не бачу жодних проблем. Різниці ж великої не має де отримувати ліцензію. Отримання ліцензії "А" і "Б", звісно, передбачає певне навчання, але ця процедура є формальністю. Інша справа ліценція "Про", тут уже більш вимогливе ставлення до навчання.
- Це правда, що "Руселар" дуже молода команда?
- У нас є кілька досвідчених футболістів. Хоча, в цілому, якщо забрати граючого тренера, то команда сформована із футболістів віком від 18-та до 21-го року.
- В Україні якщо команда хоче перейти із першого дивізіону в Прем’єр-лігу, то повинна мати відповідний бюджет. А як в Бельгії?
- Гучних заяв керівництво клубу не робить, ніхто не говорить, що це має статися за 1-2 роки. Береться якийсь термін, скажімо 5-6 років. За цей час, якщо у команди помітний прогрес, то на неї звертають увагу спонсори. Усе йде паралельно. Зараз у нас не має інвестора, який би дав нам на створення команди купу грошей і через 1-2 ми би грали в першому дивізіоні. Триває процес поступового залучення фінансів в клуб. Є базис, молоді гравці, які хочуть прогресувати, створюється певний фундамент, на якому щось будується. Розраховуємо, що з часом увага з боксу спонсорів до клубу зросте.
- Продаж футболістів може стати тим фундаментом, на якому щось будуватиметься?
- Це один із етапів формування клубів. Звісно, якщо якісь команди цікавитимуться нашими виконавцями і пропонуватимуть за них адекватні гроші, напевно ми їм підемо на зустріч. Але на це питання краще відповість спортивний директор.
- В Україні впродовж багатьох років триває суперечка стосовно ліміту на легіонерів. Хтось ратує за його збільшення, а хтось агітує за його скасування. В Бельгії ліміту на легіонерів взагалі не має. А ви який шлях вважаєте правильним?
- У більшості країн Європи не має ліміту на легіонерів, футболісти можуть безперешкодно переміщатися із однієї країни в іншу. В Україні ж зараз у клубів достатньо великі можливості по залученню іноземців. Десь це не на руку українським футболістам та нашій збірній. Тому якийсь ліміт повинен бути. В противному разі може статися так, що провідні клуби України будуть повністю укомплектовані іноземцями. Це не піде на користь національній збірній.
- Сергій, а ви більше за футбольними новинами України чи Росії стежите?
- Стежу за новинами із обох країн. Кожен ранок починається із перегляду новин із України та Росії. Маю чимало закладок інтернет-сайтів.
- А паспорт у вас зараз якої країни?
- Український.
- Прийняття бельгійського громадянства хіба вам не спростить життя у цій країні?
- В мене є право на проживання, тому жодних проблем не має.
- Судячи зі всього, своє майбутнє по завершенні кар’єри футболіста ви пов’язуєте із тренерським ремеслом?
- Своє майбутнє пов’язую із футболом. А чи буде це тренерська кар’єра чи робота на іншій посаді, покаже час. Мені поступила пропозиція попрацювати граючим тренером "Руселара". Ця пропозиція мені цікава. Якщо буду як тренер прогресувати, не проти присвятити себе цьому ремеслу. Буду до цього прагнути, але загадувати не буду.
- Розкажіть, будь-ласка, про рівень другого дивізіону бельгійського чемпіонату?
- Рівень, звісно, трохи нижчий, чим у першому дивізіоні. Тут є 1-2 команди, що борються за підвищення у класі, а інші перебувають приблизно на одному рівні, важко у матчах цих команд передбачити переможця. Рівень гри команд залежить від того, в дома чи на виїзді вона грає. При своїх уболівальниках кожен колектив грає сильніше, чим у гостях. Десь 7-8 команд показує красивий футбол, а інші грають більше на результат. Порівнювати із українською першою лігою мені важко, порівнювати, оскільки давно не бачив ігор цього турніру.
- Можливо, не коректне питання… Які зарплати у футболістів вашої команди?
- … (Після паузи) Справді не коректне питання, не буду відповідати. Впевнений, у футболістів "Руселару" не вищі зарплати за ті, які отримують українські футболісти у першій лізі. Команди, які ставлять перед собою амбітні завдання, мають відповідний бюджет і можливість запрошувати хороших виконавців. Там і зарплати вищі. У нас зарплати, скажімо так, нормальні.
- Матчі збірної України переглядаєте?
- Останні ігри не бачив. Моя сім’я переїхала, довго облаштовувалися, не мали ані телебачення, ані інтернету. Тому ігор не бачив, читав тільки відгуки.
- Як вважаєте, що на українці можуть розраховувати на Євро-2012?
- Україна грає дома, губити нашій національній команді нічого. Думаю, збірна Україна здатна припіднести якийсь сюрприз. Гравці у нас не погані, тренерський штаб теж кваліфікований. Звісно, потрібно розуміти, що наша збірна не командою Англії чи Іспанії. Тому вимагати від "синьо-жовтих" підкорення небувалих висот є неправильним. Для мене головне, щоби наша збірна перед своїми уболівальниками показала хороший футбол, щоби глядачі не говорили, що вони тільки дарма квитки купували. Потрібно, щоби уболівальники булим задоволені грою команди Олега Блохіна, це головне.
- У матчі Україна-Росія хто матиме кращі шанси на перемогу?
- Шанси будуть рівними, 50 на 50. На такому турнірі клас обох команд буде приблизно рівним. Переможе той, хто в конкретний день буде краще готовим. По гравцям, якщо брати усю обойму із 23 футболістів, збірна Росіїх виглядає краще. Але шанси на Євро-2012 будуть рівними.
- У кого найкращі шанси на перемогу на Євро-2012?
- В Іспанії та Німеччини.
- Збираєтеся відвідати ігри чемпіонату Європи?
- Так, збираюся. Уже придбав квитки на три матчі у Києві. Зареєструвався на сайті УЄФА, переміг у лотереї. Дехто із моїх друзів у Бельгії не отримав квитків, мені ж пощастило. З радістю приїду.
Розмовляв Андрій Захарчук