"Футбол 24" – коротко про найголовніше в грі наших команд.
"Зоря"
Перед матчем із "Фенербахче" у "Зорі" не розчаровувались, а навпаки – раділи, що турки до них ставляться зверхньо. Мовляв, вони нас не знають, от ми їх і здивуємо. Здивували, та ще й як! Команда Юрія Вернидуба продемонструвала тактично грамотну гру і неймовірну самовіддачу. Господарі діяли від оборони, різко вибігаючи в контратаки при першій же нагоді. Можливо, дався взнаки відхід Будківського, який у випадках довгого пасу із глибини міг зустріти м’яч на чужій половині поля і скинути його на хід партнеру, або ж самотужки спробувати пройти далі. Зараз же не всі виноси підхоплювалися гравцями лінії атаки "Зорі". І все ж для "Фенербахче" гра "Зорі" стала одкровенням. Гол Каменюки-Любеновіча-Гречишкіна підкреслив правильність обраної Вернидубом тактики.
Такий "Фенербахче" потрібно було обігрувати. Вдруге поспіль другий за популярністю клуб Туреччини приїжджає в Україну у напіврозібраному стані. У команді – неймовірна кількість відомих гравців, деякі з них практично передпенсійного футбольного віку, тож втратили мотивацію. Вони грають вальяжно і часто – неорганізовано. Тому вчора дисципліна обов’язково побила би клас, якщо б не втручання людини зі свистком.
Іштван Ковач – румунський рефері угорського походження – запам'ятається нам надовго. Як свого часу Педерсен. Пам'ятаєте такого нешановного рефері кінця 90-х? Так ось у Ковача упродовж матчу проглядалася певна симпатія до гостей одеської арени. Можливо, автор нічого не тямить у футболі і румун судив нормально. Та Бог із ним – "Зоря" трималася навіть попри деякі незрозумілі рішення цього арбітра. Проте додати 3 хвилини, а зіграти 6,5 – інших таких матчів і не згадаєш. У Ковача була 1000 й 1 можливість дати фінальний свисток після 90+3, але він наче чогось чекав. Команди грали рівно до голу "Фенербахче".
Історичний дебют "Зорі" в груповому етапі єврокубків лише через дике непорозуміння не став тріумфальним. Однак, погодьтеся: перед матчем ви б зраділи і нічиїй із "Фенербахче". Турецький гранд розглядався букмекерами, як беззаперечний фаворит дуелі. У наступному турі "Зоря" їде на "Олд Траффорд" і, як хтось вдало зауважив, далі буде тільки важче. МЮ, попри прохолодне ставлення Моурінью до ЛЄ, не зможе дозволити собі вдруге поспіль втратити очки.
"Шахтар"
А ось "Шахтар" вийшов переможцем україно-турецької дуелі. Хоча в плані самовіддачі сподобався менше, ніж "Зоря". "Гірники" грали достатньо академічно, тож щоб розкрити захисні порядки "Коньяспора", який сидів дуже глибоко біля власних воріт, належало пришвидшитися і продемонструвати хоча б трохи натхнення. У другому таймі такий короткий спалах "Шахтаря" призвів до переможного голу Феррейри.
Перший тайм – абсолютне домінування "Шахтаря". Так, господарі огризнулися ударом у стійку воріт Пятова, проте згодом були безжально притиснуті до власних воріт. "Гірники" часто пробивали здалеку, а з гарматними ударами Ракицького і Степаненка спритний Серкан заледве давав собі раду. Ще один цікавий нюанс: гості вигравали практично усі підбирання біля воріт "Коньяспора", тому атаки продовжувалися другим, а то й третім темпом.
Дуже якісно і натхненно відіграв Ярослав Ракицький. Центрбек регулярно ходив уперед, бив по воротах, пасував і, звісно ж, виконував прямі обов’язки – підчищав огріхи партнерів. А одного разу опинився на позиції правого вінгера, проте й там не розгубився.
Відсутність Даріо Срни компенсував Богдан Бутко. Причому, компенсував належним чином. Одну з передач українського латераля врешті зумів замкнути головою Факундо Феррейра. Хто розчарував – це Бернард. Мініатюрний бразилець губився у гущі турецьких гренадерів, бив не туди, пасував чужим. Більшого очікувалося і від Марлоса.
У підсумку – проста і класична перемога на класі. Навіть шалений тиск трибун не зумів дезорієнтувати підопічних Фонсеки. Таких суперників, яких послав жереб у квартет Н, "Шахтар" повинен обігрувати одного за одним і вирішувати питання виходу з групи достроково.
"Зоря" втратила перемогу над "Фенербахче" у дебютному матчі групового етапу Ліги Європи