Про круте піке збірної і клубів Голландії красиво говорить питання, яке можна почути від людей, яким футбол не чужий: а хто взагалі зараз грає у національній команді за "помаранчів"?
На їх рахунку 3 програні фінали Чемпіонату світу. Можливо, якби хоча б цей останній у 2010 році вдалось виграти в рівному матчі проти Іспанії, історія повернулась по-іншому. Але зараз збірна Нідерландів уже другий відбірковий цикл поспіль змушує говорити про себе як про убоге явище. Команда, в якій завжди були роботяги і суперталанти, тепер не може зв'язати на полі двох слів докупи у протистояннях навіть з такими середнячками, як Болгарія.
Мерзенна п'ятірка: чому Карло Анчелотті закономірно провалився в Баварії і що буде далі
Ця криза для Нідерландів не нова. У період з 1980 по 1986 рр. вони також не могли кваліфікуватись на жоден великий турнір. Це при тому, що стали віце-чемпіонами світу-1978. Вони декілька разів уже так пропадали, щоразу повертаючись. Як це завершилось тоді? Нідерланди пережили тривалу зміну поколінь і здобули свій найбільший трофей в історії – виграли Євро-1988. Щось схоже було в 2000-х. І знову фінал Мундіалю було програно, хоча до серії пенальті з іспанцями не дотягнули якоїсь крихти – 4 хвилин. Це до того, що насправді ніякої катастрофи немає, є просто дуже затяжна чорна смуга, кінця-краї якої не видно. Але він є, він мусить бути.
У Нідерландах закінчились топ-футболісти
Помилкою багатьох наставників, зокрема, такого іменитого, як Гус Хіддінк, було те, що вони бачили у попередньому поколінні те, що його зірки показували на останніх великих турнірах. Але приходив наступний відбірковий цикл, і "ораньє" вже тратили свій блиск. Ці "помаранчі" надто довго тримали на видноті, вони пускали життєдайні соки, скільки могли, але почали псуватись. Природній процес. А нова партія була або надто рано зірвана, або підсипана якимись надто токсичними пестицидами.
Як виховати "золоте покоління". Система підготовки бельгійського футболу
У 2014-му Ван Гал витиснув останній абсолютний максимум з усіх цих роббенів, снейдерів і ван персі. У 2016-му вони "відмовились" давати результат. У досить простенькій групі з турками, чехами та ісландцями Нідерланди посіли принизливе 4-е місце абсолютно по ділу, набравши 13 очок, з яких лише 1 бал у 6 матчах з конкурентами. "Гравці, яким 24-30 років, фактично відсутні. Це втрачене покоління, якщо говорити про талантів і навчання. Потрібно перечекати важкий час", – відверто зізнавався попередній тренер "помаранчів" Данні Блінд. Він ладен був включити в основу на важливий матч 17-річного хлопчика, ніж отих втрачених. Та і його надії не вистрелили. Ще не час. Треба потерпіти.
Браво, федерація
Королівська федерація футболу зробила ставку не на того. Данні Блінд виявився не найкращим тактиком, мотиватором чи психологом. Більшість експертів, а з ними і фанати бачили заміною Ван Галу після ЧС-2014 Рональда Кумана. Сам тренер теж був готовий, але чиновники мали своє бачення. Хибне. Там взагалі у тій федерації кояться якісь незрозумілі політичні ігрища, де не найбільш професійні люди просто тягнуть своїх і звільняють неугодних. Цікаво, що зараз Куман перебуває за крок від звільнення з Евертона, а ось Блінда "попросили" зі збірної в березні 2017-го, давши йому не один шанс виправити ситуацію. Може, для всіх (і тренерів, і чиновників, і гравців) було б краще, якби тоді пішли природнім шляхом, а не наперекір громадській думці? Може, але королівська федерація застрягла в минулому столітті та не помічає очевидних речей.
У Нідерландах переконані, що тренер фактично без досвіду самостійної роботи (і точно без будь-якого успішного досвіду свого керування) не повинен був братись за національну команду. Його заміни нападника на захисника навіть у меншості, коли команда програвала Ісландії, особливо доводили до сказу. Якщо хтось, як Хунтелар, якого замінили вже на 20-й хвилині, дозволяв собі критику, сідав на лавку. Син тренера Дейлі Блінд привозив голи у захисті, що також не сприяло довірі та робочій атмосфері. Лавина претензій тільки наростала, і ті декілька непоганих матчів, які все ж були, ніхто й не згадуватиме. Прихід 70-річного Діка Адвоката лише трохи змінив ситуацію на краще, як прийшло осіннє фіаско на полі Франції 0:4. Тепер сподіватись треба на перемогу над шведами в останньому турі. Але все це тільки хаотичне гасіння пожеж, а не робота на перспективу.
... Штучні поля
Це трохи дивно звучить, але асистент нинішнього головного тренера збірної Нідерландів, легендарний Руд Гулліт вважає однією з головних причин нинішнього занепаду – синтетичні газони. Усі молоді футболісти в останні роки входили і часто досі входять у великий футбол на штучних полях. На подібних газонах все інакше: м'яч скаче не так, як на традиційному, Вони заважають розвитку, бо на них неможливо навчитись універсальній грі. І потім такий нідерландський талант приходить у топ-лігу і губиться: не лише через ментальні причини (у молодих "помаранчевих" все частіше проявляється комплекс гри за кордоном), а й через елементарні закони гри №1.
Колись у Нідерландах був бум на подібні покриття, тепер все частіше лунають голоси про небезпеку не лише для кар'єри, а й для здоров'я гравців. Мовляв, часта гра на синтетиці може провокувати навіть у молодих таку страшну хворобу, як рак. Чому ж тоді штучні поля так охоче використовували і для тренувальних баз, і для великих арен? Все впирається у гроші. Нідерландський футбольний ринок завжди працював на імпорт. Він надто маленький, аби могти себе окупити, хоча тут ніколи не бракувало талантів та світлих голів. І ось простий вихід – стелиш ти собі таке поле і отримуєш варіант "дешево та сердито". Власникам клубів так точно вже не потрібно буде про цей момент хвилюватись.
Небувала відсталість
Те, що зробило Німеччину чемпіоном світу-2014, вже трохи застаріло. Але різниця між нідерландцями і німцями в тому, що останні готові швидко перебудовуватись і пристосовуватись до вимог часу. Нідерландці більш інертні, якщо не сказати ліниві. Особливо в останні роки. Вони і самі вже це визнають. У футболі, як у комп'ютерних системах, потрібні регулярні апдейти. Хто оновлюється швидше і володіє відповідним кадровим ресурсом, той і робить крок до великих перемог. Голландський футбол як винайшли у 70-х, так він десь і залишається на тих самих ідеях. Аж надто велика повага до традицій і тренерів 70+, схеми 4-3-3, що успішна в Барселоні, але там і гравці зібрані з надприроднім талантом, правильно і вчасно розкритим.
Луї ван Гаал міг собі це дозволити і відмовився від канонів на користь 5-3-2 у 2014-му. Як наслідок – зовсім неочікувані бронзові медалі Мундіалю. Попередній успіх, срібло-2010 "тюльпани" завдячують також закритим тактичним побудовам (пара ван Боммель-де Йонг у центрі поля чого тільки варта!). Але це залишки останнього багажу. "Нідерландський стиль вже не є таким ефективним. Не готуємо гравців так, як раніше. Не вистачає грошей. Ми любувались собою в дзеркалі, а світ втік від нас. Ніхто вже не рівняється на нас. Ми залишились позаду", – нідерландські журналісти перебувають у розпачі.
Збірна, де Макай і Хасельбанк не могли пробитись у склад, зараз переживає таку нестачу кадрів, що не може вважатись чимсь більшим, ніж середнячок. Як і чемпіонат, який колись був на дуже високому рахунку. Зараз же Утрехт вилітає від люксембурзького клубу в Лізі Європи, а ПСВ – від скромного хорватського Осієка. Стефан Де Врей якось втратив капітанську пов'язку у Фейєнорді, бо... намагався підвищити свою фізичну міць і наростити м'язи додатковими тренуваннями у вільний час. Клуб змусив його зупинитись, але гравець робив це не від нудьги, а з крайньої потреби, дивлячись на топові приклади.
"В АПЛ темп гри в 10 разів швидший, ніж в Ередивізії. В Серії А – в 3 рази. Цей проміжний етап між Нідерландами та Англією був дуже корисним", – відзначає Мартен де Рон, який непогано себе проявив у складі аутсайдера Прем'єр-ліги і повернувся за ще більші гроші в Аталанту. Той, хто у молодому віці напряму виходив з чемпіонату Нідерландів у топ-лігу, переживав неймовірно важкий період. Це такий надзвичайний режим інтенсивності, що багато хто зривається чи навіть повертається назад. А наскільки серйозно впала Ередивізія, можна простежити навіть по таблиці коефіцієнтів УЄФА. Ще на зламі століть клуби допомагали Нідерландам бути 5-ми, випереджаючи Англію. Зараз країна бовтається нижче 10-го місця, подекуди поступаючись навіть Чехії, Греції чи Швейцарії.
Талановита, але проблемна молодь не про те думає
Уся Голландія сміялась, коли Мемфіс Депай прибув у збірну з Манчестер Юнайтед в капелюсі та шалику за 2 тисячі євро. Там це ознака поганого тону. Якщо при земляку Ван галу Депай ще отримував регулярні шанси і в нього вірили (все ж 34 млн євро заплатили ПСВ), то Моурінью з легкістю прогнав піжона. Як там у класика, у Златана: "Я люблю важко працювати і радий, що це в мене змалечку. Не бачу такої пристрасті до роботи в молодих гравців, вони отримують все значно легше". В останніх двох циклах "помаранчева" молодіжка теж нікуди не вийшла, ще раніше був півфінал і виліт від України у плей-офф відбору. На рівні U-19 титулів та великих успіхів також не помітно.
Величезна проблема нідерландців у їхній надмірній зірковості. Дебютують у 17-18, а після одного-двох добрих сезонів у не найсильнішій лізі виїжджають за кордон наївними дітлахами. Зірками, які ще не заслужили на цей статус, але вже на повну насолоджуються його привілеями. Тільки от біда – карткові будиночки швидко розвалюються і настає депресія, чорна смуга, непорозуміння з тренером, зневіра. Скільки таких талантів потрапляли у топ-клуби, а потім падали з такою швидкістю, що аж поспівчувати хочеться? Дренте вилітав з Реала, Бабель з Ліверпуля, Аффелай з Барселони (тут ще серйозно позначилась кришталевість – так часто травмувався не один лідер атакувальних побудов), Депай з МЮ. Їхня слава аж надто скороминуща. Вони не готові до неї і важкої роботи навіть ментально.
Крайнощі країни тюльпанів
У цьому всьому простежується якась закономірність. У 80-х це вже було, згодом повторилось, але ненадовго. Тепер нова затяжна криза. У цій країні все або дуже круто, або дуже погано. Саме тому, що вони знали стільки перемог і феєрій, такими безнадійними здаються ці вирвані роки. Помаранчі не можуть бути невиразними. Вони завжди яскраві, навіть якщо прогнили.
Нідерландці завжди повертаються та доводять, що ми маленькі, але горді та успішні. Ще кільканадцять років тому кризові німці їздили до сусідів переймати досвід і просити порад. Колись "тюльпани" були інноваційними, тепер час підглядати за кордон. Але як не все так ідеально гладко було в період останнього успіху збірної, то й зараз не все так безнадійно, як може здаватись. Підростає нове покоління талановитих тренерів. Правда, Де Бур і Куман майже синхронно провалюються в АПЛ. Але є ще Петер Бос, Філіп Коку і Джованні ван Бронкхорст. Надії подають свіжі юні таланти Аякса, який несподівано виходить у фінал Ліги Європи-2016. Фейєнорд буду симпатичний проект, який може завдатки клопотів Шахтарю в ЛЧ. Тюльпани ще неодмінно зацвітуть і прикрасять всю Європу. Питання тільки коли. Щось підказує, що цього разу чекати доведеться довше.
Тарас Котів, Футбол 24