Володимир Войтюк зібрав найколоритніші факти першого в історії чемпіонату світу, який приймав далекий Уругвай.
Королівський подарунок Жулю Ріме
Румунія ледь не вирушила до Уругваю в обрізаному складі. Футболістам, які проходили строкову військову службу, дали відпустку лише на тиждень, забувши врахувати місячний вояж у Монтевідео та назад. Лише за день до відправлення всі проблеми були вирішені. І знову не обійшлося без головного двигуна подорожі наших сусідів на перший Мундіаль. Король Кароль ІІ зробив пару дзвінків і військові дали добро на одіссею кількох своїх солдатів. Монарх обожнював різні дивовижні проекти і поїздку на край світу досить посередньої футбольної команди він сприйняв, як особистий виклик.
Кароль ІІ вирізнявся вибуховим темпераментом. Також він постійно вляпувався в сексуальні скандали, зокрема його навіть звинувачували в гомосексуалізмі. До речі, ідею поїздки на Мундіаль королю підкинула його коханка Єлена Лупеску. Однак, незважаючи на те, що румунів взяв під своє крило сам король, він не любив розкидатися грошима, звичайно, якщо справа не стосувалася чергової Єлени Прекрасної. Футболістам доводилося економити практично на всьому.
"Ми дві доби добиралися до Генуї поїздом. Наші фінанси співали романси, а тому ми не могли собі дозволити спальні вагони і задовольнилися звичайними. Після кількох ночей, проведених на дерев’яних полицях, ми почувалися так, наче нас щойно зняли з хреста", – згадував капітан румунської збірної Рудольф Ветцер. А ось його партнер по команді, Альфред Айзенбайссер, був налаштований оптимістично: "Добре, що ми вирішили їхати поїздом. Це дозволило нам зекономити гроші на костюми, і на пароплаві нас інколи навіть приймали за справжніх джентльменів".
Улісес Сауседо: тренер і арбітр
Одним із головних аутсайдерів дебютного чемпіонату світу стала збірна Болівії. І в цьому немає нічого дивного. Її очолював Улісес Сауседо, який до березня 1930-го виступав за Біллерікей Таун, що грав у енній англійській лізі. Болівієць запам’ятався на тому турнірі аж ніяк не своїми тренерськими досягненнями – очолювана Сауседо команда влетіла югославам та бразильцям по 0:4.
Він був одним із кількох коучів, які також підпрацьовували суддями. І один з його перформансів увійшов в історію. У матчі Аргентина – Мексика Улісес призначив аж три пенальті. Перший з них став прем’єрним в історії, який вдалося реалізувати. Героєм епізоду став мексиканський захисник Мануель Росас. До речі, через два роки Сауседо показав, що може бути героєм не лише зі свистком. Він зумів довести свій клас і на тренерській лаві. Улісес приведе Болівар до чемпіонського титулу. Щоправда, і тут є одне "але". Той турнір був перерваний через війну між Болівією та Парагваєм, а Болівару, який очолював перегони, присудили титул.
Огюстен Шантрель: півзахисник, воротар та плейбой
Протягом тривалого круїзу з Європи у Новий світ французький півзахисник Огюстен Шантрель не ловив ґав та закрутив роман з розкішною аргентинкою, яка також подорожувала пароплавом "Конте Верде". Футболіст пообіцяв одружитися з нею, але далі слів справа не пішла. Не витримавши вибухового темпераменту аргентинки, француз втік від неї, як тільки ступив на уругвайську землю.
Шантрель відзначився не лише на амурному фронті. Він назавжди вписав своє ім’я в історію Мундіалів. Під час дебютного матчу "Ле Бльо" на чемпіонаті світу, внаслідок зіткнення з гравцем збірної Мексики, воротар галлів Алексіс Тепо не зміг продовжити поєдинок. Тож Шантрелю довелося стати у ворота (тоді замінами і не пахло). Огюстен показав, що в його особі футбольний світ втратив крутого голкіпера. За 66 хвилин француз пропустив лише одного разу та витягнув кілька мертвих м’ячів. Шантрель є і, зважаючи на сучасні правила, залишиться єдиним польовим гравцем, що замінив голкіпера після того, як розпочав матч на іншій позиції.
Костолома Монті ледь не лінчували уругвайські фанати
Аргентинський півзахисник пропускав матч із Мексикою та спостерігав за діями своїх партнерів з трибун. Він настільки гучно підтримував Аргентину, що це вкрай не сподобалося місцевим, які логічно бачили головну загрозу своїм надіям на титул від "Срібної країни". Коли фанати оточили зірку аргентинців, йому пощастило – того дня поліція не дрімала та врятувала Луїса.
"Усе було б попереду, якби він грав не за Парагвай"
Хасінто Вільябла став наймолодшим гравцем уругвайського Мундіалю. На жаль, парагваєць так і не виходив на поле. Тренер припустив, шо Хасінто занадто молодий і у нього ще все попереду. Однак Вільябла більше не братиме участі в жодному з Мундіалів. Коли збірна Парагваю змогла кваліфікуватися на свій наступний світовий форум, Хасінто виповнилося вже 36.
Футбол – не війна
Тренером збірної Мексики на ЧС-1930 був Хуан Луке де Серральонга. Попри своє іспанське походження та чималу частку циганської крові у його венах, наставник робив акцент на патріотизм El Tri. Тренер змусив своїх футболістів вивчити гімн Мексики та готував їх до футбольного матчу, як до битви. Перед дебютним матчем El Tri з Францією він звернувся до гравців з такою промовою.
"Хлопці, хочу вас попросити: забудьте про все, про наречених, братів, сестер, батьків. Нехай у ваших головах живе лише одне слово – "Мексика". Тепер, коли ми б’ємося проти французів, потрібно згадати генерала Ігнасіо Сарагосу (головний герой битви при Пуеблі 1862 року, в якій мексиканці розтрощили французькі війська)".
Однак футбол – не війна. І галли нокаутували хлопців Серральонги 4:1. Та й в наступних матчах спічі Хуана не дали бажаного ефекту. Мексика згоріла чилійцям 0:3 та влетіла аргентинцям у найрезультативнішому поєдинку того турніру 3:6.
"Невидимі" судді
Хороший суддя залишається непомітним. Але на дебютному чемпіонаті світу з цим не склалося. На жаль, в Уругваї люди в чорному часто були головними акторами на футбольній сцені. Вляпався в історію Мундіалів бразилець Регу, який у матчі між Аргентиною та Францією дав фінальний свисток на 84-й хвилині. Через кільканадцять хвилин бразильського мага вдалося переконати, що він трішки поквапився, і той погодився поновити матч.
Існує байка нібито деяких гравців навіть довелося витягувати з душових, у які вони вирушили одразу після першого фінального свистка. На жаль, у бразильського рефері з’явилися й послідовники. Так, вже згадуваний нами Улісес Сауседо завершив перший тайм у матчі Аргентина – Мексика на 42-й хвилині.
Авіашоу на церемонії відкриття
Організатори запросили аргентинську військову авіацію на освячення храму уругвайського футболу "Сентенаріо". Однак глядачі не оцінили цю ідею. Коли один із пілотів, виконуючи якийсь хитромудрий трюк, загрозливо знизився над трибунами, у натовпі ледь не виникла тиснява. Тисячі людей спробували покинути потенційну могилу. На щастя, все обійшлося. І в Уругваї не трапився свій Рамштайн чи Скнилів.
Рекорд Коло-Коло
Скромний чилійський Коло-Коло (клуб отримав назву на честь вождя племені арауканів, який підняв свій народ на боротьбу з кровожерливими іспанськими конкістадорами; до речі, саме його профіль прикрашає емблему команди) може похизуватися тим, що делегував найбільше футболістів на перший чемпіонат світу. Однак вісім гравців Коло-Коло особливих лаврів в Уругваї не здобули. А ось у 1991 році "вожді" зрештою потішили своїх фанатів та стали єдиним чилійським клубом, який брав латиноамериканський футбольний Грааль – Копа Лібертадорес.
Халява для майбутніх чемпіонів
Незважаючи на те, що Асоціація футболу Уругваю ще за місяць до старту чемпіонату світу загнала своїх гравців на базу, вона все ж змилувалася над ними та дозволила "аргонавтам" деякі земні радості. Чиновники виділили футболістам у необмеженій кількості сигари, цигарки та можливість писати додому скільки завгодно листів. Гравці оцінили таку щедрість та принесли Уругваю першу Золоту Ніку.
Не Катаром єдиним
Згідно з резолюцією Генеральної уругвайської інспекції по боротьбі з алкоголізмом, було заборонено продавати спиртні напої протягом матчу між Уругваєм та Аргентиною. У ті часи головне південноамериканське дербі і так нагадувало порохову бочку. Алкоголь міг стати тією іскрою, що спричинила б гучний вибух. Тож організатори, мабуть, недарма старалися.
Проте без алкоголю на трибунах, звичайно ж, не обійшлося, адже чого тільки фанати не пронесли з собою на трибуни. Так, попри те, що поліція зібрала на вході вражаючий врожай револьверів і пістолетів (за різними даними від 1500 до 5000 стволів, ножів, кастетів, петард), коли "Селесте" відкрила рахунок у фіналі, то на стадіоні пролунали сотні пострілів.
Бразильська Людина епохи Відродження
Лік голам "селесао" на Мундіалях відкрив Прегінью. На жаль, цей м’яч не зробив бразильців щасливими, адже югослави забили їм два. Таким чином, вже після першої гри тоді ще некампеонам можна було де-факто пакувати валізи (у бразильській групі було лише три команди і ніхто не сумнівався у тому, що балканці рознесуть безнадійних болівійців).
Прегінью виділявся не лише своїми футбольними скілами. Хоча син відомого бразильського письменника Енріке Нету і не пішов стопами батька, але він був успішним практично в усьому, за що брався. Показував чудові результати у плаванні, баскетболі, волейболі та водному поло. Якось Прегінью, щоб встигнути на матч, переплив затоку Гуанабара (близько 30 км), а потім взяв таксі і вчасно з’явився на футбольному полі.
Іван Бек: бомбардир та воїн
Автор трьох югославських голів на дебютному Мундіалі у 1933 році отримав французьке громадянство. За "Ле Бльо" він зіграє у п’яти матчах. Іван, як член французького Руху Опору, захищатиме свою нову батьківщину від коричневої чуми під час Другої світової. Коли гармати стихли, атлетичний Іван влаштувався вантажником у порт міста Сет. Він помре на робочому місці внаслідок серцевого нападу. Йому виповнилося якихось 53.
Український слід
Уродженець Чернівців Альфред Айзенбайссер-Ферару зіграв на Мундіалі два матчі за збірну Румунії – проти Перу та Уругваю. Однак запам’ятався він зовсім не цим. Повертаючись додому, Альфред вирішив прийняти холодну ванну. Ці водні процедури ледь не виявились останніми в його житті. Після прибуття до Генуї футболіста госпіталізували з діагнозом пневмонія. Члени румунської делегації вже поставили на Альфреді хрест та відправили до нього священика, щоб той відпустив всі гріхи.
Альфред Айзенбайссер-Ферару
Коли румуни прибули додому, то офіційно повідомили про смерть Альфреда. Нещасна мати вже замовила заупокійну службу за своїм сином. Аж раптом на порозі вона побачила "померлого" Альфреда. Жіночка перехрестилася і знепритомніла. Мати довший час не вірила розповідям сина, що чутки про його смерть виявились дещо перебільшеними. Вона думала, що розмовляє не з Альфредом, а з його духом. Нащадки графа Дракули досі вірять в існування вампірів, не кажучи вже про ті доісторичні часи.
Гольовий пас поліцейського
Закінчимо фантастичною історією, яких, на жаль, чи на щастя, більше не буде в історії Мундіалів. Під час півфінального протистояння між Уругваєм та Югославією своє вагоме слово сказав місцевий поліцейський. Коли після однієї з атак господарів сфера вийшла за лінію поля, звідти її блискавично повернув полісмен. Вийшов ідеальний пас прямо на ногу Ансельмо, який в один дотик вгатив круглого в сітку воріт Якшіча. Бразильський чарівник Регу прикинувся сліпим та вказав на центр поля. Природно, що таке рішення розлютило югославів, які ледь не розірвали арбітра.
А ось Мілорад Арсеньєвіч не шукав легких шляхів та схопив за горло полісмена, що віддав гольовий пас. Це ледь не мало кепських наслідків для гравця. Серба оточила поліція і хотіла просто зі стадіону відвезти Мілорада до в’язниці, щоб він за ґратами трішки охолов. Добре, що все обійшлося і поліція дозволила Арсеньєвічу продовжити матч. Щоправда, це не надто допомогло югославам, і "Селесте" нокаутувала балканців 6:1.