"Футбол 24" виділяє головні підсумки поразки збірної України в ключовому матчі відбору на Мундіаль.
1. Ярмоленко страждав, але не вистраждав
Андрій Шевченко в атаці очікувано зіграв з усіма індивідуально найсильнішими виконавцями. Нічого хорошого з цього не вийшло, а найбільше постраждав Ярмоленко, який номінально вийшов у нападі в парі з Гармашем. Як і говорилося перед матчем, гравець Борусії не був прив'язаний до якоїсь конкретної позиції, а діяв по всьому фронту атаки. Висувався на вістря, сідав під Гармаша, навіть опускався в опорну зону, однак небезпека від нього все одно надходила з правого флангу.
Ярмоленко: Дуже хотіли зіграти на ЧС-2018
На улюбленій позиції Андрій йшов у дриблінг, звідти створив один з найгостріших моментів матчу із закиданням на дальню стійку Коноплянці. Ярмоленку справа було комфортно. Складалося враження, що тільки там і було, а всі переміщення в центральній зоні ставали для нього тортурами. Андрій виглядав неорганічно, але в цьому не його вина. Все проілюстрував епізод у другому таймі вже за рахунку 0:2, коли Коноплянка віддав розрізну передачу на ближню стійку, а Ярмола увірвався на "п'ятачок" і просто не влучив по м'ячу.
Після гри Коноплянка відверто сказав, що його партнеру не вдалося зіграти в повну силу на позиції нападника, а от наставник звичайно ж заявив, що залишився задоволений грою екс-"динамівця". Головну зірку команди позбавили козирів на користь Марлоса, який нічого видатного не показав, а лише декілька разів непогано підіграв Ярмоленку, коли той знову ж таки зміщувався направо.
2. Гра один тайм
Перша половина матчу у виконанні "синьо-жовтих" видалася досить пристойною – вдавалося вести гру та створювати тиск на володіння суперника. Виникали гострі моменти, організовувалися швидкі виходи в атаку, а дальні удари Ракицького і Степаненка змусили видихнути весь стадіон.
Україна – Хорватія – 0:2 – Відео голів і огляд матчу
Куди все зникло після перерви? В мокрий п'ятничний албанський газон. Основні гравці збірної України на третій день після важкого поля не зуміли рівно провести весь матч, їх не вистачило на 90 хвилин. Команда підсіла, контроль м'яча зник, паси йшли не на загострення, а навмання, з'явилися обрізки. Не зрозуміло, чому тренерський штаб вважав, що одним складом можна "вивезти" два поспіль поєдинки, в одному з яких суперниками були більш висококласні, як висловився Шевченко, футболісти.
3. Ми не здивували хорватів
Інша справа, що Златко Даліч все прорахував. "Україна нічим не здивувала. Ми багато знали про цю команду, багато вивчили. Все сталося так, як ми і очікували", – сказав хорватський спеціаліст. Чому він знав, що наша команда в другому таймі підсяде і не витримає заданий темп, а Андрій Шевченко – ні? А якщо знав, то чому не підготував відповідні корективи? Хорвати не просто так підвищили темп гри, вони відчули, що господарі здали, вичекали відповідний момент, який неодмінно мав настати.
Гра української збірної будується вже більше року, а Даліч за два дні на посаді головного тренера вивчив нас і розклав по поличках. Ставка гостей на навіси спрацювала сповна. Наші не витримали такої кількості боротьби на другому поверсі. До певного часу Хачеріді та Ракицькому вдавалося тримати повітря під своїм контролем, але виникала інша проблема – підбирання. Навіть коли навіси Перішіча і Модріча не знаходили відповідних адресатів – атаки "картатих" все одно продовжувалися, адже м'яч відразу повертався до їхніх ніг.
Перед зустріччю говорилося, що саме наш тренерський штаб має більше опцій, аби здивувати суперника. А в підсумку вдалося здивувати лише себе... Неспроможністю грати 90 хвилин проти якісніших футболістів.
4. Відсутність реакції на перестановки Хорватії
Самі ж хорвати не могли складом зробити нам сюрприз – побудова їхніх ліній півзахисту і нападу були заздалегідь відомі через травми. Поки все було "за шпаргалками", українці досить впевнено тримали своїх гравців, вчасно нівелювали небезпеку. Однак проста рокіровка Манджукіч-Крамаріч просто поламала "синьо-жовту" оборону. Форвард Хоффенхайма змістився з правого флангу в центр, і чомусь не отримав від наших тієї ж опіки, якою старанно наділяли його "ювентійського" партнера.
Дуже дивує, що хорвати без особливих проблем нівелювали регулярні зміни позицій від Ярмоленка, Гармаша і Марлоса, а ми не зуміли передбачити і відреагувати на одну перманентну перестановку суперника.
Гольовому пасу Модріча передувала невдала подача, після якої м'яч знову опинився в нього, позаяк ми вкотре програли відскок. Під час самого асисту Хачеріді опинився один проти двох форвардів, через що потрапив у напівпозицію і навіть не боровся з Крамарічем. Коли пропускали знову – не встигли зайняти позиції для другого темпу атаки. Одна передача – і все розсипалося.
Ставки Даліча зіграли, а на що робила ставку Україна – сказати важко. Нехай перші 45 хвилин – на свою гру, а далі? Хорватія нас переграла не тільки тому, що там значно класніші гравці, а й через те, що правильно маневрувала. А Україна втиснула газ і витратила весь бензин в першому таймі, після чого просто качалася по полю.
5. Збірна сама виховує вболівальників
Безсумнівно, гравці не повинні після кожного матчу вклонятися вболівальникам, дарувати футболки і брататися, але подякувати вщент заповненому 70-тисячнику вартувало всій команді, а не трьом футболістам. Після цього великодушні прояви уваги "Вірним" в Албанії сходять на нівець.
Виходить як: виграли – ми всі ваші, програли – не звертаємо уваги (якщо не сказати грубо) на вас. Така і віддача. Хороша гра в першому таймі на полі – співи, "хвилі", крики, підтримка на трибунах. Погана гра по перерві – свист і завчасний рух вболівальників до виходу. А для чого чекати фінального свистка програного матчу, якщо понурі силуети відразу попрямують в підтрибунне сховище?
Косово – Україна: 4 головні підсумки переможного матчу, який зберіг шанси на ЧС-2018