"Футбол 24" аналізує шанси киян на чолі з Олександром Хацкевичем у боротьбі за чемпіонство.
У новий сезон прихильники команди київського Динамо входять сповнені натхнення і великих сподівань. Чергова реінкарнація, знову віра у нових людей, які насправді не дуже то й нові. Тренерський хист наставника Олександра Хацкевича викликав сумніви ще в ті часи, коли він на зорі свіжого етапу кар’єри працював на Батьківщині, в Білорусі. Трохи згодом уже київське Динамо-2 з Хацкевичем на чолі дивом зберегло прописку в першій лізі. Не назвеш надто успішною роботу молодого фахівця й на чолі національної збірної Білорусі.
Призначення Хацкевича в Динамо: нова ставка на конспекти чи віра у приховані резерви?
Є сумніви й стосовно сумісності персон у тренерському штабі Хацкевича. По-перше, людина з характером – сам Олександр Миколайович. По-друге, в помічники собі він взяв Олега Лужного, людину, яка не один рік марить очолити рідний клуб особисто. Чи буде Олег Романович для Хацкевича асистентом у найкращому розумінні – велике питання.
Як грали у сезоні-2016/2017
То була не гра, а мука. Залишившись без розумового центру свого тренерського штабу в особі Рауля Ріанчо, Сергій Ребров спершу безуспішно намагався гнути впроваджену іспанцем тактичну лінію, яка ґрунтувалася на тотальному, але часто надмірному контролі м’яча. Остаточно переконався Сергій Станіславович у безперспективності того шляху, коли команда провалила і виступ у груповому турнірі Ліги чемпіонів, і безнадійно відстала від Шахтаря у внутрішньому чемпіонаті.
Після того тренер спростив ігровий малюнок до звичнішої для Динамо моделі (хоча повністю від іспанського напряму, маючи в помічниках Вісенте Ґомеса, не відмовився). А ще з пізньої осені 2016-го в Динамо почався процес омолодження. Із введених Сергієм Станіславовичем клубних вихованців шансом скористалися нападник Артем Бєсєдін, вінґер Віктор Циганков і опорний хав Володимир Шепелєв. Замість 41-річного Олександра Шовковського у воротах почав грати Артур Рудько, котрого навесні підміняв повернений у команду Максим Коваль. Власне, ці зміни – єдиний позитив у безнадійно програному на всіх фронтах сезоні.
Тенденції
Вже понад десять років вболівальники Динамо продовжують сподіватися, що власник клубу відійде від генеральної лінії і перестане призначати на посаду наставника виключно колишніх гравців "біло-синіх". Невелике відхилення від напряму спостерігалося на межі першого й другого десятиліть 2000-х, коли киян один за другим очолювали росіяни Юрій Сьомін та Валерій Ґаззаєв. Очолювали з перемінним успіхом, але позитив полягав принаймні в тому, що ці спеціалісти ввели до складу групу молодих українських гравців, які складають кістяк колективу понині.
Те, що відбувається з Динамо після травня 2002 року, тобто після смерті Валерія Лобановського, можна назвати кризою ідей. Колишні гравці "біло-синіх" не здатні здійснити прориву в результатах чи через відсутність надзвичайного тренерського дару, чи будучи неспроможними диктувати умови, а не сумлінно підкорятися власникові.
Пішли: Валерій Федорчук, Олександр Гладкий, В’ячеслав Панфілов (Зірка), Богдан Михайличенко (Сталь), Олексій Щебетун (Сталь), Олександр Осман (Карпати)
Прийшли: Томаш Кендзьора (Лех, Польща), Олег Гусєв, Дьємерсі Мбокані (Галл-Сіті, Англія), Артем Кравець (Ґранада, Іспанія), Жуніор Мораєш (Тянцзинь, Китай), Дмитро Хльобас (Ворскла), Сергій М’якушко (Ворскла)
Єдиним справжнім новачком киян у це міжсезоння став польський правий оборонець Томаш Кендзьора, куплений у Леха за півтора мільйона євро. Решту ж новобранців дебютантами не назвеш, бо непотрібні попередньому наставникові гравці повернулися з оренди чи, як у випадку з Гусєвим, відновили кар’єру. До певної міри новачком можна назвати й Євгена Хачеріді, який хоч і знаходився навесні в клубній обоймі, але не допускався Сергієм Станіславовичем до заявок на матчі на гарматний постріл.
Серйозних кадрових втрат динамівці уникнули. Правда, уже й не знаєш, позитив то чи негатив, адже лідер команди Андрій Ярмоленко, який продовжує марити виступами у топ-чемпіонатах, але підписав з Динамо новий довготривалий контракт, у Києві явно засидівся. Так само сподівався на перехід в один із західних клубів Домаґой Віда.
Ярмоленко: Після Євро-2016 був розчавлений. Скасував відпустку, тиждень не виходив з дому
Однак якщо за Андрія й Домаґоя Хацкевич може не хвилюватися, бо свої обов’язки ці гравці звикли виконувати сумлінно, то про Дерліса Ґонсалеса, який відбував номер при Реброві, цього не скажеш. Парагваєць не приховував байдужості до гри команди навіть під час фінального матчу Кубка України, коли єдиний поміж усіх киян на церемонії нагородження привітно переморгувався з "гірниками". Однак попри намагання піти Ґонсалесу не вдалося. Судячи з усього, пересилювати себе Дерлісові доведеться мінімум до зими.
Орієнтовний склад: Рудько (М. Коваль) – Кендзьора, Хачеріді (Пантіч), Віда (Кадар), Антунеш – Шепелєв (Корзун) – Ярмоленко, Сидорчук (Хльобас), Гармаш, Циганков (О. Гусєв, Дерліс Ґонсалес) – Мбокані (Бєсєдін, Кравець, Жуніор Мораєш)
Найперше варто відзначити в обоймі у Хацкевича велику кількість нападників доброго рівня. Навіть – занадто велику кількість. Виглядає, що основним форвардом буде конґолезець Дьємерсі Мбокані, а кандидатам у збірну Бєсєдіну та Кравцю в купі з Мораєшем відводитиметься роль дублерів. Хоча не виключено, що в матчах зі слабкими суперниками, яких у нашому чемпіонаті, на жаль, забагато, тренерський штаб гратиме з двома чи більше нападниками.
Чого бракує
Крім атаки, не повинен Хацкевич хвилюватися й за центральну вісь оборони. Віда, Хачеріді, Пантіч, Кадар, Очіґава, Бурда – вибір теж аж надто широкий і кимось доведеться жертвувати. Також не піддається сумніву кваліфікація Ярмоленка і Гармаша. Інша річ, що Денис у команді – єдиний справді класний центральний хавбек атакувального плану. Мабуть, доведеться тренеру більше довіряти Віталієві Буяльському. Враховуючи травматичність Гармаша, достойний дублер йому не завадить. Бодай такий, якого має в особі Миколи Морозюка Кендзьора.
Від Іздковського до Рудька. П’ять воротарських епох Динамо
Також непереконливо закрита й воротарська позиція. Під час літніх зборів Рудько та Коваль діяли так само нестабільно, як і в попередньому сезоні. А підпускати до основи молодого Володимира Маханькова тренерський штаб наразі не поспішає.
На що претендують
Має статися щось надзвичайне, щоб Динамо з таким рівнем суперництва, який маємо в новому чемпіонаті і з таким підбором виконавців фінішувало нижче другого місця. А ось чи здатні кияни присоромити скептиків, які вже передбачають Шахтареві одинадцяте в історії чемпіонство? Сумнівно, хоча потенціал для боротьби за перше місце у цієї обойми виконавців начебто достатній.
Фото – "Динамо від Шурика"