"Футбол 24" резюмував головні події вікенду в європейському футболі.
1. Моурінью правильно розставив трансферні пріоритети. Два ключові придбання, два старі знайомі, на дві проблемні позиції (Лінделефа поки що виносимо за дужки). Проти Вест Хема новачки МЮ були найкращими на полі. Матіч розкішно закрив центр поля, а Лукаку взяв на себе останній дотик в більшості атак, через відсутність якого низка виграшних матчів минулого сезону ставала нічийними. Бельгієць зайняв вакансію, створену коліном Ібрагімовіча, а серб дав парі Еррера-Погба те, на що не здатні Каррік та Феллаїні. Трансферна робота сеу Жозе заслуговує на позитивну оцінку.
2. Арсенал повернувся на сторіччя назад. Пам’ятаєте ці доісторичні футбольні схеми на кшталт 1-4-6? Щось схоже в поєдинку з Лестером показали "каноніри". Два з трьох центральних захисників – це номінальні фулбеки Монреаль і Колашинац, а третього на 67 хвилині замінив Жиру. Кхм-кхм. Отак Арсенал грав п’ятничний матч, тому не варто дивуватися феєричному (4:3) фінальному рахунку. Безголовий, романтичний, невиправдано ризиковий, ва-банковий футбол. Всім прихильникам Скуадри Адзурри зразка 2006 року в цьому сезоні категорично заборонено дивитися трансляції з "Емірейтс".
3. Іспанські судді привчили до цікавих рішень… Вчорашнє Ель Класіко дало черговий привід згадати їх не злим тихим словом, вже без агресії, з імунітетом. Лише для задоволення та підняття настрою дивимося пенальті на Суаресі (про його акторські здібності та совість потрібно вести окрему мову) та другу жовту картку Роналду. Шанс для нас хоч десь поставити УПЛ поруч з Прімерою.
4. Ліверпуль повинен продати Коутінью. Матч проти Уотфорда вкотре продемонстрував, що склад мерсисайдців не гармонійний. В атаці є приблизно рівні за класом, високим класом, Мане, Салах і Фірміно, на ігровий час претендує талановитий Соланке, на підміну годиться Оріджі. Поряд з цим, у захисті є вимучені посередніми "шершнями" Матіп і Ловрен, ну й обличчя ліверпульської оборони – Клаван. Коутінью – найкращий гравець команди, але не незамінний. Прийшов час американським босам почути дві молитви: Феліппе благословити в Каталонію, а ван Дейка витягнути з лещат "Святої Марії" (Saint Mary’s Stadium).
5. Челсі має серйозні проблеми, які Конте не зможе вирішити. Коли капітан на 14 хвилині на чужій половині поля, відпустивши м’яч, перед арбітром свідомо летить шипами в ногу опоненту – це не нормально. Коли інший лідер команди аплодує рефері, наражаючись на перше попередження, а потім вже з одним "гірчичником" грубо стрибає в необов’язковий підкат у пошуках другого – це не нормально. Пришвидшити адаптацію Морати та закрити дири в обороні менеджер звичайно зможе, а от вирішити значно глибші внутрішні проблеми йому не під силу. Криза часів другого пришестя Моурінью нікуди не зникла зі "Стемфорд Брідж", вона просто затьмарилася новизною і куражем першого сезону Антоніо. А тепер рутина, скандали і привідкриті двері на вихід. Конте й сам це влітку зрозумів, тому спробував перестрахуватися словами про моживий провал.
6. Барселона розгублена. Від найвищих керівників до футболістів. Перші судорожно намагаються десь прилаштувати отримані за Неймара гроші. Якщо переговори щодо Коутінью та Дембеле виправдати можна навіть з урахуванням сум за сотню мільйонів євро, то трансфер Паулінью, котрий уособлює абсолютно "антибарселонський" стиль гри, ніяк не вкладається в голову. Ну а другі вчора в Суперкубку не знали, що робити з м’ячем. Піке в незрозумілому стрибку забиває у власні ворота, Суарес елегантним пасом організовує третій гол на ті ж володіння тер Штегена, нульовий пресинг при втраті м’яча, невпевненість, постійне бажання знайти пасом Мессі. У кожному епізоді програного Реалу матчу, як і в кожній дії керівництва "блаугранас", відчувалася якась приреченість.
7. Неймару після рекордного трансферу поки що все подобається. Барселона не відійшла від негативного стресу, а бразилець не відійшов від ейфорії. Зараз він – людина №1 на територіях, де співають "Марсельєзу" і не вимовляють букву "р". Не лише у французькому футболі – в усій Франції. Неймар у всіх на язиці, у всіх на селфі, у всіх на футболках ПСЖ. Його вчорашні асист і гол проти Генгама не віють геніальністю, але навіть це вводить всіх причетних до Ліги 1 в екстаз. Це те, чого він так прагнув, заради чого тікав від Мессі.
8. Ювентус: "центральна ось пока провисает". Як після Суперкубка Італії не звернутися до класика, коли діючий чемпіон начисто програв центр поля не надто видатному півзахисту Лаціо. “Провисало" і нижче – під час пропущених голів захисники "старої синьйори" виглядали наполоханим. Губилися, залишали вільні зони, не закривали суперників. Відсутність Бонуччі дається взнаки, і зовсім скоро навіть найвідданіші прихильники постулату "злили мотлох за хороше бабло поки пісок не посипався" сумуватимуть за Леонардо.
9. Жінки у футболі – це весело. Мова не про таке явище, як жіночий футбол, а про появу суддів-представниць слабкої статті на полі поряд з 22 чоловіками. Тоді у гравців з’являється ввічливість, повага до рефері, субординація, стає веселіше. В Україні лояльність до "людей не завжди в чорному" покращує Катерина Монзуль. У всіх перед очима кадри, як Мірча Луческу дарує їй шикарний букет, як Максим Каленчук обіймає за талію, та й слова символа волинського футболу про вагон колготок важко сприймати без посмішки. В Німеччині перша жінка-арбітр Бундесліги Бібіана Штайнхаус також стала об’єктом уваги. Не будь-кого, а самого Рібері. Франк мило розв’язав їй шнурівку, забив класний гол зі штрафного і продовжив кокетні розмови.
10. Монако не набиває ціну Мбаппе. Кіліан з виховних міркувань не потрапив у стартовий склад на матч проти Діжона. Як можна здогадатися, через надмірне бажання піти з команди, ймовірно, в ПСЖ. Попри заяви авторитетних ЗМІ, які запевняють, що трансфер у Париж узгоджено, монегаски заперечують будь-який факт домовленостей. Це робилося публічно, а вчорашній крок був призначений для усвідомлення ситуації самим футболістом. Монако – це амбітний проект, не для тотального заробляння грошей, тому продавати свого найперспективнішого виконавця прямому конкуренту ніхто не збирається, яку б ціну не запропонували.