УКР РУС

Наполі погрожують з Мілана, камбек Маліновського, лихоманка Юве, Моур йде ва-банк: експрес-анонс Серії А для всіх командfire

18 августа 2023 Читати українською
Автор: Вадим Грищук

Чемпіонат Італії сезону 2023/24 розпочнеться 19 серпня. "Футбол 24" коротко розповідає, що слід очікувати від Серії А у цьому році.

Кілька місяців тому Італія пережила нечувану подію. З кожного телекрана чи монітора максимально впізнавані постаті безперестанку переконували: "Calcio is back!" Інтер у фіналі Ліги чемпіонів, Рома – Ліги Європи, Фіорентина – Ліги конференцій. Від спокуси справді було важко втриматися. Та й італійці ніколи не славилися витримкою у подібних речах.

Не минуло й пів року, а така риторика вже не сприймається серйозно. Жоден з єврокубкових трофеїв не приїхав на Апенніни. Претенденти на них повернулися до розв'язання буденних проблем. Мрії залишилися в минулому. Потрібно думати, як звести кінці з кінцями. Саме така реальність італійського футболу – борги, відсутність грошей і робота на експорт. Для найкращих футболістів Серія А перестала бути кінцевим пунктом – дише трамплін.

Втім, успіх на євроарені має свої наслідки. У це міжсезоння італійські клуби нарешті мають, що витрачати. На початок серпня лише АПЛ випереджала Серію А за видатками на трансфери. Французька Ліга 1 ще вийде на друге місце завдяки вже узгодженим покупкам ПСЖ, але для "чобітка" це паралельна реальність.

Ми почали розмову про очікування від сезону з трансферного ринку не просто так. Річ у тім, що цього літа в Серії А буде важче знайти клуб, який не пройшов через перебудову. У когось вона була косметичною, у когось – фундаментальною. Останніх значно більше. Кілька команд ще готують ключові підписання на кінецб літа. Це трохи ускладнює прогнозування. Упевнено можна сказати лише одне – прийдешня кампанія в Кальчо матиме, чим здивувати уболівальників.

Тріо на оглядинах

Великих несподіванок серед новачків елітного дивізіону не знайти. Фрозіноне впевнено виграв Серію Б. Щоправда, влітку "канарки" залишилися без головного героя цього успіху. Фабіо Гроссо несподівано поступився місцем на тренерському містку для Еусебіо Ді Франческо. Схоже, керівництво запросило менш вимогливого фахівця. Фрозіноне не проводить активну трансферну кампанію – підписує молодь і підбирає тих, хто не захотів опускатися в Серію Б. Словом, це головний претендент на виліт і головний претендент на останнє місце.

Зовсім інша ситуація в Дженоа, яка вчасно знайшла свого героя і обмежилася лиш одним сезоном у "чистилищі". Альберто Джилардіно може стати новою тренерською зіркою. Для цього потрібно закріпити успіх – дуже бажано вирішити завдання щодо збереження прописки в Сері А завчасно. Для цього є всі умови. Клуб повернув сильних виконавців, яких роздавав у оренди минулого літа, і підсилився. Головною зіркою має бути Матео Ретегі – новоспечений форвард збірної Італії, який нарешті вибрався за межі Аргентини.

Клаудіо Раньєрі перед виходом на пенсію дає майстер-клас молодшим поколінням. 71-річний аленатторе підняв Кальярі з 14-го місця в зону плей-офф, який також зумів виграти. Попри такий несподіваний підсумок, "россоблу" адекватно готуються до сезону. Знайшли підсилення на проблемні позиції (повернули в Італію Янкто і Скуффета). Щоправда, все це дуже скромно. Тренерський хист матиме ключове значення у боротьбі за виживання. Особливо після втрати через травму Джанлуки Лападулли, який минулого сезону наколотив понад 20 голів.

Без амбіцій

На жаль пул команд, єдиною ціллю яких є 35 набраних очок, збільшується. Раніше там хоча б можна було знайти парочку колективів, які демонструють цікавий футбол чи бодай нетривіальний підхід до роботи над комплектуванням команди. Втім, останнім часом системи почали збоїти, а про перезапуск проєктів поки не йдеться.

Передусім тут хочеться згадати Сассуоло та Удінезе, які привчили до того, що регулярно готують класних гравців для топ-клубів. Останні ж сезони вони просто розпродали те, що мали, не підготувавши заміни. У цій парі цікавіший Сассуоло, у якого поки залишається Берарді та спробує закріпитися Андреа Пінамонті. Хоча Доменіко дуже хоче в Ювентус. Теоретично підмінити ці колективи у ролі цікавинки може Салернітана. Щоправда, Пауло Соуза не розвиває зірок, а дарує друге дихання збитим льотчикам. Стежити за останніми кроками футбольної кар'єри Кандреви та Очоа зовсім не нудно.

Куди гірші справи у Болоньї, Емполі, Лечче і Верони. Найімовірніше, саме серед цієї четвірки цьогорічні новачки Серії А будуть шукати жертву, яку (чи навіть яких) викинуть з еліти. Найгірші перспективи, звісно, у Верони. Там не залишилося й сліду від роботи Юріча/Тудора. Вилетіти могли ще торік, а цього літа не роблять нічого, щоб вберегтися від таких сумнівних перспектив. У Емполі також все складно. Клуб добре заробив на трансферах, але нічого не інвестував у склад. Лечче ж змінив тренера й просто сподівається на чергове диво, не докладаючи особливих зусиль.

Тріо для Маліновського

У якийсь момент здавалося, що наш земляк опиниться в Турині. Руслан нібито хотів сюди і був готовий відмовити Бешикташу, а клуби вже мали домовленість. Згодом, Урбано Кайро заявив, що його не цікавить такий сценарій. Однак всі ми знаємо, яку вдачу має президент "биків". Це буде вже третій сезон на чолі "гранатових" для Івана Юріча, чия Верона зачаровувала фанів навіть за межами Італії. В Торіно поки немає чогось подібного. Ймовірно ця кампанія може стати ключовою. Якщо клуб звик топтатися на місці, то Юріч – ні. Трансферна робота вийшла посередньою. Викупили тих, хто торік грав у оренді, й додали до них Тамеза (так-так лідера отієї Верони). Вигідно продали Сінго, але взяли немогану заміну в особі Лазаро. Торіно не став слабшим, а для нинішніх реалій Кальчо це неабияке досягнення.

Монца тепер цілковито стала проєктом Адріано Галліані. Втім, смерть соратника і не мала сильно позначитися на долі клубу. Це від початку була ідея Галліані – Берлусконі просто підтримував друга. Після дебютного сезону в еліті "бріандзолі" прагнуть більшого. Майже зберегли склад (серед втрат варто відзначити хіба Карлоса Августо й Ніколо Ровеллу). Головне, що залишився Раффаеле Палладіно – чи не найбільше тренерське відкриття минулого сезону. Підсилити команду має десант із Інтера – Даніо Д'Амброзіо та Роберто Гальярдіні. Якщо вірити чуткам, то саме в Монцу найбільше хотів Руслан Маліновський.

Однак все йде до того, що українець опиниться в Дженоа. Чи вже опинився – залежно від того, коли ви читаєте ці рядки. Тож буде не зле згадати "грифонів" іще раз. Тим паче Матео Ретегі вже почав відпрацьовувати мільйони, оформивши дубль в Кубку. Також підписали Жуніора Мессіаса. В Мілані він був важливим гравцем ротації, а в Генуї здатен бути лідером. Загалом, кожен новачок – це трансфер під основу. Жодних випадкових підписань. Саме тому Дженоа не повинна знову опинитися в Серії Б. Навіть місце ближде до верхньої десятки зовсім не стане несподіванкою. Ну а ми сподіваємося, що Руслан Маліновський буде регулярно давати причини писати про "грифонів".

Поруч з елітою

Фіорентина фінішувала восьмою лише через те, що в кінці сезону Вінченцо Італьяно максимум сил кинув на Лігу конференцій. Там все завершилося поразкою у фіналі. Зате реклама спрацювала – дорого продали Кабрала в Порту та Ігора у Брайтон. На їхнє місце прийшли, хоч і дешевші, але не гірші М'Бала Нзола та Єррі Міна. Ще й вистачило грошей на покупку Бельтрана й Парізі. Тривогу викликає лише Артур, який повинен замінити Сапонару. Бразилець торік виступав лише за лазарет Ліверпуля. Тепер головне питання – як швидко новачки адаптуються до системи Італьяно. Потенційно "фіалки" готові зробити крок уперед. Однак знову доведеться розриватися на кілька фронтів. Фіорентина таки зіграє в ЛК завдяки дискваліфікації Ювентуса.

Джан П'єро Гасперіні влаштував найбільшу перебудову за останні кілька років. Заробили понад 135 мільйонів і за половину цієї суми зробили команду сильнішою. При чому реальною втратою слід вважати лише Расмуса Хьойлунда. Втім, на його місце купили відразу двох форвардів (Скамакку і Біляля-Туре). Також Гасперіні отримав таких важливих для свого футболу латералів (Колашинаца й Баккера) і гравця, якого шукав роками. Шарль Де Кетеларе не заграв у Мілані, але Аталанта бачить у ньому потенціал вирости у гравця рівня праймового Ілічіча.

В останній (?) сезон Жозе Моурніью Рома йде ва-банк. "Джалороссі" цілком можуть позмагатися за статус чемпіонів трансферного вікна. Скинули баласт і продали Роджера Ібаньєса, за яким сумують лише фани Лаціо. Натомість зібрали когорту доволі іменитих новачків. До того ж майже нічого не витратили. Усе – переважно оренди та вільні агенти. Єдиним питанням залишається покупка центрфорварда. Абрахам лікується, а Сапата досі в Бергамо, тому "особливий" входить у сезон лише з Белотті. Моурінью вже трішки почав скиглити через це, але подібні виправдання не спрацюють. Після такого міжсезоння Рома мусить потрапляти у топ-4 щонайменше.

Фактично у Лаціо лише одна серйозна втрата, але ж ідеться про найкращого гравця команди останніх років! Замінити Мілінковіча-Савіча не вийде, це неможливо. Зате Мауріціо Саррі отримає можливість трохи наблизити команду до своїх принципів гри. Тепер аленатторе може не боятися травм Іммобіле. Приїхав Кастельянос, який торік забив 13 голів у Жироні. Добре підсилили середину, підписавши Ровеллу і Камада. Та й над глибиною складу попрацювали. Якщо фаворити знову будуть буксувати, Лаціо буде першим претендентом зайняти їхнє місце.

Претенденти на Скудетто

Наразі єдиний позитив для Ювентуса полягає у тому, що штрафів і зняття очок більше не буде. Массіміліано Аллегрі розраховує, що аномальні невдачі залишилися в минулому й лідері нарешті дадуть результат. Туринці не стали перебудовувати склад. Купили лише Тімоті Веа й Факундо Гонсалеса – молодих, але вже з іменем. Попрощалися з Ді Марією й Куадрадо. Скоріше, з їхніми високими зарплатами, бо такі гравці не завадили б. А ще – зі скандалом намагаються позбутися Бонуччі. Та й боротьбу за Лукаку всупереч бажанню власних фанів не слід скидати з терезів. Схоже, Ювентус продовжить лихоманити, але нині рівень Серії А такий, що з усіма цими проблемами "Стара синьйора" може стати серйозним бійцем. Особливо, якщо Ром і Берарді таки прийдуть.

Мілан влітку серйозно переозброївся. Щоправда, для цього довелося пожертвувати одним із улюбленців. Ньюкасл за Сандро Тоналі насипав стільки грошей, що "россонері" змогли купити пів команди. Відразу сім новачків (і нібито будуть іще) повинні зміцнити півзахист і лінію нападу. Кожен із них потенційно здатен завоювати місце в основі. Можливо, вперше Стефано Піолі може сказати, що це його команда. Навіть де Кетеларе позбулися, який був протеже Мальдіні. Потенціал у цього Мілана високий, але щодо стабільності залишається багато сумнівів. Він досі здатен обіграти найсильнішого опонента, а в наступному турі програти найгіршій команді чемпіонату. Що найцікавіше – в обох випадках заслужено.

В "чорно-синій" частині Міалана також серйозна перебудова. Інтер попрощався з Онана, Лукаку, Де Вреєм, Шкріняром, Д'Амброзіо, Гальярдіні, Госенсом і Джеко. Це не просто список із восьми людей, а половина стартового складу. Звісно, майже всім вдалося знайти заміну, але без втрати якості не обійшлося. До кінця літа "змії" ще мають зробити кілька підписань. Індзагі дуже просить ще одного форварда, хоча Арнаутовіч і Тюрам вже в команді. Помітно, що керівництво на хвилі фіналу ЛЧ не наважилося на кардинальну зміну стратегії. Куадрадо і Зоммер лише відтермінують невідворотню трансформацію, а от Фраттезі й Біссек – це вже Інтер майбутнього. Прямо зараз у розпорядженні Сімоне Індзагі, можливо, найзбалансованіша команда в усій Серії А. Тож не дивно, що букмекери вважають "нерадзуррі" головним фаворитом сезону.

Наполі втратив важливі елементи чемпіонського складу. Передусім подив викликає прощання зі Спаллетті. Тренер після свого найбільшого успіху в кар'єрі заявив, що втомився і потребує паузи. Однак дуже швидко опинився на новій роботі – з вересня він керуватиме збірною. В Неаполь приїхав Руді Гарсія. Цей фахівець уміє тримати команду на високому рівні й регулярно підкидає сенсації у кубкових турнірах. А от з грою на довгу дистанцію не завжди все чудово. Навіть Кріштіану Роналду не допоміг Гарсії виграти чемпіонат Саудівської Аравії.

На полі в чинних володарів Скудетто також є велика пробоїна. Пішов Мін Че Кім, в контракті якого була цілком прийнятна для Баварії клаусула. Рівноцінної заміни найкращому захиснику Серії А, звісно, ніхто навіть не шукав. Бразилець Натан спробує стати черговим відкриттям. У півзахисті більше немає Ндомбеле, але його от-от повинен замінити Габрі Вейга. Оце і всі перестановки. Хорошого правого вінгера в команді досі немає. Вся надія на Осімхена та Кварацхелію. Ось лишень нігерієць доволі частий гість у лазареті й гарантовано пропустить чатстину матчів через участь в КАН, а до техніки грузина вже всі звикли – з березня у нього нуль результативних дій у матчах за клуб і збірну. Словом, захистити титул буде надзвичайно важко.