"Футбол 24" виділяє найзнаковіші моменти другого ігрового дня в українській Прем’єр-лізі.
Туру, в якому проводиться Класичне дербі, інші матчі не потрібні. Власне, другорядними на тлі динамівської перемоги над Шахтарем у Харкові виглядають решта подій футбольного вікенду в Україні й зараз. Але то на перший погляд, бо другий тур поспіль гучних сенсацій уникнути не вдалося.
Самоствердження тренера Хацкевича
Зрештою, найголовніше, що інтрига в цьому чемпіонаті не вмерла вже на старті. Напередодні динамівців вважали приреченими і прогнозували, що після Класичного дербі у Харкові "гірники" підуть у відрив, який у ході сезону лише збільшуватиметься. Та тренер Олександр Хацкевич виявився не таким простим, як його намагалися зобразити. Замінивши у порівнянні з матчем на Суперкубок чотирьох виконавців, Олександр Миколайович разом зі своїм тренерським штабом зумів додати тактичним побудовам команди компактності. Тих катастрофічних розривів, які зробили Динамо приреченим 15 липня в Одесі, не було. Звичайно, не без долі удачі, але перемогли динамівці заслужено і тим самим дали суперникам зрозуміти, що київські чемпіонські амбіції мають підґрунтя, а не є даниною традиціям.
Людьми, яких повиганяв Ребров. 6 висновків Класичного дербі
Університет Мелікяна
Якщо лідерство Динамо сильно дивувати не повинне, то перебування на вершині поряд із киянами кам’янської Сталі стало справжньою сенсацією старту чемпіонату. Команда, яка в міжсезоння втратила усіх основних футболістів і за яку впродовж перших двох турів дебютували відразу восьмеро абсолютних новачків Прем’єр-ліги, виграла обидва поєдинки з "сухим" рахунком. І якщо поразку Зорі ще можна було списати на недооцінку в купі з особливостями підготовки Юрія Вернидуба, котрий сподівається вивести команду на пік форми до осені, то Чорноморець виходив на домашню зустріч проти кам’янців з максимальною концентрацією.
За чотири доби до того "моряки" провели гарний матч у Києві. Вони вели в рахунку в зустрічі з Динамо і мали б шанси на очки, якби суддя Юрій Грисьо призначив пенальті бодай в одній із двох суперечливих ситуацій у штрафному майданчику господарів. Власне, після цієї обнадійливої поразки хлопці Олександра Бабича сподівалися поповнити очкову скарбничку в матчі з суперником не таким грізним. І нагоди ж були. Кирило Ковалець навіть обвів голкіпера Германа Пенькова, однак пробиваючи по порожніх воротах, влучив у стійку. В другому ж таймі, ще за рахунку 0:0 Олексій Хобленко, який так майстерно використав нагоду відзначитися в Києві, пробив над перекладиною з лінії воротарської зони. Нарешті на останніх хвилинах у поперечину ударом головою влучив Олександр Азацький.
Сталь взяла своє завдяки дисципліні. Єґіше Мелікян – реаліст, він будує гру своєї команди, відштовхуючись від наявних можливостей підопічних. Так, у середині поля є міцна опора у вигляді братів Малакянів і Мар’яна Мисика. Лідером атаки можна назвати Ореста Кузика. Додав стрімкості правому флангові й новачок команди Олександр Тимчик. Але решта хлопців ще сирі. Втім, сумлінно обороняючись, свій шанс в ендшпілі зустрічі "сталевари" знайшли. В контексті гольової комбінації прийнято відзначати своєчасний пас Богдана Михайличенка на Кузика і майстерні дії Ореста в завершальній фазі. Однак темпу атаці задав, вирізавши м’яч вліво шведою, Ґор Малакян.
Сумне видовище на "Арені Львів"
Сталь, і Чорноморець можна назвати тренерськими командами. Досвідчених виконавців у "моряків" мало, а в кам’янців ще менше. Проте спостерігати за цим протистоянням було цікаво. Бо в діях команд простежувалася думка. На відміну від львівського "бий-біжи" у виконанні Вереса та Олександрії. Номінальних гостей якось зрозуміти ще можна. Команда Володимира Шарана готується до старту в єврокубках і вочевидь розпочала сезон на тлі втоми після отриманих на зборах навантажень.
Але що заважає грати, а не займатися порожньою біганиною рівненцям? Досвідчених виконавців Юрієві Вірту не бракує. З гравців основи дебютантами Прем’єр-ліги є лише брати Пасичі. Натомість Миколу Іщенка, Сергія Сімініна й воротаря Олександра Бандуру можна назвати аксакалами елітного дивізіону. Однак наразі проблисків чіткого ігрового малюнку в діях "народної команди" не видно. Два стартових матчі вона відіграла на 0:0 не стільки тому, що добре оборонялася сама, скільки завдяки беззубості атаки опонентів.
Другий пшик "Лос Карпатос"
Натомість гра Карпат фрагментами виглядала вельми красиво. Оригінально розставивши підопічних, амбітний іспанець Серхіо Наварро створив яскраву візуалізацію. Технічний опорник Маріо Аркес з двома крилами, які розходяться над ним: Голодюк і Худоб’як – вправо, Кльоц і Чачуа – вліво. Нахабно, динамічно. Але прагматичну Ворсклу такими знахідками не злякаєш. Полтавці пошматували суперника вмілим виконанням "стандартів". Розіграші штрафних дозволили гостям забити двічі, а ще моменти три вони після стандартних положень зіпсували.
Вирішальним же в матчі став епізод на початку другого тайму. Схема з самотнім Аркесом у ролі опорного хава – то ефектно на папері й коли іспанець елегантно перепасовує м’яч вправо-вліво. Але проблема ще й у тому, що Маріо любить пововтузитися з м’ячем, піти в обводку. Ось спробував він обвести у середині поля й Шарпара. Не вийшло. В’ячеслав брутально зім’яв красивого іспанця в центральному колі й розпочав контратаку, яку, обігравшись з Юрієм Коломойцем, сам і завершив.
З весни 2013-го, тобто з часу, поки Ворсклу очолив Василь Сачко, полтавці програли програли львів’янам лише один матч з одинадцяти. Один за одним пану Василю програвали Ніколай Костов, Олександр Севідов, Іґор Йовічевіч, Володимир Безуб’як, Олег Дулуб, Серхіо Наварро. Лише Сергій Зайцев єдину зустріч проти Ворскли завершив унічию. А Дулуб єдину в тих одинадцяти поєдинках перемогу здобув торік восени, коли полтавці не приховували небажання потрапляти в першу шістку.
Муки творчості Вернидуба
Найважче ж зараз Юрієві Вернидубу. В міжсезоння Зоря остаточно розгубила найбільшу свою принаду – стрімкі фланги. Олександр Караваєв пішов раніше, а Іван Петряк повернувся в Шахтар зараз. Владислава Калитвинцева, Руслана Бабенка, Владислава Кабаєва, Максима Луньова, яких взяли влітку, рівноцінною заміною кандидатам у збірну вважати складно. Процес адаптації бразильських новачків ще триває і Юрій Вернидуб поки випускати Леонідаса і Фрейтаса не ризикує.
Жорсткі, може навіть занадто сміливі експерименти позначаються на результаті. У першому турі луганці поступилися Сталі, мабуть, оптимальним наразі складом. Вчора ж проти Маріуполя вийшов експериментальний варіант основи, в якому по першому тайму виділялися лише опорний хав Дмитро Гречишкін і правий оборонець Артем Сухоцький. Рятівним же став вихід після перерви правофлангових Опанасенка і Калитвинцева. Врешті, Владислав віддав, а Євген забив і Зоря вимучила перше в сезоні очко.
Команда з іншої орбіти, переляканий Грисьо і зморені претенденти. П’ять висновків першого туру УПЛ