"Футбол 24" – про повний тріумф Роналду і трагедію Буффона. Арена "Мілленіум" стала свідком матчу із двома різними таймами.
Тайм, який перевершив усі сподівання
Сюрприз очікував вже на перших хвилинах. Адже господарем ситуації на полі став не Реал, як очікувалося, а саме Ювентус. Удари Ігуаїна та П’яніча змусили Наваса серйозно вступити у гру. У перші 8 хвилин "Стара синьйора" діяла практично еталонно: висока культура пасу, вмілий вихід з-під мадридського пресингу, нав’язування своєї ініціативи і намагання кожну атаку доводити до удару.
Наступна 10-хвилинка була відведена під вирівнювання сил. Реал застосував усі сили для того, щоб переламати перебіг подій. Юве оборонявся з імператорським спокоєм, проте перша ж позиційна помилка призвела до голу. Ключову роль зіграв Карвахаль, який здійснив забіг у вільну зону і якісно виконав передачу на Роналду. Буффон, який до того часу не вступав у гру, зреагував на долю секунди пізніше, ніж належало. До того ж, кіпера спантеличив Бонуччі, який намагався дотягнутись до м’яча.
Щоб відповісти на 500-й гол Реала в історії Кубка чемпіонів Турину знадобилося лише 7 хвилин. Гол Манджукіча – гідний лише фіналу. Таку красу не описати словами – її потрібно бачити.
Ювентус – Реал: Манджукіч неймовірним голом відповів Реалу
Гра пішла на зустрічних курсах, хоча команда Аллегрі все ж дещо частіше ходила в атаку. Дві компенсовані Феліксом Брихом хвилини сприймалися як найвище благо – і зовсім не хотілося робити паузу. Команди подарували футбол найвищого класу.
Важке поле і брудна гра
А тепер – про негатив. Ще до початку матчу смарагдовий газон "Мілленіума" псував картинку іржавими плямами по всьому периметру. Не одеський "Чорноморець", звісно, але є потенціал.
На такому полі дуже швидко спалахнули емоції, які трансформувалися в обопільну грубу гру. У першому таймі Фелікс Брих виписав три попередження – Дибалі, Карвахалю та Рамосу. Після перерви гірчичники посипалися кулеметною чергою: Кроос, П’яніч, Сандро, Куадрадо (одразу дві).
3 хвилини, які вирішили все
Після перерви на полі була лише одна команда – Реал. Штурм перших хвилин можна було списати на відчайдушне бажання фаворита встановити свої правила гри і отримати від них дивіденди у вигляді швидкого голу. Ювентус зачинився і очікував, поки град атак вщухне. І – не дочекався.
Шалений удар Каземіро на 16-ій хвилині другого тайму деморалізував Ювентус. Буффон пропустив метрів із 30-ти – не без рикошету від Хедіри, та все ж. А через 3 хвилини, після підключення Модріча правим флангом із подальшим прострілом у воротарський майданчик, інтригу можна було заносити в "червону книгу". Роналду просочився поміж К’єлліні і Бонуччі – далі справа техніки.
Рутина
Отримавши перевагу в 2 м’ячі. Реал, звісно, відійшов в оборону. У Ювентуса категорично нічого не вдавалося в атаці. Більше того, розпочалася серія попереджень та замін – паузи регулярно переривали наступальні потуги "Синьйори". Зокрема, на 77-ій хвилині замість Бензема на полі з’явився Гарет Бейл, який так мріяв зіграти бодай трішки на рідній землі.
Команда Аллегрі намацала горлянку суперника на 82-ій хвилині, заробивши перспективний штрафний. Але Сандро лиш трохи не влучив у дальній кут після подачі Алвеса. А далі ми стали свідками підлості.
"Голлівуд" Серхіо Рамоса
Після жорсткого підкату капітана Реала Хуан Куадрадо поклав руку на спину опоненту, від чого той впав, як підкошений, у пекельних муках. Колумбійця вилучили – Бог із ним. Питання до іспанського мачо і лідера команди: де його чоловіче достоїнство? Адже навіть якщо Куадрадо наступив йому на ногу (є така підозра, не підкріплена, щоправда, відеоповтором), випрошувати в такий спосіб вилучення для суперника, який програє 2 м’ячі за кілька хвилин до фінального свистка – це не по-джентльменськи.
Буффон
У ворота Юве влетів ще й 4-й гол – це вже не так важливо. Важливо, що у цій трагедії італійської команди найбільше шкода Джанлуїджі Буффона, який вкотре пройшов повз Кубок чемпіонів, але не здійняв його над головою. У перших двох голах він міг врятувати свою команду, але це в теорії. По інших двох м’ячах претензій до нього бути не може – Реал розіграв комбінації із базжальним розрахунком.
Роналду
Героєм фіналу, звісно ж, став Кріштіану Роналду. Хто, як не він? Якщо у Буффона кепський вечір, це означає, що на коні його кривдник. Перший гол Рона став для Реала 500-м у Кубку чемпіонів, а друге влучання – це 600-й гол у кар’єрі самого португальця. Фінальний дубль вивів його на перше місце у списку снайперів євросезону – 12 голів проти 11-ти у Ліонеля Мессі. Навіть тут здобуто принципову перемогу! Реал і його феномен у футболці під 7-м номером встановили ще ряд рекордів, які перелічувати тут немає резону – ви про них прочитаєте в усіх інформаційних стрічках. Але з цього напрошується головний висновок: колекція Роналду із 4-х "Золотих м’ячів” дуже близька до поповнення.
Фінал, який так перспективно розпочинався, закінчився грою "в одні ворота". І це не стільки провина Ювентуса, як заслуга самого Мадрида.