"Футбол 24" побував на матчі Карпат проти Чорноморця, де на перший план вийшло протистояння львівської команди і її ультрас.
За кілька годин до матчу Львів накрило фірмовим затяжним дощем. Подумалось, що це на руку Карпатам. І не тому, що вбивча суміш знаменитого карпатівського духу та львівських опадів зазвичай приносила "зелено-білим" успіх. Просто в таку погоду на стадіон апріорі прийде менше вболівальників, ніж могло б. Отже, грати перед майже порожніми трибунами після попередніх провалів не так соромно. Щодо карпатівського духу, то його немає вже багато років, і найближчим часом не передбачається.
Підіймаюся до стадіону "Україна" з боку вулиці Василя Стуса. Неподалік арени припарковані два міліцейські "Еталони" і білий бусик. Де-не-де через рясні калюжі перестрибують поодинокі вболівальники під парасолями. Перший кордон контролю проходжу без проблем. На другому – детальний обшук. Довіривши стюарду свою парасолю, сумлінно демонструю вміст рюкзака. Пильне око хлопчини не оминає навіть потаємних кишеньок. Після цього – обмацування з голови до п’ят. "Семки есть? А если найду?" :)) Насіння немає, заборонених предметів також – можна йти на матч.
До віп-ложі прибув Мирон Маркевич. Тренер одразу потрапляє у тісне оточення вболівальників із розами Чорноморця. Селфі, ще селфі! Неподалік яскраво розфарбовані дівчатка підходять до кожного і намагаються подарувати повітряні кульки із логотипом відомої мережі супермаркетів. Люди здебільшого відмовляються – усі насуплені, бо погода така ж, як і гра Карпат.
Головне питання вечора: як ультрас Карпат прийматимуть свою команду після погромів в Івано-Франківську. Один із учасників фан-руху зізнався "Футбол 24", що ці футболісти, і навіть капітан Худоб'як, остаточно втратили їхню повагу. Відбудуться нові акції протесту? А може ультрас узагалі проігнорують цей поєдинок і сектор буде остаточно порожній?
Карпати вийшли на розминку, а їх вже очікували розтяжки, де чорним по білому подавалося кілька меседжів: "A.C.A.B.", "Ми – Карпати, ви – заробітчани", "Помреш на полі або поза ним!", "Риба гниє з голови, а Карпати з носа". Для тих, хто не в курсі: "Ніс" – це прізвисько генерального директора клубу Юрія Дячука-Ставицького. Поміж полотнищами сновигали не більше двох десятків ультрас, проте перед стартовим свистком у сектор зайшли основні сили фан-руху. Отже, буде спекотно!
Перші акорди гімну, під який Карпати виходять на домашні матчі, заглушили вибухи петард. Львівські фанати влаштували потужний арт-обстріл території за воротами, у які в першому таймі довелося стати Романові Мисаку. Канонада не припинялася упродовж всього першого тайму. Жменька (близько тисячі) звичайних уболівальників реагувала на таку акцію скептично. "Ти в беркут стріляй, а не по своїх", – вигукнув особливо обурений чолов'яга. Його слова потонули у нових вибухах.
Швидкий гол, забитий Гладким, помітно пожвавив понуру публіку. Натомість ультрас Карпат продовжували моторошну мовчанку. Кілька десятків одеситів, які розташувалися у гостьовому секторі, без проблем задавали тон поєдинку. Їм також вдалося пронести на арену солідні запаси піротехніки, тож гриміло по обидва боки стадіону.
На 30-ій хвилині Чорноморець зрівняв рахунок – класний м'яч вдався Хобленку. Львівські фанати перервали своє мовчання і поаплодували суперникам. Символічно! А потім знову посипалися петарди. Одного разу снаряд вибухнув прямісінько у фан-секторі – під дахом це сприйняли зі сміхом. Мовляв, так вам і треба. Щоб урізноманітнити розваги, окремі ультрас проникали у сусідні сектори без глядачів і закладали петарди на пластикові крісла. Від вибуху сидіння роздроблювало на дрібні шматки.
Після перерви стало спокійніше. Канонада вщухла. А на 60-ій хвилині стадіон ахнув. Ультрас вистрелили з ракетниці. Червона цятка здійнялася в небо і, пролетівши уздовж всього стадіону, приземлилася десь за трибунами. Після цього – ще одна несподіванка. Фанати зарядили: "Леви! Леви! Зелені леви!" Потім була перекличка із одеським сектором – "Слава Україні! Слава нації! Україна – понад усе" і невмирущий хіт Братів Гадюкіних "Ми – хлопці з Бандерштадту". Невже ультрас пробачили свою безталанну команду?
Матч наближався до закінчення. Чашу амфітеатру з обох боків вкутав густий туман – ультрас спалювали залишки піротехніки.
Момент істини. Чи підійдуть карпатівці до своїх прискіпливих ультрас? Як на це відреагують у фан-секторі? Фінальний свисток застав Карпати в обороні власних воріт. Хлопці у біло-зелених футболках розвертаються у бік роздягалень і, опустивши голови, покидають газон. Їм у спину звучить вже знайоме: "Ми – Карпати, ви – г*вно!", "Нах*й з поля!"
Перемир'я не буде.
Під трибунами на команду чекають правоохоронці і працюють телевізійники. Ірина Худоб'як разом із двома дітьми виглядає свого чоловіка. Неподалік курить Олег Смалійчук, який минулого тижня публічно взяв на себе провину за провальні результати Карпат. Спершу стадіон покидає автобус із Чорноморцем. Щоправда, перед тим, як зайти у салон, Олег Дулуб тепло спілкується із львівськими друзями. Ще кілька місяців тому він очолював Карпати і ніщо не віщувало лиха для "зелено-білих".
Біля виходу зі стадіону відбувається найцікавіше. Правоохоронці вишикували кордони по обидва боки від автобуса Карпат. Усіх роззяв просять покинути територію, вийшовши за межі периметру, який охороняється. Навіть журналістська акредитація для копів – не указ. Лише підійшовши до їхнього командира, отримую дозвіл залишитися. Поруч стоять четверо силовиків із важким озброєнням. Кийки у них прикріплені до захисних лат на ногах, а на грудях висять довгі рушниці – найімовірніше, помпові. Ультрас немає.
Одним із перших "Україну" покидає Ігор Худоб'як разом із сім'єю. Виходять деякі легіонери – Аркес, Кортеджано, Ді Франко. Артем Федецький також прямує до автобуса, зупинившись лише для того, щоб роздати кілька автографів. Через кілька хвилин Федецький опиняється біля автівок поліції, де довго розмовляє із загадковим чоловіком у світлій куртці із капюшоном. Бесіда продовжується і поруч з дверима в автобус. Очевидно, що співрозмовник Феді – представник ультрас.
Після діалогу чоловік підходить до ще кількох хлопців у капюшонах. "Те, що хотів почути, я почув", – ділиться враженнями. Усе це відбувається перед очима Редвана Мемешева, який не квапиться займати своє місце в салоні. Одним із останніх стадіон покидає Олександр Гладкий. Форвард помітно накульгує.
За мить водій тисне на педаль і зелений автобус у супроводі поліції зникає в сутінках. Що буде далі – не знає ніхто. Карпати на дні – у турнірному та психологічному плані. Здається, що такої кризи у новітній історії клубу ще не було. "Із цієї ж*пи ми не виліземо навіть через кілька місяців", – вважають львівські уболівальники.