Дмитро Джулай про матчі Нідерланди – Англія (5:2) та Франція – Швеція (4:2). Чемпіонат Європи U-17 отримав першого учасника плей-офф, а також збірну, яка достроково припинила боротьбу за титул.
У голландській оранжереї ростуть нові таланти. Так, це банально, так це кліше, але це факт. Й інакше не скажеш після півторагодинного елегантного мерехтіння таких упізнаваних помаранчевих футболок. Після цих витончених колективних маневрів, що забезпечили переконливу перемогу над англійцями. Ще у першому таймі, коли суперник двічі виходив уперед, голландці все одно виглядали краще. Вони діяли розкутіше, різноманітніше і значно мобільніше, аніж у першому турі, коли переграли шведів більш буденно.
"Професіональний футбол – це війна". Тренер, який тотально обіграв Лобановського
Важливо було те, як швидко та безапеляційно вони зрівнювали рахунок. Адже ці пропущені м’ячі не були форою супернику, яку голландці йому давали, щоб додатково мотивувати себе самих. Англійці за останні роки виграли достатньо титулів у різних вікових категоріях, щоб у кожного наступного покоління не було комплексів неповноцінності.
Тож якщо цього разу гра команди Стіва Купера не була настільки ж багатогранною, як у суперника, англійці, особливо у першому таймі, знаходили, як організувати власні атаки. Рахунок відкрили завдяки надійному методу – удар головою після подачі з кута поля. Вдруге відзначилися вже з 11-метрової позначки. Також непогано використовували розрив між лініями, що утворювався, коли голландці пресингували біля чужого штрафного. Варто було англійцям пройти першу лінію цього пресингу, як відкривалися непогані перспективи, бо швидкості та техніки їм теж не бракує, й у таких випадках голландці мусили фолити.
Однак їхні власні атаки були все ж масштабнішими. Це при тому, що флангові захисники діяли відносно стримано: забезпечували належну підтримку, але не опинялися поперед форварда у кожній атаці. Глибину та силу цих атак забезпечувала невтомна робота хавбеків та групи атаки, які блискуче поєднували швидкі довгі передачі, що міняли напрямок наступу, з різкими, короткими пасами, що створювали пробоїни у захисті англійців. Саме такі мережива передач увінчали завершальні удари у кожній з трьох результативних атак першого тайму.
У кожній була своя родзинка. Ідея першої полягала в тому, щоб миттєво використати переміщення Броббі у штрафному майданчику. І тільки-но він отримав м’яч – увігнав його в сітку потужним ударом. Банніс забивав після того, як м’яч відскочив до нього від штанги, коли англійці відчайдушно, й щоразу марно, намагалися заблокувати або пас, або удар. І зрештою красивому, підкрученому удару Хансена передувала комбінація, що рухалася з правого флангу до центру і не затрималася там, тому що Броббі спокійно пропустив м’яч далі, коли захисники вже налаштувалися на будь-яку іншу його дію.
Гравців збірної Нідерландів важко було систематизувати, упхнути в прокрустове ложе поділу на амплуа. Легкість та гнучкість у роботі з м’ячем дозволяла уявити майже кожного з них на якійсь іншій позиції. Іан Матсен, зрештою, відіграв перший тайм на лівому фланзі оборони, а після перерві діяв у центрі півзахисту.
Дублінське небо вміє дурити: стартові перемоги Іспанії та Італії на Євро-2019
У другому таймі, до речі, англійці почали дуже добре. Коул Палмер знову вражав класним дриблінгом, Мігель Азіз пробив зі штрафного у штангу. Англійці починали демонструвати, що й у них є кому і обіграти один-в-один, і запустити тривалий контроль м’яча на половині суперника. Тож пенальті Броббі на 58-й хвилині був дуже вчасною відповіддю на цю активність. А помилка голкіпера після удару Юнювара ще за три хвилини остаточно “заспокоїла” англійців. Купер ще закликав своїх підопічних: Keep going, однак не зупинялися і продовжували атакувати на будь-який смак голландці, які могли забити ще кілька м’ячів.
Організатори турніру “подбали” про журналістів. Два дублінських матчі цього ігрового дня поставили один за одним, без хоч би годинної перерви. А це означало, що хай як швидко ти б не доїхав до іншого стадіону, кілька хвилин зустрічі Франція – Швеція пропускав гарантовано. Залишалося тільки сподіватися, що нічого важливого за цей час не станеться. Так воно й було. Забили всього лише два м’ячі, а третій застав прямо на вході на трибуну. І потім довелося мучитися філософським питанням: “Як же шведи забили два й були попереду?”
Цікавив не тільки технічний бік справи, бо ці голи можна було потім подивитися, а й загальний малюнок гри. Бо французи діяли настільки позиційно грамотно, що два пропущених м’ячі здавалися аномалією.
Були відрізки, коли вони наглухо закривали суперника й передбачали його задуми ще до того, як ті у шведів з’являлися. Тиск цей шведська команда не витримувала і тоді головним героєм ставав Аділь Аушиш, який щоразу опинявся на оптимальній позиції для завершального удару із легкістю, що здавалася прогулянковою, а насправді лише підкреслювала мобільність, грамотність футболіста та амплітуду його переміщень.
Вигравши перший тайм 3:2, французи вже не були налаштовані не те що на частий обмін забитими м’ячами, а й навіть на обмін атаками. Тож коли Жан-Клод Жюнтіні відчув, що позиційні лещата трохи втрачають міцність, на полі з’явився Енцо Мійо, аби зберегти стрункість ігрової постави.
Отже саме у цій групі визначилися перший чвертьфіналіст турніру (Нідерланди) та перша команда, що втратила шанси на продовження боротьби (Швеція).
Дмитро Джулай, спеціально для Футбол 24 із Дубліна
Дублінське небо вміє дурити: як проходив перший день Євро-2019 (U-17)