Дмитро Джулай рапортує про чергові матчі чемпіонату Європи U-17: Франція впевнено обіграла Нідерланди (2:0), Ірландія розписала нічию із Бельгією (1:1).
Лише наприкінці першого тижня турніру ірландська столиця нарешті познайомила гостей чемпіонату зі своєю фірмовою погодою. Одноманітний дощ періщив години до п’ятої, але дорогою на стадіон ще можна було плекати надію на нову зустріч із жовтогарячою командою Петера Ван Дер Вена. Проте цього разу вона постала блідою й неповносилою.
Мелайро Богард та Дірк Пропер. Лише ці двоє залишилися у стартовому складі збірної Нідерландів порівняно з яскравим матчем проти англійців. Попри те, що суперником була сильна команда Франції, наставник голландців все ж вирішив, що масштабна ротація не завадить, оскільки до чвертьфіналу вже вийшли.
Дублінське небо вміє дурити: Нідерланди – перший чвертьфіналіст Євро-2019
Користь таких разових акцій здебільшого оцінюють постфактум, ледь не після завершення виступу команди у турнірі. Випадків, коли подібні рясні зміни є нормою, дуже мало. Наприклад, минулої осені збірна Японії виграла чемпіонат Азії Ю17, хоч склад від однієї гри до іншої мінявся досить суттєво. Вочевидь наставник японців небезпідставно вирішив – якщо йдеться про найкращих у країні в своїй віковій категорії, то й кожен із них має демонструвати це на полі.
Поза всяким сумнівом те саме можна сказати й про включених до заявки голландців. Однак виступ резерву був далеким від рівня попередніх матчів. Французам знадобилося 20 секунд, щоб забити. І якщо у поєдинку з Англією швидко пропущений м’яч лише додатково підбурив на активну гру, цього разу бажаної динаміки команда не мала.
Французи захищалися нижче, аніж проти шведів, але зберігали зразковий порядок. У них турнірна мотивація була, гол вже на першій хвилині аж ніяк не розслабив, так само, як і другий м’яч на 11-й хвилині. Досить кволі спроби голландців створити хоч якусь гостроту в атаці ні до чого не призводили. “Другий” склад провалював “прослуховування”.
Три заміни у перерві не надто покращили гру в атаці. Спроб, може, й стало більше, але якість залишалася низькою. Та й французи не мали наміру випускати перше місце. Тож надії побачити повнокровну боротьбу довелося відкласти до матчу господарів із бельгійцями.
У ньому господарям турніру потрібно було виграти, щоб пройти далі. Але як саме будувати гру? Питання зовсім не буденне для ірландської команди. Перша збірна вочевидь діяла б обережно й не заперечувала б проти нічийного результату аж до останніх хвилин, щоб тоді й завдати вирішального удару. Однак у складі, зібраному для цього чемпіонату, є достатньо гравців, які впевнено працюють з м’ячем і можуть запропонувати трохи більше, аніж відчайдушно хоробре сидіння у власному штрафному майданчику.
Досить довго гра була динамічною та рівною, без чиєїсь вагомої переваги. У перші півгодини ірландці трохи частіше наближалися до воріт, але випади бельгійців були дещо гострішими. У них вже традиційно виділявся швидкістю й технікою Доку. І так само, як у попередніх матчах, час від часу загравався й приймав не найкращі рішення. Тим не менш, коли бельгійці відкрили рахунок, якраз 11-й номер все організував.
Варто відзначити, що у цьому епізоді підставив партнера правий атакувальний хавбек ірландців Шон Кеннеді. До 65-ї хвилини, здавалося б, можна було зрозуміти, що залишати Доку сам-на-сам із правим захисником не бажано. І все одно Кеннеді здалеку спостерігав, як бельгієць прискорюється, обігрується з Ель-Хаджем і залишає позаду Шона МакЕвоя. Бити, до речі, Жеремі вирішив сам, із гострого кута, і воротар цей удар парирував. До честі Доку він не лише встиг дотягнутися до м’яча, а й цього разу миттєво обрав оптимальний варіант. Швидка передача на Калуліку дозволила тому забити у порожні ворота.
У другому таймі гра стала ще відкритішою, команди частіше обмінювалися швидкими атаками, тож пропущений м’яч ірландців особливо не засмутив. Вони продовжували свою роботу, одним із головних натхненників якої був опорний хавбек Джо Ходж. Окрім вміння добре обрати позицію та жорстко поставити ногу в боротьбі, він ще й напрочуд грамотно розпоряджався м’ячем. Деякі маневри 16-річного хавбека “Ман Сіті” були зрілими та впевненими. Тренер молодіжної збірної й майбутній наставник першої команди Стівен Кенні відзначив, як Ходж читає гру.
Джеймс Фурлонг із клубу “Шамрок Роверс”, на стадіоні якого проходив цей матч, запам’ятався хорошим виконанням стандартів у поєдинку з чехами, і не гірше він це робив й у вирішальні хвилини. Саме після його вивіреного штрафного на дальню штангу забив Тімі Собовале. Ще один футболіст, що залишив приємне враження. Спокійний, розважливий центральний захисник, який не втрачав голови навіть під пресингом.
Отже, збірна Ірландії завершила турнір без жодної поразки, але виявилася єдиною, хто не обіграв грецьку команду, і той пропущений на останніх секундах першого туру м’яч суттєво вплинув на подальший перебіг подій у групі. Назагал виступ господарів можна назвати гідним, й тим більше здивувало, що відсотків 95 глядачів (а їх зібралося майже п’ять тисяч) дременули з трибун одразу після фінального свистка, навіть не подякувавши команді.
Дмитро Джулай, спеціально для Футбол 24 із Дубліна
Дублінське небо вміє дурити: Німеччина та Ісландія розчарували, Іспанія – у плей-офф