"Футбол 24" розповідає про найбільшу зірку нового покоління англійського футболу, яке може повернути "синів Альбіону" на світові вершини.
Деле Аллі – "наступник Гаскойна", який фактично втратив обох батьків, перевершив легенд, отримує жалюгідну зарплату і має всі шанси перейти в якийсь Реал. Від нього кілька разів відмовлялись ті, на кого він рівнявся. Та Деле ніколи не здавався. Просто не пробачав не забував нічого. Страх не має з ним шансів. Нахабний, спритний та вибуховий. Він не просто грає у футбол – на полі 22-річний показує свій грандіозний талант і норовистий характер, яким наділило непросте життя. Перед вами просто Деле (забудьте про Аллі) і його повчальна історія.
Не загриміти б у буцегарню
Десь у темних закапелках Мілтон Кінс розташовані дворики, куди навіть удень не рекомендовано потрапляти. Там виріс і наш герой. "Усі діти з нашого подвір'я курили або грабували квартири", – пригадує мати Баміделе Джермейна Аллі. Малого футбольного генія ледь не вигнали зі школи. Його перспективи були критично низькими. Хуліган і задирака. Іншим важко було вижити у таких умовах.
Мати між пляшкою і сином обирала алкоголь і наркотики. Зрештою, і неї було ще двоє синів, і кожен від іншого батька. Хлопця викинуло в життєвий океан, і нікому не було діла, чи випливе він, чи залишиться черговою жертвою патологічних районів. Свою байдужість до долі свого малого Деніз Аллі пояснювала турботою і страхом, що кримінальне середовище зробить з нього звичайного бандита.
Через постійні сварки з дружиною батько Деле покинув сім'ю, коли хлопчику було декілька рочків. Вони ще бачились потім, коли батьківський інстинкт раптово брав гору, але ділова зайнятість тата переважала – він їздив по всьому світу, щоб розширювати бізнес.
Футбол замість банди – порятунок в останній момент
Наша улюблена гра стала тим моментом, який змінив його життя. Міг вступити у вуличну банду, проте у 13 опинився у прийомній родині, яка поставилась до нього краще, ніж рідні. Там він здружився зі своїм новим братом, який згодом став представляти його інтереси. У мами Аллі гроші були на все, крім записати його у футбольну школу. Усякі там дурниці, дитячі забаганки.
Нова сім'я, хоч і юридично не оформлена у такому статусі, дала йому все. Але насамперед те, що тепер він міг займатись у школі нижчолігового МК Донс і радіти своєму улюбленому заняттю. Він віддячив своєму "братові" з сімї Хікфордів, подарувавши йому маєток за 2 мільйони фунтів. Показовий факт, який стане ще цікавіший, коли розкриються подробиці стосунків з батьками, що наважились на камбек.
"Хотілось вбити цього гівнюка після такого"
Перший тренер Карл Робінсон був шокований, коли прем'єрним дотиком Аллі до м'яча була гра п'ятою. Це зараз він з посмішкою згадує, що "хотів вбити малого гівнюка" за таке. Безсоромний 16-річний півзахисник регулярно робив посміховисько із набагато старших та "поважніших" суперників. Ті погрожували переламати йому ноги, а він тільки посміхався і грав у свій радісний футбол.
Йому ледь виповнилось 18, а у матчі проти Реала він осоромив Луку Модріча. Зірковий хорват, який дозволив прокинути м'яч собі поміж ніг, тільки вилаявся в його бік. "Ах, ти ж погань". Заслужені дядьки ще довго не могли второпати, що настав його зоряний час. Його метою було не принизити когось, а просто грати собі в той сонячний футбол, який показував один із двох головних кумирів дитинства – Роналдінью.
"Я краще грав з жовтою після першого тайму. Він такий же"
Маурісіо Почеттіно може зрозуміти Деле, як ніхто. В обох реноме скандалістів і важливих гравців свого клубу. Екc-гравець Еспаньйола любив отримувати вилучення не менше, ніж забивати голи. "Це добре, що Деле поводиться так. Що він нечемний і зухвалий. Без цієї риси його футбол не був би таким привабливим", – так наставник Тоттенхема коментував чергову брутальну витівку Аллі.
"Він показував нам з Дайєром відео своїх матчів, коли грав за Еспаньйол. Там було і те, як він забиває голи, і те, як б'є людей. Ти розумієш, що тобі не варто злити такого свого тренера", – пригадує Деле зі своєю традиційною доброю посмішкою. "Я завжди намагався заробити жовту картку в першому таймі. З жовтою гралось краще", – не без самоіронії оцінює свою ігрову кар'єру Почеттіно.
Аллі в перші сезони дуже чато грубо фолив, отримував багацько жовтих і через боксерський удар по животі Клаудіо Якоба його навіть дискваліфікували на 3 матчі. Зараз спровокувати півзахисника вже не так легко. Він сам каже, що повинен був зробити ці помилки та правильні висновки.
Батько король і зустріч з президентом
Коли стало зрозуміло, що син вбився в люди, на горизонті знову з'явився батько. Кехінде Кенні Аллі є королем одного з найбільших племен Нігерії. Людина не бідна. Він навіть організував президенту цієї африканської країни зустріч з юним талантом Тоттенхема. На ній йшлось, зокрема, про те, щоб Аллі, згадавши про своє коріння, обрав збірну "суперорлів".
Однак для Деле поняття сім'ї і рідного дому більше зовсім не пов'язані з Нігерією. Коли біологічні батьки почали шукати зустрічей з ним і ледь не переслідувати на матчах Тоттенхема, їм вдалось це лише раз. Коротка бесіда відбулась на паркінгу "Вайт Харт Лейн". Після цього їм було виписано пожиттєву заборону на відвідування стадіону в разі повторення інциденту.
Батьки зрозуміли, що нічого не отримують від сина. Ні грошей, ні прощення. "Прізвище Аллі для мене немає ніякого емоційного значення. Називайте мене тільки Деле". Фактично його вже некоректно називати Аллі. Татом і мамою він може називати лише тих незнайомих раніше людей, які прийняли його у свою сім'ю, як рідного.
Величчю таланту нагадує Гаскойна самому серу Алексу
Деле Аллі, або краще просто Деле. Неймовірний талант, який почав своє сходження ще в 16 років, а у 20 перевершив таких легенд, як Девід Бекхем, Стівен Джеррард чи Френк Лемпард. За перші 63 матчів в АПЛ юнак доклався до 40 голів (забив сам або асистував). Навіть форвард Руні такого собі не дозволив. "Мабуть, найкращий молодий півзахисник з тих, яких мені довелось побачити за багато років. Можливо, з часів Гаскойна", – така характеристика від сера Алекса Фергюсона нікого не дивує.
Деле трохи універсальніший за всіх згаданих легенд. При Почеттіно він грав одного з двох опорників, був простим центральним й атакувальним півзахисником і грав на лівому фланзі. Улюблена позиція? 10 з половиною, жартує сам гравець. Пробити здалеку, здійснити красивий трюк чи дриблінг, відпахати у захисті – для нього не існує роботи, яку він відмовиться виконувати. "Коли ти даєш йому поганий пас, він виконує важку роботу, аби трансформувати його в гарний", – відзначає улюблений партнер з лінії атаки Харрі Кейн.
Магічний дотик
Можливо, у поточному сезоні місцями він дещо збавив оберти (12 голів і 17 асистів за 44 матчі – "поганий" результат тільки порівняно з ще кращим показником минулого сезону), однак все ще здатен показати шматочок своєї магії. Відкривання, бразильський прийом і удар – у голкіпера Челсі в недавньому матчі не було шансів.
Він мріяв грати за Ліверпуль – йому пошкодували грошей
Деле все ще отримає жалюгідно мало як для гравця свого рівня. До 3-х мільйонів фунтів дотягує хіба що з бонусними. У того ж президента Тоттенхема, скупердяя Леві у 2 рази вищий оклад! І це насправді дуже несправедливо.
Як і те, як з ним вчинили у Ліверпулі. Він помріяв грати за цей клуб, як інший його кумир Стівен Джеррард. Можливо, Брендан Роджерс і побудував би успішний колектив, якби боси "червоних" не зажали 4 тисячі фунтів на тиждень для юного таланта з нижчої ліги. Тоттенхем запропонував цілих 15 і назавжди завоював серце нашого героя. Він краще покінчить з футболом, ніж перейде у ворожий "шпорам" Арсенал.
Вміє бути дуже вірним. Він може змінити долю англійського футболу та завоювати топ-чемпіонат за межами Альбіону. Зараз же просто фокусується на новій меті – стати вже не просто найкращим молодим гравцем АПЛ і таки виграти з Тоттенхемом бодай якийсь трофей. І гравець, і клуб це заслужили.