"Футбол 24" підбиває підсумки іспанського сезону. Мессі, Бензема та Суарес влаштували шоу, але найкращим виявився недооцінений Реалом універсал.
Чемпіон: Атлетіко
Ліга чемпіонів: Атлетіко, Реал, Барса, Севілья, Вільяреал
Ліга Європи: Реал Сосьєдад, Бетіс
Виліт: Ейбар, Вальядолід, Уеска
Найкраща команда – Атлетіко
Атлетіко сповна скористався кризою двох іспанських грандів. Чемпіонство мадридців – закономірне. Вони продемонстрували кращу регулярність на довгій дистанції. Однак дебютна перемога філософії "чолізму" у 2014-му викликала значно більше емоцій, ніж зараз. По-перше, 7 років тому Сімеоне клав на лопатки Мессі та Кріша на піку, по-друге – прагматизм власника легендарних "кохонес" трохи приївся. Та й загальний рівень чемпіонату помітно впав: четверта найгірша результативність у XXI столітті (953 м’ячі), найнижча середня кількість голів за матч у топ-5 лігах (2.50).
Висока щільність нагорі не повинна вводити в оману. Перемога Атлетіко – це передусім перемога менеджменту. "Індіанці" мали хороший проект, Реал з Барсою – ні. Останні зробили усе, аби на площі Нептуна відбулися масові гуляння. "Блаугранас" потонули в інституційній кризі, а "бланкос" підкосили травми (61 протягом сезону) та коротка лава. "Матрацники" найкраще пристосувалися до коронавірусного календаря, але втриматись на вершині буде непросто. Третя "реконкіста" Лапорти і новий проект Флорентіно – вже у процесі.
MVP – Маркос Льоренте
Фанатів Бензема, Мессі та Суареса просимо зберігати спокій. Ми обираємо найкориснішого (MVP), а не найкращого гравця ліги. Так, уругвайський бомбардир виконав справжній подвиг, наколотивши майже третину голів Атлетіко (21 з 67-ми), проте центральною фігурою команди Сімеоне був не він. Душа та серце "матраців" у сезоні 2020/21 – універсальний солдат Маркос Льоренте. 26-річний вихованець Реала, який розпочинав на позиції опорного півзахисника, засяяв новими барвами в атаці – 12 м’ячів, 11 асистів. Футбольний "дабл-дабл" на вагу золота.
Далі – про космос. Лео залишається футбольним монархом Іспанії, легко вигравши перегони найкращих снайперів. Трофей "Пічічі" йому дістається вп’яте поспіль (30 влучань). Той же Бензема тягнув знекровлених "бланкос" на власних плечах (23+9), та зусилля обох виявилися марними. Адже будь-який інший результат, крім чемпіонства, вважається провалом як для Барси, так і для Мадрида.
Відкриття сезону – Педрі
18-річний кантерано Лас-Пальмас прогресує зі швидкістю метеорита. Дебютний сезон Педрі в еліті – справжня казка. Хавбек, який не підійшов Реалу, дістався каталонцям за 7 мільйонів євро, а вже через 9 місяців його вартість злетіла до 70. Цікаво, що Роналд Куман навіть не підозрював, з ким має справу. Ба більше, нідерландський фахівець начебто хотів позбутися канарського "мага" минулого літа (клуб розглядав кілька варіантів з орендою). Та усе змінило перше ж тренування. Куман і його помічники спостерігали за Педрі з роззявленими ротами.
Юний плеймейкер швиденько став основним, провівши у Ла Лізі 37 поєдинків (2.425 хвилин). У його активі – 3 голи і стільки ж результативних передач. Крім цього, Педрі почав викликатися до табору збірної Іспанії, кольори якої захищатиме на Євро-2020. Феномен.
Найкращий тренер – Дієго Сімеоне
Чемпіонство "кольчонерос" було б неможливим без харизматичного наставника. За два сезони до того, як аргентинець очолив Атлетіко (грудень 2011-го), команда фінішувала 9-ю та 7-ю відповідно. Разом з ним – не опускалася нижче третього місця. Це вже 8-й трофей Сімеоне з мадридським клубом у якості тренера. За останні 10 років "матрацникам" виграли стільки ж титулів, як за попередні 26. Раніше тільки легендарні Рікардо Самора (1939/40, 1940/41) та Еленіо Еррера (1949/50, 1950/51) двічі приводили мадридців до перемоги в Прімері. Атлетіко не демонстрував чогось екстраординарного, але й нижче власного рівня не опустився, на відміну від конкурентів. Стабільність – ознака класу, чи не так?
Топ-менеджмент – Севілья
Мончі – геній. В Римі не вийшло через конфлікти з керівництвом. Повернувшись додому, він провів розкішну трансферну кампанію: Кунде, Дієго Карлос, Жоан Жордан, Буну, Акунья, Окампос, Сусо, Ракітіч, Папу, Де Йонг… Ідеальне поєднання молодості з досвідом. Найбільший успіх – підписання французького центрбека. 22-річний Кунде прийшов з Бордо за 15 мільйонів євро, нині його оцінюють у 80. Реал, ПСЖ та обидва манчестерські гранди вже вишикувались у чергу. Севілья з тандемом Мончі-Лопетегі набрала рекордну кількість очок у власній історії (77) та реально боролася за чемпіонство. У вирішальний момент забракло свіжості.
Найбільше розчарування – Валенсія
Пітер Лім на практиці показує, як не потрібно керувати футбольним клубом. Вгадайте, якого президента найбільше ненавидять власні фани… Бінго! Після приходу азійського магната Валенсія скотилася на дно. У лютому "кажанам" справді загрожувало пониження у класі. Габріел Пауліста розридався після розгромної поразки від Хетафе – той епізод став найкращою ілюстрацією провального сезону "лос чес" (13 місце, 43 очки).
Історичний гранд, який на початку "нульових" вигравав чемпіонство і двічі поспіль пробивався до фіналу ЛЧ, перебуває в руїнах. Проблиски надії з’явились у 2019-му, коли нинішній спортдир Лапорти – Матеу Алемані – зібрав для Марселіно більш-менш конкурентний колектив. Однак Лім дуже швидко усе поламав. Минулого літа на двері вказали Парехо та Коклену – обоє стали ключовими гравцями сенсаційного Вільяреала Емері. У міжсезоння на Местальї очікується чергова чистка, тепер вже під керівництвом скандального Бордаласа.
Найкращий трансфер – Луїс Суарес
Уругвайський форвард з ганьбою покидав Камп Ноу восени 2020-го. Він потрапив до списку "жертв" псевдореволюції Жозепа Бартомеу – мабуть найгіршого президента в історії Барселони. Суареса, третього найкращого снайпера "блаугранас" за усі часи (198 голів), відсторонили від тренувань і виставили на трансфер. Луїс розглядав лише 2 варіанти: Ювентус або Атлетіко. Оскільки процес отримання італійського паспорта перетворився на фарс, "матрацники" перехопили ініціативу. Барса отримала смішні 7 мільйонів євро, підсиливши водночас прямого конкурента. Що було далі, усім добре відомо. Уругваєць настріляв 21 гол і став одним з головних архітекторів чемпіонства Атлетіко
Символічна збірна Ла Ліги 2020/21
Облак (Атлетіко) – Савіч (Атлетіко), Кунде (Севілья), Пау Торрес (Вільяреал) – Карраско (Атлетіко), Модріч (Реал), Педрі (Барселона), Льоренте (Атлетіко) – Мессі (Барселона) – Бензема (Реал), Суарес (Атлетіко)
