Сезон ЛЧ 2003/04 Порту розпочинав у званні чинного володаря Кубка УЄФА. Після такого успіху у другому за силою єврокубковому турнірі команду молодого наставника Жозе Моурінью почали сприймати серйозно і найсильніші клуби континенту. На стадії групового турніру ЛЧ чемпіон Португалії потрапив до однієї групи з мадридським Реалом, Марселем та Партизаном. До плей-офф "дракони" вийшли з другого місця свого квартету вслід за Реалом, а в 1/8 фіналу на них вже чекав не менш грізний Манчестер Юнайтед сера Алекса Фергюсона. "Червоні дияволи" свою групу виграли в боротьбі зі Штутгартом, Панатінаїкосом та Рейнджерс.
І Порту, і Юнайтед програли в груповому турнірі лише по разу. "Дракони" вдома з рахунком 1:3 поступилися Реалу, манкуніанці ж дозволили собі слабинку в Німеччині, несподівано програвши Штутгарту – 1:2.
Перший матч між Порту та МЮ проходив на новенькому "Ештадіу ду Драгау", побудованому до Євро-2004. Гра проти іменитих англійських гостей мала стати дебютним єврокубковим матчем Порту на оновленій домашній арені.
МЮ прогнозовано вважався фаворитом протистояння, проте, мабуть, десь у глибині душі сер Алекс розумів, що суперника не можна недооцінювати. І Порту, і Юнайтед мали кадрові проблеми перед першою грою. Моурінью не міг розраховувати на хавбека Коштінью (дискваліфікація) і травмованого нападника Дерлея. "Червоні дияволи" через травму втратили Мікаеля Сільвестра, а Ріо Фердінанд, як і Коштінья, був дискваліфікований, тож Фергюсон був змушений робити ставку на центр захисту Вес Браун – Гарі Невілл.
З перших секунд переповнені трибуни "Ештадіу ду Драгау" завели господарів поля, МЮ був змушений захищатися, але саме британській команді вдалося відкрити рахунок: Пол Скоулз потужно пробив низом зі штрафного, Вітор Байя парирував м'яч перед собою, а Квінтон Форчун був найспритнішим на добиванні! 0:1, йшла 14-та хвилина матчу.
У підопічних Моурінью зовсім не було часу на те, щоб засмучуватися. "Дракони" полетіли вперед, розпочалася гра на зустрічних курсах, а Порту міг забити вже в наступній атаці, проте дальній удар Карлоса Альберто виявився дещо невлучним. Господарі поля продовжили наступ і на 29-ій хвилині таки домоглися свого: Аленічев пройшов по правому флангу та виконав націлений простріл на Бенні Маккарті – південноафриканський форвард в один дотик вразив ближній кут воріт Тіма Ховарда.
Перший тайм так і завершився нічиєю 1:1, а після перерви господарі поля, розуміючи всю важливість позитивного результату домашньої зустрічі, помчали вперед з подвоєною енергією. Ближче до завершення гри лівий захисник "драконів" Нуну Валенте, який раз за разом гостро підключався до атак, виконав класний навіс, і все той же Бенні Маккарті ударом головою відправив м'яч у "дев'ятку" воріт МЮ, зануривши "Драгау" в екстаз – 2:1!
Після другого пропущеного гола гравці Юнайтед помітно занервували, що вилилося у вилучення на 87-ій хвилині капітана Роя Кіна. Брутальний ірландський хавбек навмисне наступив на голкіпера суперника Байю та справедливо був відправлений до роздягальні німецьким рефері Хербертом Фанделем. Граючи в більшості, господарі поля довели гру до логічного завершення, і могли готуватися до виїзду на "Олд Траффорд" з гордо піднятою головою.
Коментар Бенні Маккарті п’ятнадцять років потому:
Чесно кажучи, я завжди підтримував Манчестер Юнайтед та хотів грати за них. Ви, мабуть, вважатимете мене божевільним, але дубль у ворота МЮ на "Драгау" навіть дещо засмутив мене. Моя мрія полягала лише в тому, щоб одного дня забити на "Олд Траффорд", але аж ніяк не вибивати Юнайтед з Ліги чемпіонів. Після гри Жозе Моурінью мене ледь не вбив, тому що я не виглядав щасливим. Він сказав мені: якщо я не дам собі ладу, то більше ніколи не гратиму за його команду.
25 лютого 2004 року, 1/8 фіналу Ліги чемпіонів, перший матч
Порту – Манчестер Юнайтед – 2:1
Голи: Маккарті, 29, 78 – Форчун, 14
Порту, Португалія. "Ештадіу ду Драгау", 49997 глядачів
Головний арбітр: Херберт Фандель (Німеччина)
Порту: Байя, Жорже Кошта (к), Рікарду Карвалью, Нуну Валенте, Деку, Аленічев (Янкаускас, 63), Маніше, Карлос Альберто (Рікарду Фернандеш, 75), Паулу Феррейра, Мендеш, Маккарті (Бруно Мораєс, 83)
Запасні: Нуну, П. Емануель, Р. Кошта, Босінгва
Головний тренер – Жозе Моурінью (Португалія)
Манчестер Юнайтед: Ховард, Г. Невілл, Ф. Невілл (О'Ші, 70), Браун, Батт, Луї Саа (Роналду, 76), ван Ністелрой, Гіггз, Рой Кін (к), Скоулз, Форчун
Запасні: Керролл, Бельйон, Клеберсон, Джемба-Джемба, Форлан
Головний тренер – Алекс Фергюсон (Шотландія)
Попередження: Форчун, 30, Батт, 88
Вилучення: Рой Кін, 87 (груба гра)
*******
Навіть попри виїзну поразку МЮ все одно вважався фаворитом дуелі з Порту. У матчі-відповіді манкуніанці не могли розраховувати на травмованого Форчуна і дискваліфікованого Роя Кіна. У команди Жозе Моурінью все ще був відсутній травмований Дерлей, але повернувся після дискваліфікації Коштінья. Саме йому судилося стати однією з головних дійових осіб матчу на "Олд Траффорд".
"Червоні дияволи" понад усе потребували голу, тому МЮ розпочав гру агресивно: зі штрафного міг забивати Скоулз, але не влучив у ціль. Трохи згодом лише відчайдушний кидок Байї в ноги ван Ністелрою завадив нідерландському голеадору відкрити рахунок. У підсумку манкуніанці таки домоглися свого: на 32-ій хвилині Гіггз помітив забігання О'Ші лівим флангом, віддав ірландцеві на хід, а той, своєю чергою, скинув м'яч назад – під удар Скоулзу, який і вразив ціль. 1:0 – Манчестер швидко повертає становище на свою користь, адже навіть такий рахунок цілком влаштовував команду сера Алекса.
Господарі не збиралися зупинятись на досягнутому. "Олд Траффорд" гнав їх вперед, і вже через кілька хвилин Гіггз досить непогано пробивав здалеку, але Байя був напоготові та врятував свою команду. До перерви команди обмінялися небезпечними моментами, а Скоулз навіть забив вдруге, проте боковий суддя підняв прапорець, вказуючи на "положення поза грою".
По перерві сер Алекс випустив на підмогу ван Ністелрою другого нападника – Луї Саа, але в атаку здебільшого йшли португальці. Тиск на ворота Ховарда наростав із кожною хвилиною. Вес Браун у самовідданому стрибку кинувся під потужний удар Маніше, Карлос Альберто та Аленічев також "стріляли" здалеку, але не влучили в ціль. У МЮ за такої гри з'являлися вільні зони для контратак, проте "червоні дияволи" так і не змогли отримати з цього дивіденди.
Роналдінью, Мессі, зірка Шахтаря та інші – УЄФА пригадав найкращі голи 1/8 фіналу Ліги чемпіонів
Час втікав від підопічних Жозе Моурінью, як пісок крізь пальці. У певний момент здалося, що "дракони" вже й самі зневірилися в успішності своїх спроб врятуватися. Але на 90-ій хвилині Порту здобуває право на штрафний у 25 метрах від воріт суперника. Злий геній Юнайтед Бенні Маккарті пробиває над стінкою, м'яч летить у лівий від Ховарда кут воріт. Американський голкіпер невпевнено відбиває м'яч перед собою, і Коштінья опиняється першим на добиванні – 1:1. За ним до кутового прапорця у пориві радості біжить абсолютно весь склад Порту. Ба, на неймовірній швидкості туди мчить навіть Жозе Моурінью у своєму фірмовому пальто!
За ті кілька хвилин, що залишалися до закінчення матчу, МЮ не зміг перевести гру в овертайм. Пролунав фінальний свисток. Шоковані трибуни "Театру мрій" проводжали Моурінью розлюченими вигуками, а португальський наставник не стримував своїх емоцій, кричав від радості і крокував газоном "Олд Траффорд" із двома переможно піднятими вгору руками. Так народжувався "The Special One"...
Коментар Жозе Моурінью:
Ми святкували так, ніби вже перемогли у фіналі, хоча насправді лише пройшли стадію 1/8. За декілька хвилин у двері роздягальні хтось постукав. Ми побачили на порозі сера Алекса Фергюсона і Гарі Невілла. Вони сказали нам: "Вітаємо. Ви на це заслужили. Насолоджуйтесь. Удачі вам!"
Такого я зовсім не очікував. Сер Алекс навчив мене поважати своїх суперників, і я сам після цього декілька разів чинив так само щодо опонентів, яким вдавалося продемонструвати щось дійсно видатне в грі проти моєї команди. Це вчинок справді Великих людей, здатних всього лише своїми словами зробити так, щоб інші почувалися особливими.
9 березня 2004 року. 1/8 фіналу, матч-відповідь
Манчестер Юнайтед – Порту – 1:1
Голи: Скоулз, 32 – Коштінья, 90
Манчестер, Англія. "Олд Траффорд", 67029 глядачів
Головний арбітр: Валентин Іванов (Росія)
Манчестер Юнайтед: Ховард, Г. Невілл, Ф. Невілл, Браун, Батт, ван Ністелрой, Гіггз (к), Скоулз, Джемба-Джемба (Саа, 46), О'Ші, Флетчер (Роналду, 75; Сульшер, 83).
Запасні: Керролл, Бельйон, Клеберсон, Форлан
Головний тренер – Алекс Фергюсон (Шотландія)
Порту: Байя, Жорже Кошта (к) (П. Емануель, 37), Р. Карвалью, Коштінья, Нуну Валенте, Деку, Аленічев (Рікарду Фернандеш, 81), Маніше, Карлос Альберто (Янкаускас, 61), Паулу Феррейра, Маккарті
Запасні: Нуну, Рікарду Кошта, Босінгва, Бруно Мораес
Головний тренер – Жозе Моурінью (Португалія)
Попередження: Ф. Невілл, Скоулз – Коштінья, Маніше, Маккарті
Той сезон виявився тріумфальним для Жозе Моурінью і його команди. У чвертьфіналі "дракони" пройшли французький Ліон, а в півфіналі – Депортіво. У фіналі впевнено обіграний Монако Дідьє Дешама (3:0), який був ще одним "вискочкою" того сезону Ліги чемпіонів.
2004-й міг стати тріумфальним для всього португальського футболу. Але зовсім іншої думки щодо цього були грецька національна збірна, її наставник Отто Рехагель і голова Ангелоса Харістеаса у фіналі Євро-2004.