"Футбол 24" розповідає про одну з найсуперечливіших постатей останнього десятиліття – вінгера "Баварії" Франка Рібері.
Він себе пам’ятає ось таким усе життя. Щоразу, підходячи до дзеркала, бачив на власному обличчі два довгі і жахливі шрами. Звик до них. Можна сказати – зріднився з ними.
Але так було не завжди. Франк народився нормальним хлопчиком, а його жвава натура проявлялася вже тоді, у пелюшках. Коли малюку виповнилося 2 роки, сімейство Рібері вибралося в дорогу на автомобілі. Зненацька шлях легковику перегородила вантажівка. Дитину жбурнуло об лобове скло. Глибокі порізи, кровотеча, паніка… Головне, що живий.
"Я ніколи не комплексував через шрами, – відповідав Франк Рібері, ставши знаменитим футболістом і отримуючи пропозиції лягти на пластичну операцію. – Звісно, краще б їх не було. Але якщо вони є, навіщо соромитися? Не знаю, як склалося б моє життя, якби не ці шрами".
Уродженець північнофранцузького міста Булонь-сюр-Мер виростав особливим хлопчаком – і не лише через зовнішність. Надзвичайно швидкий і вмілий у роботі з м’ячем (набивав до 400 разів), вибуховий, непередбачуваний, із любов’ю до дриблінгу. В академію "Лілля" Рібері прийняли залюбки, сподіваючись відшліфувати цей самородок до ідеального блиску.
Та швидко виявилося, що до 13-річного підлітка потрібен особливий педагогічний підхід. Непосидючий Франк важко піддавався, скажімо так, дресируванню. А ще розпускав кулаки щодо ровесників – вони часто дражнили Рібері через його шрами. В академії вирішили: треба прощатися із цим шибеником. Талант опинився на вулиці.
Після трьох років навчання у "Ліллі" Франк повернувся у рідний клуб "Булонь", пограв сезончик в "Алесі", тішив глядачів у матчах 3-го дивізіону за "Брест". На початку "нульових" його місячна зарплата разом із бонусами становила 1800 євро. Рібері жив життям абсолютно звичайного француза. Іноді, коли грошей катастрофічно бракувало, молодий футболіст підпрацьовував у дорожньо-ремонтній бригаді свого батька. Проста фізична праця. Після закінчення зміни Франк повертався в сім’ю – вдома його очікувала молода дружина Вахіба, француженка алжирського походження. Під її впливом Рібері прийняв іслам вже у 19-річному віці.
Справжній прорив у його кар’єрі припав на сезон 2004/05. Неординарного вінгера із трясовини помітив Жан Фернандес, наставник "Метца", і після нетривалих спостережень запросив його у клуб. А це – Ліга 1! Рібері зіграв 20 матчів, забив 1 гол і допоміг "Метцу" зберегти елітну прописку. Наступний сезон Франк провів у… "Галатасараї". Турки взяли вінгера у піврічну оренду із правом викупу за 2 мільйони євро.
У Туреччині француз одразу увімкнув третю передачу. Легендарний форвард "Галатасарая" Хакан Шукюр переконував, що за всю свою тривалу кар’єру не бачив швидшого футболіста, ніж Франк Рібері. Полюбився новачок і торсиді "левів" – вони дали йому прізвисько "Феррарібері", проводячи паралель із болідом Міхаеля Шумахера.
Усіх усе влаштовувало окрім самого Рібері. Відчувши смак слави і великих грошей, примхливий француз випустив із неволі свій непередбачуваний характер і нагострив алладінки, щоб чкурнути додому. Це при тому, що "Сарай" вже викупив контракт у "Метца". З іншого боку, Франк мав вбивчий козир – турки дозволили собі кількамісячну заборгованість, агент Рібері передав справу у ФІФА. Усе вирішилося на користь футболіста.
Сезон 2005/06 турецький втікач розпочав у "Марселі". Контракт – на 5 років, та ще й команду очолив хороший знайомий Жан Фернандес. Ці фактори настільки надихнули Рібері, що він ударно провів сезон: 53 матчі в усіх турнірах і 12 забитих голів.
Не забувайте, що сезон передував Кубку світу у Німеччині. Дивакуватий любитель гороскопів Раймон Доменек якраз формував остаточну заявку збірної Франції. "Рібері – саме той, хто мені потрібен", – вирішив тренер і ошелешив футбольну націю, відчепивши від остаточного списку досвідченого Людовіка Жюлі, а взявши натомість вінгера, який не зіграв за "Ле Бльо" жодного матчу. Справжня сенсація!
Своїм шансом Рібері скористався сповна. В 1/8 фіналу Франція поступалася Іспанії після того, як Вілья реалізував пенальті. Але ще до свистка на перерву Франк вибіг із глибини, обіграв Касільяса і покотив м’яч у порожні ворота. Справу довершили Віейра та Зідан.
"Триколірні" повернулися додому у статусі віце-чемпіонів, а Рібері потрапив на радари солідних, топових європейських клубів – "Реала", МЮ, "Арсенала". Здивував усіх, бо залишився вірний "Марселю" ще на один сезон. А потім перейшов у "Баварію" за 25 мільйонів євро.
Ось тут все і почалося.
Якщо після німецького Мундіалю французи величали Рібері "Маленьким Зіданом", то зовсім скоро не знаходитимуть слів, щоб висловити своє презирство. Але поки що все добре. Упродовж двох перших сезонів у "Баварії" Франк провів 82 матчі, забив 33 голи. Такої високої результативності він не демонстрував ще ніде.
Проте у чвертьфіналі ЛЧ 2008/09 мюнхенці зазнали нищівного фіаско від "Барси" на "Камп Ноу" – 0:4. Це потягло за собою відставку Юргена Клінсманна з посади головного тренера і прихід на його місце свавільного Луї ван Гаала. Голландець – великий любитель ламати звички гравців і вигадувати їм нові позиції. Канонічно лівого вінгера Рібері він перевів на місце центрального атакувального півзахисника. Франк захандрив.
Ситуацією вирішив скористатися "Реал". Розпочалися переговори між біг босами обох клубів, Рібері фактично сидів на валізах. Легенда "Баварії" Франц Беккенбауер метав громовиці: "Рібері сюди приїхав, щоб зробити собі ім’я. Клав він на “Баварію". Улі Хьонесс, президент клубу, дотримувався іншої думки. Він чітко дав зрозуміти Мадриду, що француз не продається.
Франція із величезним скрипом пробилася на ЧС-2010. Атмосфера в колективі була нікудишньою – Рібері належав до категорії найбільших ненависників Доменека. Забувши про вдячність (а ви не забули про ЧС-2006?), Франк вимагав у тренера повернути йому позицію, яка закріпилася за Анрі.
Зненацька зухвалому баварцеві стало не до суперечок та торгів. За ним прийшли із поліції.
Вибухнув грандіозний скандал – Рібері звинуватили в інтимному зв’язку із неповнолітньою паризькою путаною Захією Дехар. Франк заперечувати не став, уточнивши лише, що не знав про справжній вік дівчини. Він замовив Захію на святкування свого 26-річччя у мюнхенському готелі. Організував для неї переліт Париж – Мюнхен у салоні першого класу. "Франк був дещо сором’язливим, але ми зайнялися сексом і він заплатив мені за це”, – вихвалялася Дехар. На момент інтимного зв’язку із Рібері їй було лише 16. Більше того, вона розповіла, що не Рібері єдиним. Її послугами також користувалися інші гравці збірної Франції – Бензема, Бен Арфа, Гову.
"Ле Бльо" були приречені на провал у Південній Африці. Так і сталося – лише 1 набране очко, закономірне останнє місце у квартеті зі збірними ПАР, Мексики та Уругваю. Французька нація переживала скажену ганьбу. Свою лють вболівальники виливали на вчорашніх улюбленців. Рібері діставалося чи не найбільше – йому пригадали все лихе, зокрема й зраду сімейних та релігійних цінностей.
"2010-й був найгіршим у моїй кар’єрі, – зізнався Франк через кілька років. – Багато хто був переконаний, що Рібері настав гаплик. Тільки "Баварія" у мене вірила".
Потроху француз повернувся до нормального життя. У сезоні 2011/12 він зіграв як у свої найкращі часи: 50 матчів за сезон і 17 голів. Дружина Вахіба його пробачила і дозволила повернутися в сім’ю. До двох доньок вони додали ще двох синів, народжених у 2011 та 2015 роках.
У 2013-му році Франк Рібері зібрав із "Баварією" нереальну колекцію трофеїв: Кубок чемпіонів, Суперкубок УЄФА, чемпіонство у Бундеслізі, Кубок Німеччини, "золото" клубного чемпіонату світу. Але у компанії Мессі та Роналду француз посів лише третє місце референдуму "Золотого м’яча”.
Йому 34 роки. Ще, начебто, не обов’язково замислюватися над закінченням кар’єри. Адже у чинному сезоні показники Рібері цілком пристойні – 16 матчів у Бундеслізі, 3 голи + 8 асистів. "Зараз я в тому віці, коли треба стежити за своїм організмом, за своєю формою, – каже Франк. – Я отримую задоволення від гри за мою команду. Що буде потім, я не знаю. Можливо, "Баварія" мені запропонує новий контракт".
У голосі чуються нотки непідробної надії.
"Він не вдарить тебе просто так". Едгар Давідс – єдиний футболіст, який грав в окулярах