Сергій Тищенко відстежує перспективних українців по всьому світу. Європейські вершки зібрав тут і зараз.
Молодих українських футболістів у Європі було не так багато. Причина проста – до повноліття законно перейти в іноземний клуб було дуже складно. Потребувався офіційний переїзд сім'ї з офіційним працевлаштуванням батьків. Плюс – рішення УЄФА про нефутбольний переїзд. У фокусі перебували тільки діти емігрантів.
Війна суттєво змінила ситуацію. Велика кількість українських футболістів до 18 років вирушила у Європу в статусі біженців. Звичайно, європейські клуби не проти підписати наших талантів. Особливо в ситуації, коли за них платити не потрібно.
Зараз у Європі перебуває ціла плеяда талановитої української молоді, яка з часом може стати посиленням для національної команди. Сформував власну дванадцятку, за якою потрібно слідкувати.
1. Едуардо Ігнатов
Вік: 16 років
Позиція: вінгер, центральний півзахисник
Клуб: Падова
В Італії діють правила, які унеможливлюють грандам збір талановитої молоді. Це також прив'язують до географічного розташування клубів. Якщо гравець постійно міняє клуби, отже він проблемний. Це ініціатива клубу, а не самого футболіста.
Едуардо Ігнатов – вихованець Падови і вже понад 8 років у системі клубу. Зараз підходить під молодіжну команду. Свого часу на нього мав види Інтер, цікавилися Шальке та Борусія. Без дозволу Падови дуже непросто кудись перейти. Вони самі бачать у ньому перспективу та в майбутньому хочуть отримати хороший прибуток.
Едо грав на позиції флангового півзахисника. Потім все більше в середині поля. Хлопцю трохи бракувало антропометрії, але згодом витягнувся. Для італійського футболу позиція у середині поля дуже важлива. Абикого туди не беруть. Потрібне розуміння футболу, робота із м'ячем, працездатність. Ігнатов усе це має. Креативний хлопчик, який більше створює партнерам, ніж прагне реалізувати сам.
Стабільно грає за свою команду. Дивно, що він не потрапив на радари збірної України 2006 року народження, де в середині поля трохи бракувало креативу.
Його батьки – уродженці Львівщини. На початку 2000-х емігрували до Італії.
2. Андрій Лисицький
Вік: 15 років
Позиція: центральний захисник, опорник
Клуб: Фіорентина
Син колишнього гравця Динамо кінця 90-х – початку 2000-х Віталія Лисицького, який також пограв за Чорноморець, Дніпро, а зараз працює у Колосі.
Лисицький-молодший займався у школі Динамо. Після початку війни разом із матір'ю опинився в Італії. Потрапити до Фіорентини йому допоміг ще один колишній гравець Динамо Саша Яковенко, який зараз працює в агентському бізнесі.
Андрій Лисицький має дуже хорошу антропометрію. В Італії з нього намагаються зліпити захисника. Вчать, працюють над хлопцем. Не все виходить, бо фолів вистачає. Але Андрій постійно грає за свою вікову групу. Помилки для такого віку – це нормально. Головне, що в ньому бачать перспективу і є природні якості для успішної гри.
3. Іван Варфоломєєв
Вік: 19 років
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: Слован
Варфоломєєв – уродженець Криму, але виховувався в системі Карпат. Потім із багатьма своїми партнерами перейшов до сусіднього Руха. Після початку війни перебрався до Чехії.
Слован Ліберец – трамплін для гравців. Якщо ти там себе проявляєш, то маєш шанс на сильніший клуб та чемпіонат. Ліберец завдяки В'ячеславу Заховайлу стежить за українським ринком. Тут люблять наших гравців. Свого часу Слован перезавантажив кар'єру Сергія Рибалки, допоміг Владу Калітвінцеву.
Зараз настав час для Варфоломєєва. Перший сезон у Чехії видався не дуже успішним. Українець не може похвалитися великою кількістю ігрового часу за першу команду. Але Івану тільки 19 років. Для такого віку потрібно ще адаптуватися. Думаю, у наступних сезонах ситуація зміниться на краще.
Варфоломєєв діє на позиції опорного півзахисника. Чіпкий, фізично добре готовий. Вміє діяти під тиском та, власне, створювати цей тиск. У перспективі з нього може вирости дуже хороший гравець середини поля.
4. Олександр Драган
Вік: 16 років
Позиція: атакувальний півзахисник
Клуб: Аталанта
Драган – це найбільша втрата академії Динамо. Він спочатку був у менших клубах Італії – Тривеглезе та Віртус Чисерано-Бергамо, а потім на нього звернула увагу Аталанта. Клуб із Бергамо має чудову школу, тому розуміється на перспективах гравців.
Олександр діє на позиції атакувального півзахисника або ж десятого номера. Класична "десятка" – швидкий, технічний, з хорошим пасом, ударом. Може обіграти, розіграти атаку, самотужки щось вигадати та вирішити епізод. У поточному сезоні забив мінімум 4 голи. У березні відзначився у воротах Інтера та Верони.
5. Данило Кревсун
Вік: 18 років
Позиція: центральний півзахисник
Клуб: Борусія Дортмунд
Син української легкоатлетки Юлії Кревсун. Починав у системі Шахтаря, після 2014 року був у харківських клубах. Потім знову повернувся до "гірників".
Зараз у Німеччині. Починав сезон у клубі Мюнстер. Там активно грав та забивав. Привернув увагу скаутів Борусії – команди грали в одній юнацькій Бундеслізі. Дортмунд боровся за перше місце, а Мюнстер прагнув не вилетіти.
Усі ми знаємо, що Борусія має дуже хорошу селекцію. Просто так футболіста вони брати не будуть. Клуб вміє розкривати і потім вдало продавати. Тому потрапляння в цю систему вже є визнанням таланту.
У Німеччині така особливість, що місцеві клуби на юнацькому рівні фактично не підписують гравців узимку. Склади формуються на сезон. Для Кревсуна Борусія вирішила зробити виняток. Пів року йому дали на адаптацію, щоб уже в наступному сезоні він став повноправним гравцем юнацької команди. Данило показав себе із найкращого боку – забив гол у матчі юнацького Кубка Німеччини та дійшов до фінального матчу Бундесліги U-19.
Грає на позиції центрального півзахисника. Креативний хлопчик із хорошими швидкісними якостями, роботою із м'ячем.
6. Богдан Будко
Вік: 17 років
Позиція: центральний півзахисник
Клуб: АЗ
Будко майже рік провів без офіційних матчів. Тільки в середині лютого підписав контракт з АЗ. Команда з Алкмара виглядає дуже привабливою у плані юнацького футболу та становлення футболістів. У поточному сезоні АЗ дуже боляче бив Барселону та Реал у Юнацькій Лізі УЄФА. Мадридці були чинними переможцями цього турніру.
Богдан діє на позиції центрального півзахисника. Має хороші фізичні якості. Потрапивши у систему нідерландського футболу, Богдан ще більше може розвинути свої чесноти.
7. Богдан Оліченко
Вік: 15 років
Позиція: атакувальний півзахисник
Клуб: Баварія
Оліченко – ще один вихованець академії Шахтаря, який опинився у Німеччині. Зміг зарекомендувати себе у Баварії. Зараз вже грає за свій вік. Діє на позиції атакувального півзахисника. Може грати під форвардом або на флангах. Має дуже хороші швидкісні та технічні якості.
8. Олександр Якименко
Вік: 17 років
Позиція: вінгер
Клуб: Брюгге
Якименко вже запрошувався до тренувань з першою командою Брюгге. Був заявлений у Юнацькій Лізі УЄФА та зіграв в одному матчі. Олександр діє на позиції флангового форварда. Швидкий, із хорошими індивідуальними якостями.
Брюгге – це бренд у вихованні молодих гравців. Гляньте на склад першої команди та вік футболістів. Вони вміють довіряти талантам і переводити їх із молодіжного у дорослий футбол. У цій системі Якименко може вирости у сильного виконавця.
9. Артем Степанов
Вік: 15 років
Позиція: форвард
Клуб: Байєр
Син колишнього форварда Волині Романа Степанова. Починав у Луцьку, потім перебрався до академії Шахтаря. Після початку війни поїхав у Баварію, але так і не зміг там закріпитися. Зараз грає за Байєр U-17. Чимало забивав і асистував.
Головна фішка Степанова – зріст. У 15 років має 192 см. Така антропометрія відповідає сучасним вимогам силового нападника. Крім того, Артем не має проблем зі швидкісними та технічними якостями.
10. Томас Свєткін
Вік: 14 років
Позиція: форвард
Клуб: Сампдорія
Томас Свєткін – син українця та італійки. Зараз на хорошому рахунку в Сампдорії. Активно грає та забиває. Вже викликався до збірної Італії під приводом формування команди 16-річних.
УАФ потрібно активно слідкувати за кар'єрою хлопця. Томас – один із головних талантів Сампдорії. Клуб робить ставку на Свєткіна у перспективі дорослого футболу.
Томас – нападник від природи. Має хороші особисті якості, роботу із м'ячем. Може обіграти, прочавити, завершити. Постійно націлений на ворота суперника.
11. Олександр Сорока
Вік: 16 років
Позиція: опорний півзахисник
Клуб: Генк
Разом зі своїми одноклубниками по Шахтарю – Артуром Уханем, Павлом Ніколенком, Русланом Леутою – опинився у Генку після початку війни. Ця команда не чужа для українських вболівальників, тут своє європейське становлення проходив Руслан Маліновський.
Сорока – вихованець тернопільського футболу. Я вважаю, що це один із найперспективніших опорників нового покоління. Генк може дати йому трамплін до провідних європейських чемпіонатів. Все це стосується також і його українських одноклубників. Зараз Сашко стабільно грає за свою команду на рівні 16-річних.
12. Богдан Попов
Вік: 16 років
Позиція: форвард
Клуб: Гурнік Забже
У ДЮФЛ грав за Динамо. Після початку війни опинився у Польщі. Гурнік – один із лідерів своєї групи та має дуже потужну академію. У поточному сезоні Богдан чимало забивав. Це не залишилося непоміченим скаутами європейських чемпіонатів. Попов перебуває на олівці ряду італійських команд.
Україна не їде на Євро: нищівне фіаско U-19 – назріло серйозне питання до УАФ