Головний тренер донецького "Металурга" Володимир П'ятенко розповів про фінансові проблеми клубу.
"На сьогоднішній день є у нас великі проблеми з фінансуванням. І це не додає мотивації, ні позитивних емоцій. До того ж у десяти футболістів закінчується контракт, і жоден з них його не перепідписав. І як у цій ситуації знайти мотивацію для них? Адже найстрашніше для футболіста - це невизначеність.
Фінансування - це таке: ми чекаємо і віримо керівництву, яке сказало, що до кінця сезону розрахується з нами. Але найголовніше для футболіста - це захищеність у вигляді контракту, який він підписує, бажано за півроку чи навіть за рік до закінчення чинної угоди. Тоді він бачить, що клуб у ньому зацікавлений, виходить і, відчуваючи захищеність, максимально відпрацьовує.
У Лазіча контракт закінчується через три тижні, а він серйозно травмований, на лікарняному ліжку і з повною невизначеністю, що у нього далі буде з кар'єрою. І, не дай Бог, на цьому все закінчиться для нього з футболом. Не дай Бог! Ми всі дуже переживаємо за нього. Це наш провідний футболіст. Так що зрозумійте мене.
А таких, крім Лазіча, у нас ще дев'ять. І як їх мотивувати? Намагаємося. Вони наче розуміють ситуацію, виходять, грають. Але одна справа, коли в тебе за спиною контракт, і це - надійність, опора, якась захищеність, і інше - коли повна невизначеність, що буде через два тижні. Як ви думаєте, буде такий гравець викладатися на 120-130%?
Найближче майбутнє у донецького "Металурга"? Найголовніше - з цим теж немає визначеності: як у футболістів - з контрактами, так і у нас з клубом. Де ми будемо, що ми будемо? Наші керівники обіцяють зберегти команду і розрахуватися з боргами. Але сказати, що ми продовжимо базуватися тут же, де базувалися - в Пущі під Києвом і будемо грати на "Оболоні" або будемо там тренуватися, не береться ніхто. Знову ж таки - повна невизначеність: де ми, що ми, як ми і навіщо?
Керівництво обіцяє прояснити ситуацію до кінця сезону. Але це треба робити раніше. Ви ж розумієте, це долі і футболістів, і співробітників. Адже в житті, що найважче - чекати і наздоганяти. А у нас сьогодні і те, й інше: і чекаємо, і наздоганяємо", - сказав П'ятенко.