"Футбол 24" представляє душевні цитати Стіві Джі, сповнені любові до рідного клубу, міста і вболівальників.
Мої батьки були дуже суворі і стежили за тим, як я поводжуся в школі. Я не був шибеником і занять не пропускав. Моїм улюбленим уроком була фізкультура.
Не уявляю, ким би я став, якщо б нічого не склалося з футболом. У цьому випадку в мене виникли б серйозні проблеми.
Найкращу пораду в житті мені дав мій батько. Тато сказав: "Повністю віддайся футболу, і тоді він обов'язково відповість тобі взаємністю".
Мій улюблений гравець - Джон Барнс. Коли я почав захоплюватися "Ліверпулем", він був найяскравішим гравцем у складі.
29-го листопада 1998 року відбувся мій дебют за першу команду "Ліверпуля". Я ніколи не забуду той день.
Бути травмованим - найгірше, що може трапитися з футболістом.
Раніше я поводився як хлопчисько з дворового футболу. Я не хотів грати на фланзі. Але потім все змінилося, і я зрозумів, що повинен діяти на благо команди.
Я завжди хотів бути лідером і ватажком. Допомагати своїм партнерам на полі і в роздягальні. І коли капітаном "Ліверпуля" був Самі Хююпя, я мріяв відібрати у нього капітанську пов'язку.
Після матчу з мене спав величезний тягар відповідальності, адже я капітан команди. Я не міг повірити в те, що через кілька хвилин підніму над головою Кубок чемпіонів. Після першого тайму мені здавалося, що я зустріну фінальний свисток зі сльозами на очах. Але ми змогли виграти найважливіший з усіх трофеїв. Це, безсумнівно, найкращий момент моєї кар'єри.
При підтримці наших уболівальників ми здатні перевернути на свою користь будь-який невдалий результат.
Мені дуже сподобалося бути капітаном збірної Англії. Я насолоджуюся кожною хвилиною на полі, коли у мене на руці капітанська пов'язка.
Це буде диво, якщо я встигну стати чемпіоном Англії ще до того, як закінчу кар'єру.
Ми - "Ліверпуль". Ми не сьома чи восьма команда в Прем'єр-лізі. Ми повинні бути вище цього.
Є ліверпульський дух, який не подолати.
Краще я залишуся в "Ліверпулі" і буду до останнього боротися за Прем'єр-лігу і кубки, ніж виграю в іншій команді сім чи вісім трофеїв.
Несправедлива критика завжди заподіює біль.
Ніхто не любить бути переможеним, але ніхто так не скиглить після поразки, як "Арсенал".
Я вважаю, що футболісту не потрібна якась додаткова мотивація, крім того, що він може вийти на поле і виграти матч.
Не порівнюйте мене з Іаном Рашем. Це досить дурнувате порівняння. Він - мій кумир.
Можу заспівати щось із репертуару Oasis або Beatles, але, мабуть, найулюбленішою є пісня "Use Somebody" групи Kings Of Leon.
Зазвичай у мене немає часу на книги, але нещодавно дочитав автобіографію Ніла Уорнока (екс-наставник «Лідса», «Пелас», КПР – «Футбол 24»). Досить непогано, варто сказати.
Ні на крок до караоке не підійду, не люблю виглядати клоуном - співати у мене погано виходить. Та й танцювати теж.
Мій улюблений футболіст? У мене їх двоє. Ліонель Мессі і Кріштіану Роналду. Після них йдуть Іньєста і Хаві. Вони всі - феноменальні футболісти.
У Бразилії є Неймар. В Аргентини є Мессі. У Португалії є Роналду. У Німеччини є команда.
Треба мати план проти Євгена Коноплянки. Він вміє підтримувати темп і має відмінний дриблінг. Ми могли в цьому переконатися, коли грали зі збірною України на "Вемблі".
Лосось на грилі і коричневі макарони. Майже постійно їх їм.
У фільмі мене б міг зіграти Деніел Крейг. Він не тільки уболівальник "Ліверпуля", але і мій улюблений актор.
Пісні Бібера безперервно звучать у нашому домі, і мої дівчата дали мені чітко зрозуміти, що тепер для них улюблений чоловік – не я.
Якщо ви прийдете до мене в гості, то помітите, що в моїй сім’ї майже ніхто не захоплюється футболом. У мене три маленькі доньки, а моя дружина Алекс не особливо любить цю гру.
Якби мені сказали, що доведеться піти в академію "Ліверпуля", провести 708 матчів за клуб, виграти трофеї, пережити злети і падіння, то я погодився б пройти це все знову.
Я дуже радий, що мені поталанило грати в MLS, щасливий перебувати тут. Але мушу зізнатися, що сумую за вулицями Ліверпуля. Одного разу я знову буду гуляти ними. Сподіваюся, дуже скоро.
Коли я буду помирати, не везіть мене в лікарню. Везіть на "Енфілд". Я там народився, там і помру.