"Футбол 24" – про Рінуса Міхелса, найкращого тренера XX століття за версією ФІФА, який підняв із колін Аякс, Барселону і збірну Нідерландів.
Марінюс Якобюс Хендрікюс, або ж просто Рінус Міхелс народився у міжвоєнний період в Амстердамі. Його сім’я мешкала поруч із футбольним стадіоном, тож малий дуже швидко захопився цим видом спорту. У 1940-му Рінус починає опановувати премудрості професіонального футболу у школі Аякса. Тут працював близький друг Міхелсів, який допоміг хлопчаку призвичаїтися до перших у його житті серйозних викликів.
У 1944 році Нідерланди пережили сувору продовольчу кризу, яка призвела до голоду в країні. Від хронічного недоїдання померли близько 18 тисяч осіб, а цей період увійшов в історію під назвою "Голодна зима". Потерпали і Міхелси. Цікаво, що юний Рінус міг вирватися із цієї кабали у більш благополучну Францію – талановитого форварда помітили у клубі Лілль. Проте військкомат не дозволив йому переїхати: "Ти потрібен своїй армії, синку. Триває війна. Спершу відслужи".
У 1946-му, коли жахіття Другої світової залишилися в минулому, Рінус Міхелс дебютував за головну команду Аякса. У першому ж матчі проти Ден Хааг 18-річний нападник оформив пента-трик, посприявши перемозі з рахунком 8:3.
Роман Міхелса-гравця і національної збірної Нідерландів виявився провальним. Рінус зіграв лише 5 матчів, не забив жодного м'яча. Більше того, голландці зазнали п'ятьох поразок: від Швеції (1:4 та 1:6), Бельгії (0:4), Швейцарії (1:3) і навіть Фінляндії (1:4). "Забити голландцям менше п'яти м'ячів за матч вважалося в Європі поганим тоном", – пригадував Міхелс.
Ігрова кар'єра Міхелса тривала недовго – 12 років. У 1958-му він змушений зав’язати через травму спини. Підсумок: 288 матчів і 133 голи за Аякс, а нагород лише дві – чемпіонські медалі 1947 і 1957 років.
Сім років знадобилося Міхелсу, щоб опанувати тренерську науку. У 1965-му він очолив рідний Аякс. Голландський футбол у той час залишався провінційним у порівнянні з багатьма європейськими країнами. Переважна більшість гравців після тренувань та матчів поверталися до своєї основної роботи – хтось йшов випікати хліб, а хтось командував парадом за барною стійкою.
Молодий тренер за короткий період створив в Аяксі чемпіонську команду. Амстердамці чотири рази здобували "золото" чемпіонату Нідерландів, а також тричі перемагали у фіналах національного Кубка. Вершиною цієї команди став тріумф у Кубку чемпіонів 1970/71: голландці на "Вемблі" обіграли Панатінаїкос (2:0). Головною зіркою команди Міхелса став нестримний форвард Йохан Кройф.
Все частіше звучить термін "тотальний футбол". І справді, в грі Аякса простежується свіжий, раніше небачений, і що найголовніше – успішний стиль: компактність між лініями, універсалізація кожного гравця (навіть голкіпера), аритмія атак, створення штучних офсайдів.
"Тотальний футбол – це дуже просто, – пояснював Міхелс. – Ви даєте гравцям свободу: думки, пасу, переміщень, але ця свобода вимагає від кожного гравця повної віддачі на кожному метрі футбольного поля. Від усіх, навіть від голкіпера, який повинен страхувати захисників. Тільки якщо ці умови виконуються, можна розраховувати на успіх".
На піку слави, у 1971-му Міхелс приймає Барселону, яка переживала не найкращий період. У першому сезоні здобуває з командою бронзу Прімери, в наступному – срібло. Влітку 1973-го за рекордні в ті часи 922 тисячі фунтів гравцем Барселони стає Йохан Кройф. Каталонці вперше за 14 років прийдуть до фінішу чемпіонату Іспанії першими.
Міхелс і Кройф у Барселоні
От-от стартує чемпіонат світу-1974 у ФРН. Збірна Нідерландів кваліфікувалася у фінальний турнір вперше з 1938 року – мегаподія в історії цієї країни! Міхелсу пропонують в авральному порядку очолити "помаранчевих" – і він, як справжній патріот, поспішає на допомогу, поєднуючи нові обов'язки із роботою у Барселоні.
Крок за кроком, Нідерланди наближаються до фіналу. Причому, обігрують навіть чинних чемпіонів світу – бразильців (2:0). У вирішальному матчі Мундіалю проти ФРН "помаранчеві" швидко відкривають рахунок, проте згодом пропускають двічі від Брайтнера та Герда Мюллера. Попри програний фінал, виступ голландців спричинив справжній фурор. Відтепер цю збірну сприйматимуть, як гранда.
До роботи зі збірною Нідерландів Рінус Міхелс повернувся через 10 років. Це вже була команда без Кройфа, зате із неймовірними ван Бастеном, Райкардом та Гуллітом. Її піком став чемпіонат Європи-1988, де батько тотального футболу перетнувся з українським генієм тренерського ремесла – Валерієм Лобановським. Команди Нідерландів та СРСР потрапили до однієї групи і першу дуель із Лобановським Міхелс програв. У стартовому турі "помаранчеві" поступилися "совєтам" – 0:1. Єдиний гол забив українець Василь Рац.
Далі голландці лише перемагали: Англію (3:1, хет-трик неймовірного ван Бастена), Ірландію (1:0) і ФРН у півфіналі (2:1 – драматичний реванш за фіаско-1974). До фіналу команда Міхелса підійшла на піку форми, тоді як збірна СРСР занадто багато сил залишила у півфіналі проти Скуадри Адзурри. Гол Гулліта і космічний шедевр ван Бастена принесли Рінусу головний тріумф у його кар'єрі – європейську корону. До слова, цей титул залишається єдиним великим здобутком "помаранчевих", хоча у фіналах вони грали ще тричі.
"Я знаю тільки один футбол – атакувальний, – переконував Міхелс. – Все інше – це антифутбол". Але при цьому додавав: "Професіональний футбол – це війна. Той, хто поводиться дуже правильно, – програє".
Лебединою піснею у тренерській кар’єрі Міхелса став Євро-1992. Голландці вийшли у півфінал з першої сходинки, проте там їх зупинили майбутні чемпіони – данці: 2:2 в основний час і поразка 4:5 у серії пенальті. Єдиного промаху з "позначки" припустився Марко ван Бастен.
Упродовж 90-х Рінус Міхелс працював на різноманітних адміністративних посадах в УЄФА.
У 1999-му Конгрес ФІФА визнав Міхелса найкращим тренером століття. Увесь зал аплодував стоячи.
Рінус Міхелс помер 5 березня 2005-го: легендарний 77-річний тренер не зумів оговтатися після другої операції на серці.
До останнього подиху Міхелс був переконаний, що головної невдачі у своїй кар’єрі він зазнав зовсім не у Мюнхені-1974 чи Гетеборгу-1992. "Я так і не відбив у Кройфа пристрасть до цигарки, – гірко усміхався Рінус. – Це моє найбільше фіаско".