"Футбол 24" зібрав основні висловлювання нового наставника збірної України в ефірі телеканалів "2+2" та "Футбол 1", котрі стали, по суті, першими публічними виступами Андрія Шевченка в якості головного тренера команди.
Андрій Шевченко став головним тренером національної збірної України в липні 2016 року, однак спілкуватись з пресою почав досить нестандартно. Замість повноцінної класичної прес-конференції новий наставник провів "брифінг" і неформальну зустріч з представниками ЗМІ, а потім дав розгорнуті інтерв'ю двом головним футбольним телепередачам України – "ПроФутбол" і "Великий Футбол". Таким чином, саме в ефірі цих програм прозвучали перші публічні відповіді Андрія Шевченка на питання про нову посаду в якості головного тренера національної збірної України.
"Футбол 24" вирішив розібратись у "перших словах" Андрія Миколайовича та виділити основні тези, котрі допоможуть краще зрозуміти, кого ж національна команда отримала в якості головного тренера.
1. Пропозиція очолити національну збірну в 2012 році
Ні для кого не секрет, що Андрія Миколайовича на чолі національної збірної ми могли побачити ще в 2012 році, після закінчення домашнього Євро. Шевченко, який ще не встиг "охолонути" від тренувань і матчів в якості гравця, міг одразу ж пересісти на тренерську лаву та керувати своїми вчорашніми партнерами по полю, однак від такої честі відмовився. Погодьтесь, не кожен зміг би холоднокровно оцінити свої можливості та сказати "ні" у відповідь на пропозицію, якої навіть досвідчені тренери за усю свою кар'єру можуть так і не дочекатись.
"Для мене це було своєрідним шоком, тому що я не очікував такої пропозиції. Був дзвінок від президента ФФУ Конькова, він запропонував мені посаду. Тоді часу було дуже мало, збірна вже грала відбіркові ігри на ЧС-2014. Я приїхав до Києва, ми обговорили це питання, але я все ж таки вирішив відмовитись, оскільки не був готовий.
Найголовніше для колишнього футболіста, який стає тренером – це "вбити" в собі гравця
Одразу після завершення кар'єри, коли мені запропонували очолити збірну, було дуже важко прийняти рішення, тому що я втомився після довгої кар'єри футболіста, хотілося побути з сім'єю, не хотілося повертатися знову в футбол. Я вважаю, що тоді вчинив правильно. По-перше, у мене була можливість закінчити всі курси, отримати хорошу практику, побачивши різні клуби, тренування, поспілкуватися з тренерами і, перш за все, заспокоїтися в собі. Позаяк найголовніше для колишнього футболіста, котрий стає тренером – це "вбити" в собі гравця. Коли минуло достатньо часу, я відчув величезне бажання повернутися у футбол і ентузіазм".
2. Посада асистента Михайла Фоменка та провал на Євро-2016
Другу спробу залучити екс-форварда національної збірної до тренерської праці в команді було зроблено напередодні фінальної частини Євро-2016. Цього разу Шевченку запропонували роль менш відповідальну, проте не менш важливу – помічника головного тренера. Навколо цього призначення було створено цілу інформаційну хмару, котра інтригувала і привертала навіть більше уваги, ніж доля головного тренера команди Михайла Фоменка.
Після гучного провалу команди у Франції відставка головного тренера виглядала абсолютно логічною та необхідною, і це стосувалось всього тренерського штабу. Проте Андрій Шевченко не лише залишився у національній команді, але ще й отримав підвищення, що спричинило чимало запитань. Сам новоспечений наставник не відмовляється від відповідальності за фіаско на Євро-2016, однак зазначає, що свою частину роботи, як помічника Михайла Фоменка, виконав професійно.
"Фоменко дав мені можливість працювати, вважав, що моя допомога там буде потрібна, тому ми з ним зустрілись, переговорили. У мене є величезна повага до нього.
Вважаю, що свою роботу я виконав професійно
Ми розставили крапки, я займався тими питаннями, які він мені доручав. Вважаю, що свою роботу я виконав професійно. Звичайно, відповідальність за результат лежить на всіх нас, але я постарався по-максимуму зробити все, щоб тренер залишився задоволений моєю роботою, як помічника головного тренера у збірній.
Я вважаю, що збірна провалила один матч. Це гра з Північною Ірландією. Це був ключовий матч, на який команда вийшла непідготовленою. І після цього матчу ми самі собі не залишили жодного шансу. Показали непогану гру з німцями, провалили другий матч, і в третьому "матчі престижу", шансів у команди практично не залишалось. Але хлопці старались грати для вболівальників, були хороші моменти, підвела реалізація. І знову-таки, концентрація при стандартних положеннях".
3. Завдання головного тренера національної збірної України
Під час озвучення завдань, окрім поточних і короткотермінових, Шевченко виділив одне з найбільш обділених увагою в попередні роки – створення загальної структури для національних команд.
"Я беру певні ризики на себе. У ФФУ мені дали можливість працювати за системою 2+2 роки. Сьогодні перед нами стоїть завдання – вихід на ЧС-2018, плюс – створення команди та структури національних збірних. Звичайно, за короткий період це важко зробити, але я розумію ризики. Я бачу величезне бажання гравців, потенціал у команді. Наше завдання – повернути довіру вболівальників до збірної через гру. І створення справжнього колективу, готового до цього".
4. Еволюція національної збірної України
Тема розвитку і аналізу для Андрія Шевченка, схоже, є чи не ключовою на новій посаді. Для того, щоб показати "знання предмету", наставник почав з поняття еволюції збірної України.
"Я прийшов у цю команду молодим хлопчиком і закінчив кар'єру, як капітан збірної. Впродовж цих років я вивчав футбольну еволюцію національної збірної України.
"Динамо" Київ – це базова команда для національної збірної на початку. Я вважаю, це великий плюс для тренера. "Динамо" завжди представляли у збірній 10-12 гравців, серед них 7-8 чоловік грали в основному складі. Для тренера набагато легше створити структуру. В такому випадку не потрібно імпровізувати, ти просто ставиш склад з огляду на "кістяк" гравців, які є. Десь можна трохи поміняти тактичні схеми, але структура команди вже є. Є налагоджене взаєморозуміння між гравцями.
У процесі розвитку команд робота тренера збірної стає важчою, оскільки в різних клубах різні тактики і підходи
Якщо подивитись на еволюцію далі, пов'язану вже з чемпіонатом України, то з'являються "Шахтар", "Дніпро", "Металіст", "Карпати", команди, які на початку витоків національної збірної не давали великої кількості гравців. Поступово ці клуби ставали сильнішими, з'являлося більше гравців. Тому в процесі стає важче також і тренеру збірної, оскільки в різних клубах різні тактики і підходи.
Проблематика тренера національної команди полягає, перш за все, в тому, що немає багато часу для роботи з командою. Неможливо за короткий термін створити структуру, яка могла б давати можливість, змінюючи кілька гравців, не змінювати малюнок гри і здобувати результат".
5. Створення структури національної збірної України
Одна з найбільш інтригуючих тез звучала як "створення структури". Що конкретно стане складовими такої структури (загальна тактика, система тренувань, критерії підбору гравців, або ж все це в комплексі), нам ще належить дізнатись, а наразі саме лише існування мети її побудувати – вже привертає увагу.
"Головна проблематика національної збірної, яку я бачу, це те, що у збірних ніколи не було єдиної структури. Якщо сьогодні молодий футболіст приходить у юнацьку національну команду, він йде сходами збірних і в цей час у нього змінюються тренери, підходи. І коли він доходить до національної збірної, йому стає важко. Гравці приходять з різних клубів, де є своя система, тактика. Тому за цей короткий період, особливо на початку, тренеру дуже важко зібрати цю команду.
Майбутнє національної збірної України я бачу у створенні певної вертикалі, структури, починаючи з юнацьких команд
Починаючи з юнацьких команд і аж до національної збірної, потрібно створити єдину вертикаль, приблизно так, як це робиться у всіх хороших клубах. Якщо взяти "Динамо" і "Шахтар", то у них вибудовується система, за якою тренуються юнацькі команди. Хороший тренер спостерігає за еволюцією футболістів. Але схема не змінюється, він дивиться на гравця, і якщо його рівень влаштовує, він просто забирає і ставить його на певну (вже знайому для футболіста) позицію зі зрозумілими вимогами. Тому найважливіша зміна, я вважаю, має відбутись у структурі юнацьких команд, для того, щоб молоді гравці, приходячи до національної команди, знали структуру і принципи, за якими грає національна збірна.
Ми це бачимо на прикладі топових європейських збірних – Бельгії, Італії, Іспанії, Німеччини. Кожен тренер вибудовував певну структуру, за цією ж структурою працювали молодіжні команди, з них набирали якісних футболістів. Коли вони приходили в національну команду, вони вже знали структуру і принципи, за якими будуть працювати, таким чином тренеру вже було набагато простіше працювати. Тому я бачу майбутнє збірної України саме у створенні певної вертикалі".
6. Команда Андрія Шевченка
З призначенням Шевченка національна збірна отримала переконливий тренерський штаб, в якому з'явились іноземні фахівці. Сам головний тренер чітко знає роль кожного з них, принаймні, він впевнено описує переваги своїх помічників, амбітно називаючи свій штаб "Командою Шевченка". Кожен з цих фахівців, по суті, є самодостатньою футбольною особистістю і буде цікаво поспостерігати за тим, як менш досвідчений у тренерському плані головний тренер буде організовувати роботу свого тренерського штабу.
"У мене є дуже хороша команда, яку я привіз. Це команда людей-професіоналів, які чогось досягали, як фахівці, яких поважають в Європі. Сподіваюсь, ми всі разом зможемо створити колектив у збірній України.
У мене є величезне бажання, досвід в якості гравця, досвід у футболі. Якщо будуть якісь нюанси чи бракуватиме досвіду, у мене є хороша команда, котра підкаже в потрібних моментах, і ми приймемо правильне рішення. У кожного в команді є певне завдання.
Ми хочемо побудувати проект, котрий буде називатись "Команда Шевченка"
Мауро Тассотті – високоякісний захисник, це легенда "Мілану", як гравець. Людина, котра виграла 3 Ліги чемпіонів. Нова еволюція у той час була з Саккі – три захисники, "плаваюча" лінія. Він грав з такими футболістами, як Барезі, Мальдіні. Як тренер, помічник Анчелотті, виграв 2 Ліги чемпіонів, у нього є величезний досвід. Мауро націлений більше на роботу з захистом.
Андреа Малдера – це людина, котра аналізує, допомагає, веде статистику. Сьогодні набагато простіше працювати з такими фахівцями, тому що за допомогою того відео, яке вони готують, набагато простіше пояснити епізод футболістові. Але це повинно бути правильне відео, тому що показати змонтовані епізоди командної та індивідуальної гри, помилок, дуже важливо.
Рауль Ріанчо – це людина, у якої величезний досвід роботи за 2 роки в українському футболі. Він був помічником Сергія Реброва. Він виграв разом з "Динамо" 2 чемпіонати. Я думаю, його знання українського футболу дуже допоможуть.
Володимир Онищенко – це людина, котра вміє знаходити таланти. Можу судити по собі, оскільки будучи гравцем юнацької команди, мене запросив саме Володимир Іванович у другу команду і розпочинав я разом з ним. Тому знаю його сильні якості. Він вміє знаходити таланти і працювати з ними. Він дивиться, аналізує і дає мені інформацію. У нього роль скаута.
У нас є чітка позиція і розуміння того, що ми хочемо зробити. Ми хочемо побудувати проект, який буде називатись "команда Шевченка". Ми проаналізували не лише останні ігри збірної України, чи цикли, які були, а зробили аналіз за останні 10 років. Вивчали еволюцію національної збірної, її головні принципи. Виходячи з усього цього, ми створили проект, розробили структуру і зараз будемо стартувати".
7. Підготовка до відбіркового циклу ЧС-2018
Одним з першочергових завдань Шевченка стане вихід з командою до фінальної частини ЧС-2018. Головний тренер виокремив суперників, які на його думку, заслуговують найбільшої уваги, а також розповів про підготовку до перших матчів.
"Звичайно, всі команди нашої групи сильні і приблизно рівні. Однак, я виділив би Хорватію і Ісландію. Хорвати мали шанс далеко пройти на Євро-2016, грали дуже добре. Ісландці грають дуже щільно у захисті. Вони низько сідають під час захисних дій і добре вибігають у контратаки. Також їх сильною стороною є стандарти.
Ми детально вивчимо Ісландію, адже вже 5 вересня нам з нею грати у кваліфікації до ЧС-2018. У них є свої слабкі сторони, зокрема, воротар.
До розширеного списку першого збору увійде близько 26 – 30 футболістів
У нас була можливість провести товариську гру, але я не бачу в ній сенсу. Потрібен час для того, щоб хоча б трохи попрацювати у тактичному плані, приділити час перебудові команди, для того, щоб краще підготуватись до циклу. У розширений список першого збору ввійдуть близько 26-30 осіб. Я телефоном намагаюся спілкуватись з усіма кандидатами".
8. Зміна поколінь у національній збірній України
Питання наявності у збірній України вже немолодих футболістів особливо гостро постало на Євро-2016. І якщо виклик Шевчука і Ротаня не виглядав чимось незбагненним, то присутність у заявці Тимощука і його знаменитий вихід на останніх секундах гри з Польщею викликав хвилю обурення серед уболівальників і футбольних фахівців. Андрій Шевченко дав зрозуміти, що не буде триматися за ветеранів виключно через їх колишні заслуги або будь-які особисті симпатії. Можливо, довгоочікуване "омолодження" якраз і почнеться з приходом нового тренерського штабу.
"У нас є суттєва проблема – йде плеяда футболітов-лідерів. Анатолій Тимощук – капітан, людина, яка віддала багато років українському футболу, мій друг, прийняв рішення про завершення кар'єри у збірній. Я знаю, що він чекає отримання отримання тренерської ліцензії Pro. Для України це буде тільки плюсом, якщо він повернеться і буде працювати. Побажаємо йому успіху. В'ячеслав Шевчук, котрий грає зліва. У нього теж десь вік підходить, тому йому буде важко конкурувати. Це місце у нас найбільш проблематичне. Руслан Ротань – це теж ключова фігура, особливо останніх 4 роки. Подивимося, ким на сьогоднішній день ми зможемо замінити цих гравців.
Позиція Шевчука на даний момент найбільш проблематична
Футбол постійно змінюється, десь з'являються нові обличчя, за цим потрібно весь час стежити. Ми їздимо на ігри, дивимось. Як тільки з'являться нові хороші кандидати, звичайно, будемо їх запрошувати.
У Зінченка є хороші задатки. Він залишився у "Манчестер Сіті", йому дали шанс. У цього молодого футболіста є все для того, щоб спробувати свої сили у хорошій команді з хорошим тренером. Побажаємо йому успіхів. Сподіваюся, коли його будуть викликати у збірну України, він приїде вже досить зрілим футболістом з величезним бажанням допомогти нам.
9. Схема гри в 3 захисника
Зважаючи на присутність в новому тренерському штабі італійських фахівців, і також враховуючи чималий термін кар'єри гравця Шевченка в Серії А, можна було б припустити, що і в національній збірній України схема гри у три захисники теж буде присутньою. Судячи з усього, Андрій Шевченко не відкидає таку ідею, але при цьому вказує на її непристосованість до українських реалій. Одним словом, наразі ще рано умовний "Ювентус" у збірній будувати, не маючи досвіду і працевлаштування випускників.
"Збірна України взагалі ніколи не грала в три захисники. Для такої схеми потрібно мати дуже хороші фланги, які можуть і захищатися, і атакувати. За цією системою грав Конте, він вибудовував таку структуру. Це дуже важко зробити, якщо до цього жодна команда у нас так не грала".
10. Натуралізація гравців для національної команди
Тайсон, Марлос, Мораес, Даніло Сілва... Останнім часом ці імена все частіше згадують у контексті посилення національної збірної України. Бути чи не бути натуралізації – конкретної відповіді Шевченко не дав. Однак при цьому підкреслив, що не виключатиме будь-яких способів для того, щоб зробити збірну України конкурентоздатною. Є український паспорт – можеш грати. Але спочатку заслужи виклик.
"Натуралізація? Її вже давно практикують у національній збірній. Були Леоненко, Калітвінцев... Я скажу лише з точки зору національної збірної. Все, що буде краще для команди, входить до сфери моєї діяльності".
Отримання паспорта ще не дає гарантій виклику до національної збірної України
Якщо сьогодні гравець-іноземець приймає рішення про отримання українського громадянства, бере український паспорт, тоді він потрапляє до сфери моєї діяльності. Я буду за ним спостерігати, дивитись, яку роль він виконує в клубі. Якщо він грає провідну роль, якщо він сьогодні буде підходити за критеріями національної збірної України, значить, його кандидатуру буде розглянуто, і я буду приймати рішення. Але отримання паспорта ще не дає гарантій виклику до національної збірної України".