"Футбол 24" продовжує підбивати підсумки серед команд Першої ліги. До вашої уваги заключний матеріал, який присвячений сезону 2014/15.
"Десна" Чернігів. Не без труднощів...
Для чернігівчан цей сезон став другим після того, як вони повернулись до Першої ліги. Сказати, що він видався непростим, означає нічого не сказати. Попри високу сходинку у турнірній таблиці, "деснянці" зустрілись обличчям до обличчя із проблемами, яких і не знали деякі аутсайдери першості.
Однією з головних бід колективу із Сіверщини стала повна бездушність міської влади до головного клубу регіону, який, наче мале дитя, робить свої перші кроки в житті …Правда прекрасно звучить?… Проте свої перші кроки п’ята команда чемпіонату змушена робити самостійно - без жодної підтримки. Можливо, ви вважаєте, що це перебільшення, але це не так!…Вражає, що гравці професіонального клубу змушені їздити на тролейбусі або ходити пішки на тренування. І так щодня практично цілий рік, за винятком часу відпусток…І про які тут повноцінні тренування говорити?...Нонсенс? Так, але, на жаль, не для України, де футбол мало цікавий політиканам…
Справжньою артерією життя залишаються вболівальники, котрі перебувають на одній хвилі із командою і не дають їй канути в Лету. Звичайно, що їх не так вже і багато, якщо порівняти з тією ж Прем’єр-лігою (Хоча й тут виникають питання, адже відвідуваність у першому турі нового сезону - жалюгідна). Зазвичай, вона на стадіоні імені Юрія Гагаріна в середньому складає 882 глядачі, що для першолігового колективу доволі непогане число, яке зуміло згуртуватись навколо команди і підтримувати її як під час ігор, так і за межами поля.
Що ж стосується гри чернігівчан, то вона в деяких моментах нагадувала гойдалки. Проте наперед зазначимо, що команда Рябоконя, попри не надто сприятливі умови підготовки, по ходу сезону нижче середини не опускалась. Хоча таке могло статись у квітні, коли у команди відбувся спад, проте минулося. Чернігівський мікроколапс не став чимось значно гіршим в більшій частині завдяки Деребчинському і Карташову, що на фоні авітамінозно-весняної "Десни" вийшли на пік форми - перший почав регулярно забивати, а другий всебічно йому в цьому допомагати.
За що можна взяти приклад з «сіверян» - так це за домашні матчі (в гостях все набагато гірше), у яких колишній клуб Андрія Ярмоленка пропустив лише 12 м’ячів! Один з найкращих показників чемпіонату - вище лише вже прем’єрлігові "Олександрія" та "Сталь". І це при тому, що час від часу у "cіверян" ламались центрбеки або крайки, але травмованих, як показує статистика, прекрасно замінили гравці з лавки.
Проте, якщо говорити про завдання на цей сезон, то само собою, аби боротись за щось вище, потрібно заручитись підтримкою місцевої влади. В іншому ж випадку не факт, що чернігівська команда зможе стрибнути вище голови або навіть повторити минулорічні досягнення. Тому покладатимемо свої надії на те, що цей клуб якнайшвидше дійде згоди у всіх проблемних питаннях із керівництвом міста й області
Оптимальний склад команди
Прийшли: Констянтин Кравченко ("Спартакс" Латвія), Александр Іоша ("Шахтар"), Євген Чепурненко ("Олександрія")
На перегляді: Максим Іванов ("Оболонь-Бровар"), Андрій Задойко ("Даугава" Латвія), Емануель Окодува (Вільний агент), Артем Грищенко (Нива)
Пішли: Олександр Деребчинський ("Зірка"), Микола Козак ("Олександрія")
"Зірка". Засяяти по-новому
Кіровоградці провели, без сумніву, свій найкращий рік у Першій лізі за останні сезони. Під час весняного періоду команда програла лише одного разу. Це сталось у поєдинку проти "Олександрії", яка для однієї з найстаріших команд України є далеко не найзручнішим суперником. Окрім цієї поразки кіровоградці втратили пункти ще у двох матчах - зіграли внічию спочатку із дніпродзержинською "Сталлю", а вже незабаром розписали мирову з "Геліосом", який на той момент почав демонструвати свій найкращий футбол.
Проте всього цього могло не статись, якби не шедевральний підхід керівництва до вирішення всіх болячок команди. Адже, якщо зробити певний висновок з осінніх виступів клубу - їх було безліч і нічого радісного друга половина чемпіонату команді Лавриненка не віщувала, окрім як боротьби за виживання.
Але стався зовсім несподіваний поворот, на який, швидше за все, не сподівались навіть найзапекліші оптимісти. Команда з самісінького дна - 14 сходинка після завершення першого кола, у новому році розпочала свій шлях до вершини. Щоправда, такий стрімкий камбек спочатку був більш схожим на казку, котра повинна була от-от закінчитись, ніж на реальність. Проте поступово, крок за кроком, команда почала доводити, що все реально, лише варто...
Варто захотіти зайнятись своєю роботою сповна, як це зробили наші пращури, адже футбол на Кіровоградщину прийшов ще наприкінці 19 сторіччя завдяки англійцям, працівникам заводу "Ельворті Роберт і Томас" (сучасне ВАТ "Червона зірка"). На той час українці вже користувались футбольною формою і м'ячами, які возили родоначальники футболу. Ось на такому серйозному рівні гра мільйонів розпочала своє життя в цій частині України.
Саме за таким принципом почав діяти і президент кіровоградської команди Максим Березкін. В певній мірі саме завдяки його діяльності "Зірка" в кінцевому результаті опинилась на четвертій сходинці. Хоча й тут не варто відкидати заслуги виконувача обов'язки головного тренера Сергія Лавриненка, який на відміну від своїх попередників зумів сповна реорганізувати гру команди. Адже весною за набором гравців "Зірка" мало чим відрізнялась від своєї осінньої предтечі, за винятком декількох новачків, з якими селекціонери команди вгадали на всі сто.
Важливо зрозуміти, що тренерський хист і правильність дій керівництва клубу, котрі злились у єдиний потік, дозволили бачити таку "Зірку", якою вона є сьогодні, а саме сильною і стабільною командою, яка у цьому сезоні, без сумніву, буде одним з головних претендентів на вихід в еліту.
Оптимальний склад команди
Прийшли: Олександр Деребчинський ("Десна"), Олексій Збунь ("Зірка-2")
На перегляді: Ярема Каваців ("Десна"), Олег Бородай ("Зоря")
Пішли: Єгор Кривошей ("Ігулець" Володимирівка - оренда), Микола Рибалко ("Верес" Рівне - оренда), Роман Бочкур ("Нива")
"Гірник-Спорт". Перший млинець - не глевкий
Можливо й декого здивує те, що новачок Першої ліги одразу зайняв призове місце, але це точно не стосується нас. Адже команда в Комсомольську на чолі із тренером-максималістом зібралась надзвичайно сильна і цікава - тому такий результат "гірників" не став чимось сенсаційним.
Розпочався сезон для "Гірника-Спорт" не дуже вдало, проте після стартових невдач із "Зіркою" (поразка) та "Буковиною" (нічия) команда почала показувати те, чого від неї очікував Ігор Жабченко, а саме агресивну, цікаву гру, яка ж до того почала приносити результат. Адже, за словами керманича "триколірних", немає сенсу виходити на поле, коли ти не бачиш перед собою мети. Кожної хвилини варто доводити собі, чого ти вартуєш, навіть коли ти знаєш, що перед тобою надскладне завдання, все одно став його перед собою - в протилежному випадку ти ніколи не досягнеш успіху.
"Гірники" не злякались і міцно засіли на третій сходинці таблиці, при тому, що вони протягом довготривалого терміну були претендентами на позиції вище, проте "нічийний штиль" - серія із шести мирних поєдинків та огріхи в матчах із "Сталлю" та "Олександрією" не дозволили здійснити стрибок вгору.
Якщо глянути на відвідуваність команди, то вона в середньому складає 1250 осіб, що дорівнює половині місткості арени. А це означає лише одне, що в Комсомольську люблять футбол і мріють про те, щоб "Гірник-Спорт" потрапив до еліти.
Немає сумнівів, що ця команда увійде до нового сезону сильнішою і вже зовсім не у ранзі дебютанта, а претендента на Прем'єр-лігу. Проте залишиться відкритим запитання, де взяти інвестоа для команди з невеличкого міста на Полтавщині?...Можливо, саме він зараз читає цю статтю?
Оптимальний склад команди
На перегляді: Роман Прутян (ДЮСШ "Гірник-Спорт"), Віталій Тимофеєнко (Вільний агент), Олександр Ломко ("Олександрія"), Вадим Воронченко (Вільний агент)
Пішли: Денис Александров (Вільний агент), Євген Лозовий ("Дачія" Молдова), Єгор Лугачьов ("Колос" Ковалівка), Сергій Чеботаєв ("Олександрія")