Історія переходу Євгена Коноплянки до закордонних клубів.
Валерій Васильович Лобановський любив повторювати, що спочатку футбол, а вже потім гроші, слава, визнання і тому подібне. Схоже, що у випадку із Євгеном Коноплянкою відбувається все навпаки. Прагнення до великих грошей, власна пиха можуть коштувати йому кар’єри.
Відразу після завершення фіналу ЛЄ у Варшаві Коноплянка та його батько Олег, який представляє інтереси сина, відправилися в Іспанію вести переговори. Вислухали пропозицію "Севільї" та поїхали до Мадриду на перемовини із місцевим "Атлетіко". Сам Коноплянка говорив в інтерв’ю програмі "ПроФутбол", що чекав в Мадриді більше десяти днів, але так і не отримав конкретну пропозицію від команди Сімеоне. Я думаю, що Коноплянка був запасним варіантом для "Атлетіко", головною ціллю був Яннік Феррейра-Карраско із "Монако", який таки став гравцем "Атлетіко". Приписували інтерес "Тотенхема", але це скоріше ініціатива Шандора Варги спробувати прилаштувати гравця по старій дружбі (Варга гарно знає президента "шпор" Деніела Леві ще по трансферу Реброва), але "Тотенхем" теж вибрав іншого гравця, підписавши контракт із корейцем Соном із "Байєра". "Рома", яка активно цікавилася зимою Коно, підписала Мохамеда Салаха. "Ліверпуль", який ледве не підписав гравця зимою, вже не мав планів на Конополянку. Брендан Роджерз зайнявся своєю улюбленою справою – грабуванням "Саутгемптона". Конополянки повернулися до варіанту із "Севільєю" і підписали контракт на чотири роки, за яким Євген став одним із найбільш високооплачуваних гравців команди із Андалусії.
"Севілья" – це бізнес проект, який заточений на підготовку та розвиток футболістів із подальшим перепродажем до інших клубів. В клубі зроблені максимально сприятливі умови для прогресу та розвитку футболіста. Іншими словами, якщо в тебе є характер та футбольні таланти, ти обов’язково будеш зростати та розвиватися в "Севільї". Додайте сюди Рамона Мончі, який має дуже сильний "нюх" на гравців, який вміє бачити в гравцях те, що не бачать інші. На жаль, в Коноплянки в таких сприятливих умовах нічого не вийшло, або майже нічого.
"Севілья" входила в сезон із чотирма вінгерами – легенда клубу Реєс, Вітоло та два новачки –Какута із "Чеслі" та Коноплянка з "Дніпра". Какута здався ще восени і був зимою проданий до Китаю, Реєс – постарів та втратив у грі. Здавалося б, що Коноплянка має стабільно грати в основі, але вийшло не зовсім так. Український півзахисник чередував дуже сильні матчі ("Ман Сіті", "Реал", "Вільярреал") із відвертими провалами ("Шахтар" у Львові). Тодішній тренер Севільї Емері не міг миритися із таким відношенням до справи, тому на фланг повернув вже вікового датчанина Крон-Делі, який останні сезони вже більше грав в середині поля, а також ставив на фланг півзахисту Коке, який за позицією – правий захисник.
Капітан "Севільї" Коке святкує черговий забитий гол
Влітку ПСЖ зманив головного тренера "Севільї" Унаї Емері. Команду із Андалусії очолив аргентинець Хорхе Сампаолі. Він є яскравим прихильником атакуючого футболу. На передсезонних зборах Коноплянка виглядав дуже добре, забивав, асистував. Здавалося, що проблеми в минулому і тепер чекаємо, коли Женя покаже себе у всій красі. Але послідували провальні матчі проти "Реала" в Суперкубку Європи та проти "Барселони" в Суперкубку Іспанії, після яких Коноплянка потрапив в опалу. Гравець вирішив не шукати причини в собі, не боротися, не доводити свої таланти, а просто здатися, перейшовши до іншої команди, де він матиме більше ігрового часу.
Вибір пав на "Шальке". Це було більше схоже на спробу заскочити в останній вагон поїзда, що вже рушив. "Шальке" шукав заміну Сане та мав дірку на флангах атаки. Хотіли підписати Каліджурі із "Вольсфбурга", але так і не домовилися. Для Коноплянки – це клуб, який може надати ігрову практику та задовільнити фінансові апетити гравця. За повідомленням німецьких ЗМІ, загальна вартість переходу Коноплянки складе 25 мільйонів євро (сума оренди, сума трансферу та зарплата гравця).
Що ми знаємо про "Шальке"? Це команда настрою, яка не має ніякої стабільності, має завжди переповнений лазарет, великі зарплати, красивий стадіон, відсутність особливих амбіцій, постійні тренерські ротації, дивні трансфери, гарну робота із власними вихованцями. Дуже важко все це поєднати із Коноплянкою. Із позитиву, "Шальке" за останні роки підготував Нойєра, Дракслера та Сане (всі власні вихованці), яких продав за великі гроші. Я не пригадую, щоб хтось із легіонерів "Шальке" переходив кудись за великі гроші, чи, можливо, мав розвиток. Приходять доволі хороші гравці, отримують хороші контракти, а потім їдуть ближче до 30 догравати в Азію, Туреччину чи США.
Але є багато причин, через які Коноплянка може не заграти в "Шальке". Силовий футбол, абсолютно чужа країна та незнайома команда, із якою гравець не проходив збори, доволі молодий колектив, недосвідчений тренер, проблеми мови. Багато чого тут проти гравця. Тиску із боку преси теж не уникнути, в Німеччині вона набагато "зубатіша", ніж в Іспанії. Он Федецькому дістається із перших матчів. До цього Коноплянка ніколи не справлявся із подібним тиском.
Я переконаний, що на початку сезону Коноплянка матиме багато ігрового часу. А далі все буде залежати від нього. Якщо щось не буде виходити – ніхто панькатися не буде, відразу чекає лава запасних. "Шальке", напевно, знав щось більше, бо ще раніше підписав того самого Коке, який в кінці сезону посадив Коно на лаву в Севільї". Буде смішно, якщо він знову посадить Коно на лаву
Не особливо здивуюся, якщо це буде останній сезон Коноплянки в топ-чемпіонатах. Далі, або повернення на Батьківщину, або шлях в Азію.
Коноплянка і "Шальке". 4 причини, чому цей перехід корисний для Євгена