УКР РУС

Президент-футболіст Гельзін: "Олімпік" мріє про Прем'єр-лігу

11 листопада 2013 Читать на русском

Йому 40 років, а він не лише виходить на поле в матчах першої ліги, а й забиває голи! "Футбол 24" зателефонував Владиславу Гельзіну, щоб розпитати про секрет його спортивного довголіття, а також феномен молодого клубу, який рветься в УПЛ.

Якщо брати до уваги всі три щаблі українського професіонального футболу - Прем'єр-лігу, першу та другу ліги - нарахуємо в новому сезоні п'ять гравців, які старші за Владислава Гельзіна. У "Реал-Фармі" виступають Микола Ліховідов (47 років) та Володимир Пошехонцев (43 роки). У "Металісті" завжди готовий згадати бурхливу молодість голкіпер Ігор Шуховцев (42 роки), а за "Мир" грає захисник Олександр Осьмачко (40 років). Зате форвард, а за сумісництвом і президент донецького "Олімпіка" Владислав Гельзін утримує лідерство у першій лізі - тут він найавторитетніший за віковими параметрами.

Ентузіазм Гельзіна, схоже, надихнув його партнерів на нечувані подвиги. У першій лізі половина дистанції вже позаду, а перше місце впевнено утримує саме донецький клуб, про який ще десять років тому за межами Донбасу практично нічого не чули.

- Владиславе Григоровичу, за підсумками першого кола найвища сходинка п'єдесталу належить "Олімпіку". Напрошується логічне запитання: що далі? Чи ставите перед командою конкретне завдання - здобуття путівки у Прем'єр-лігу?

- Хлопці мріють про Прем'єр-лігу, хоча на старті чемпіонату ставилося дещо скромніше завдання - потрапити в п'ятірку. Сьогодні ми бачимо, що нам до снаги виходити в елітний дивізіон. Але про це зарано говорити, адже попереду - багато матчів, які належить зіграти. Пройдено лише половину шляху.

- А фінансові тили "Олімпіка" дозволяють таку розкіш, як виступи в УПЛ?

- Сьогодні фінансові тили не настільки могутні, як у клубів, які перебувають на провідних позиціях. Проте маємо ряд спонсорів, з якими сядемо за стіл переговорів і з'ясуємо, наскільки вони готові бачити команду в Прем'єр-лізі.

- Чи вважаєте "Сталь" своїм конкурентом за путівки, зважаючи на нещодавню відмову алчевців від законного права підвищитися у класі? Хто є реальним суперником для "Олімпіка"?

- Напевно, у футбольному плані команду "Сталь" потрібно поважати. Але ми знаємо, що навіть у випадку, коли вони мають позицію, яка дозволяє вийти в Прем'єр-лігу, - вони не виходять, як було в минулому сезоні. Є хороша команда "Олександрія". Є "Нафтовик", який претендує на лідерство. Ну і, власне, "Сталь", яка бореться за місце, але я не думаю, що ним скористається.  

- "Олімпік" - найрезультативніша команда першої ліги. Найкращий захист - це атака?

- Без голів немає перемог. Що більше заб'єш, то більше буде шансів на те, що переможеш. Гра "Олімпіка" націлена на контроль м'яча і атаку. Такою є наша філософія.

- Відомо, що упродовж своєї короткої історії "Олімпік" вже дав командам УПЛ таких майстрів як Дмитро Хомченовський і Дмитро Гречишкін. Кого ще можна назвати? Хто з молодих виконавців вашої команди може невдовзі "вистрелити"?

- У нас ще є Кулач, який зараз в "Іллічівці". Я думаю, що йому треба трішки змужніти, підрости, і він стане потенційним гравцем збірної. Робимо все для того, щоб наша Академія була найкращою по випускниках.

- Найвідоміший гравець "Олімпіка" - Богдан Єсип. Напевно, виконує таку собі тренерську місію серед значно молодших колег?

- Тренерської роботи Єсип не виконує, але дає дуже багато порад. Це надзвичайно досвідчений футболіст, молоді гравці на нього рівняються. Богдан наразі не готовий грати два тайми, але в плані порад і підказок він дуже корисний для "Олімпіка". Ніхто не знає стільки футбольних хитрощів, як Єсип. У нього ще є порох у порохівницях! Бачили б ви, як горять очі у Єсипа. Він готовий вийти на поле зі старту, але є головний тренер, який формує склад на гру.

- У новому сезоні, якщо не помиляюся, ви зіграли 6 матчів і забили 1 гол. Як оцінюєте свою форму?

- Скажу так, що все одно хотів би грати краще. Що роблю для цього? Тренуюся. Не пропускаю жодного тренування.

- Президент клубу, який відстоює честь команди не лише в кабінетах, а й на полі, - явище досить незвичне для українського футболу. Погоджуєтеся?

- Так, більше таких прикладів в Україні я не зустрічав.

- Хто вирішує: будете ви грати, чи ні? Чи може головний тренер Роман Санжар дозволити собі залишити вас у запасі навіть попри те, що ви хочете вийти на поле?

- Звичайно, що завжди хочеться вийти зі стартового свистка. Але в чемпіонаті як правило з'являюся на заміну, адже Роман Санжар вирішує, хто може зіграти в тому чи іншому матчі. У тренера повний карт-бланш. На полі я футболіст, а не президент.

- В Україні абсолютний рекорд футбольного довголіття належить Миколі Паламарчуку, який у 2005 році зіграв у першій лізі, маючи за паспортом 51 рік, 1 місяць та 17 днів. Готові перевершити це досягнення?

- Ну, до 51 року навряд чи виступатиму. Це вже занадто. Рекорд можна встановити і в 60 років, вийшовши на 15 хвилин. Гратиму доти, доки відчуватиму, що можу це робити. Коли ж зрозумію, що пора закінчувати, зосереджуся на керівній посаді і у такий спосіб намагатимуся бути корисним команді. Хоча це набагато важче, ніж грати на полі.

Розмовляв Олег Бабій

Twitter автора - @Gullit_87