25 липня 2016 року у віці 58 років внаслідок серцевого нападу не стало одного із найвідоміших вболівальників Старого світу Вінфріда Вітьєса, більш відомого як “помаранчевий генерал".
Історію свого, так би мовити, “генеральства” голландець розпочав під час відбору до Євро-2004. Події розгортались у Мінську, куди Вінфрід разом із друзями приїхав підтримати свою національну футбольну дружину.
Можливо, цієї історії не було б взагалі, якби не один випадок. Під час прогулянки білоруською столицею до іноземців прив’язався метикуватий місцевий підприємець. Різноманітно нахвалюючи яскраве вбрання голландців, хлопчина за 20 євро + кепку Вінфріда запропонував придбати у нього радянський офіцерський кашкет.
Реакція на таку пропозицію була доволі негативною: “Ти божевільний, хлопче! Тим паче, що мій головний убір нічим не гірший!”. Однак, наполегливий білорус не відставав і, врешті-решт, успіх був на боці мінчанина, який все ж виторгував 10 євро і кепку іноземця. Останньому не залишалося нічого іншого, як приміряти новеньку покупку. Тоді друзі, жартуючи, вперше прозвали Вінні “генералом”. Проте він із таким прізвиськом не погодився, зазначивши, що у Голландії вже є свій “генерал” - Рінус Міхелс та навіть “маленький генерал” Дік Адвокат.
Ти у нас будеш “помаранчевим” - єдиним у своєму роді!
Після повернення додому, Вітьєс обшив головний убір помаранчевим волокном, і у майбутньому із ним вже не розлучався.
Починаючи із 1988 року, голландець був присутнім, за винятком кількох товариських, на усіх поєдинках збірної “країни тюльпанів”. Звичайно, що для малого підприємця, який важко працював у сфері продажу джинсів, для того, аби щоразу здійснювати свою мрію - витрати були неймовірні.
На жаль, ледь зводивши кінці з кінцями, “помаранчевий генерал” не витримав конкуренції із інтернет-магазинами і, зрештою, став банкрутом. І це напередодні фінальної частини ЧС-2014 року! Поїздка до Бразилії була під загрозою зриву, але…
Коли ми сказали Вінфріду, що хочемо допомогти, по його щоках потекли сльози
Дізнавшись про проблему із публікацій De Telegraaf, на допомогу вболівальнику прийшла амстердамська піар-агенція PRStunt - грошей вистачило на квитки, перельоти, готелі - на все, аби Вінні у Бразилії був щасливим.
Ще до початку мундіалю, проводжаючи збірну в аеропорту, “генералу” випала змога поспілкуватись із Робіном ван Персі.
Робіне, хлопчику мій, дуже сподіваюся, що зможу підтримати збірну в Бразилії, але поки немає впевненості, - сказав я. - Удачі вам, і хочеться вірити, що побачимося з тобою у фіналі в Ріо”. “Я теж сподіваюся, “генерале”, - відповів Робін. - Дуже сподіваюся
А після перемоги над господарями турніру у матчі за третє місце Робін підбіг до трибуни, де перебував Вінні, і вручив йому капітанську пов’язку. “Генерал” був вкрай здивований таким рішенням нападника, але сам ван Персі назвав фаната чудовою людиною і зазначив, що він заслужив на таку честь!
Олімпіада, що вже незабаром стартує в Ріо, залишиться без одного із найщиріших і найяскравіших уболівальників сучасності, а голландська трибуна, без сумніву, стане порожнішою - уже без того, хто ладен був віддати все, аби бути поряд із своєю збірною.